Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Сніг замів все довкола. Ще звечора почали падати з неба великі сніжинки, обліплюючи гілки дерев, паркани, високовольтні лінії. Спочатку вони легенько кружляли, наче в танку. А вже ближче до ночі почали сипатися так, що Артур не встигав промести стежку від хати до стайні аби баба Дарина могла піти попоратися біля худоби, оскільки дід Трохим вже кілька днів як кантував на лікарняному ліжку.

Не було ради, мусив він таки трохи дозволити докторам «підлікувати» його старе тіло. Втім, надії особливої не плекав. Хоча, жити хоче кожен живий організм. І цілком нормально, коли він старається знайти можливість відтягнути від себе той невідворотній процес, котрого бояться.

Він лежав на ліжку і дивився у вікно. І хоч тілом Трохим Артурович був тут, думками він був все таки вдома. Жеребців він так і не продав, як говорив в літку. Щоправда тракторець придбав. Тож уже цієї осені йому було трохи легше. Як би там не було а що сидіти і натискати важелі а що ходити увесь час за такими кіньми – то таки є різниця. От тепер лежав і думав, як то там онук мучиться з усім тим господарством без нього.

Лікар обіцяв довго тут не мучити. Тож він трохи полежить, переведе дух і знову повернеться додому. Нема часу йому тута довго затримуватися. Хвороба-хворобою а робота чекає. І так все звалилося на руки Дарині і Артурові. Одна стара. Другий ще замалий.

Трохим заплющив очі і згадав свою молодість. Як він спав на сіні. Як увесь день, обливаючись потами, тяжко працював за «цапову душу» на полі. Як потім «втік до міста». А вже звідти повернувся до школи вчителем. Вчив хлопців столярству й всякому іншому ремеслу, яке може стати при нагоді в житті. І так прожив свій вік тут, в рідному селі.

Батьків своїх він ніколи так і не бачив. сиротою зріст Трохим. Хоч і ріс при рідні. Дід Мартин, баба – Ядвіга і молодша мамина сестра – Софія, котра не могла мати своїх дітей. Тому і піклувалася про малого Трохима, як про власного сина в ті важки часи.

А за вікном була темна, зимова ніч. І тільки сніжинки падали, вкриваючи все навколо білою ковдрою.

Ruslan Barkalov
Свідома несвідомість

Зміст книги: 53 розділа

Спочатку:
Так минало літо
1776436668
30 дн. тому
1
1776436737
30 дн. тому
2
1776503501
29 дн. тому
3
1776503554
29 дн. тому
4
1776504338
29 дн. тому
5
1776585246
28 дн. тому
6
1776585365
28 дн. тому
7
1776585495
28 дн. тому
8
1776680697
27 дн. тому
9
1776680781
27 дн. тому
10
1776766712
26 дн. тому
11
1776766839
26 дн. тому
12
1776766945
26 дн. тому
13
1776864484
25 дн. тому
14
1776878400
25 дн. тому
15
1776934800
24 дн. тому
16
1776943598
24 дн. тому
17
1776943553
24 дн. тому
18
1777026050
23 дн. тому
19
1777108790
22 дн. тому
20
1777108874
22 дн. тому
21
1777110479
22 дн. тому
22
1777110519
22 дн. тому
23
1777110537
22 дн. тому
24
1777110597
22 дн. тому
Кожному своє
1777804045
14 дн. тому
1
1777804164
14 дн. тому
2
1777804409
14 дн. тому
3
1777902385
13 дн. тому
4
1777902514
13 дн. тому
5
1777902690
13 дн. тому
6
1777980220
12 дн. тому
7
1777980370
12 дн. тому
8
1777980562
12 дн. тому
9
1778073343
11 дн. тому
10
1778073447
11 дн. тому
11
1778073614
11 дн. тому
12
1778153821
10 дн. тому
13
1778153996
10 дн. тому
14
1778154131
10 дн. тому
15
1778234722
9 дн. тому
16
1778234928
9 дн. тому
17
1778235323
9 дн. тому
18
1778321020
8 дн. тому
19
1778321088
8 дн. тому
20
1778321178
8 дн. тому
21
1778322097
8 дн. тому
22
1778407158
7 дн. тому
23
1778499129
6 дн. тому
24
1778499724
6 дн. тому
Направ кроки мої
1779034912
0 дн. тому
1
1779034891
0 дн. тому
2
1779035061
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!