Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Мотосанки зупинилися біля пагорба, чи то снігом кучугуру намело.

Керфі відчув, що замерзає. Рукавиці були незручними, чоботи — завеликі. Гартак подарував. Халкеєць подумав, що, певне, добре, що не Тикок, і усміхнувся.

Зняв рукавиці. Й знову вдягнув. Рушниця була така холодна, що шкіра миттєво примерзала до дула.

Піднявся вітер. Вихолоджував тепло, зібране під кожухом.

Керфі глянув на Тая. Той, кого він не називав другом, скоцюбився, як замерзлий кіт. Обхопив себе руками, тупцяв у снігу. Чоботи йому подарувала Оті — м’якенькі, з різнокольоровими підвісками.

Білка і Шторм десь зникли. Вони самі ставили собі завдання у цьому полюванні.

Оті дивилася на Тая зацікавлено і навіть зі співчуттям. Керфі чомусь із несподіваною ревністю подумав, що богиня з печер закохалася у цього дивного, його товариша по пригодах.

Вантажні санки помчали далі, за засніжений пагорб.

Нат ліг на пагорбі й вдивлявся у рівнину через саморобну підзорну трубу, зроблену з дерева і скла.

Печерні боги, певне, звикли до холодного клімату.

Тороол усівся на сніг, заряджав рушницю, перевіряв набої. Лянгал ліг на спину, вдивляючись у фіолетове небо. Тикок розповідав смішні моменти з попередніх полювань:

— А пам’ятаєте, як Нат тікав від зугла? — Тикок засміявся.

— Я чую, — буркотів Нат з пагорба. — Тихіше ви, налякаєте зугла своїм реготом.

— Якби не Шторм, зугла б тебе розкатав фаршем по насту, — веселився Тикок.

Керфі дивувався: нічого собі жарти. Який же жах ще може насмішити цих людей, які сімдесят років живуть відлюдниками?

А тоді почався той неймовірний лемент, який міг налякати будь-кого.

Мисливці підвелися й розійшлися, стаючи у довгий ланцюг за кучугурами. Нат скотився вниз, швидко заряджаючи рушницю, і запитав у Керфі:

— Чого там стоїш? Сюди ставай. Готуйся.

— До чого? Що це лементує? — ошелешено запитував халкеєць.

З лісу вийшли дівчата. Вони стали біля богів і приготувалися. Оті відтягла Тая трохи убік, поставила неподалік Керфі, щось прошепотіла йому на вухо. Той кивнув, наче обіцянку давав.

Лянгал усміхнувся. Керфі почув:

— Та що ти вчепилася до нього, наче мамця? Він чудово себе контролює.

— Авжеж. Зараз зугл вилетить, я хочу побачити той самоконтроль, — відповіла мисливиця й пішла на своє місце поодаль.

Зугл вилетить…

Керфі уявив собі травоїдну істоту, легку, делікатну. Подумав, що він не зможе вистрілити у тварину. Він ніколи нікого не вбивав. Навіщо він стоїть тут із рушницею? Що він має робити? Що це так волає за пагорбом, наче сто завірюх готується вдарити по мисливцях у помсті за те, що вони хочуть відібрати життя?

І тоді земля під ногами почала дрижати.

На кучугури вибігли вони — зугли.

Керфі відчув страх. Він і уявити не міг таких істот.

Вони були схожі на динозаврів, але вкритих хутром, і бігли на товстих ногах, розмахуючи з боку в бік довгими шиями з маленькими головами.

Розміром зугли були як слони з Паппи.

На халкейця мчав один зугл — монстр. Це наче була некерована машина. Керфі бачив пащу, повну гострих зубів, й очі, налиті червоним.

Ні. Не страх — порожнеча і лють.

Постріли оглушили халкейця. Небезпека паралізувала. Він підняв рушницю, як показувала Оті, й вистрілив. Приклад боляче стукнув у плече, халкеєць сів у сніг.

Думки розбіглися. От-от він загине під ногами страшного чудовиська із засніженої рівнини на далекій дикій планеті.

Спробував витягти з чобота ножа, якого йому дав Гартак, але ніж заплутався у зав’язках. Витягнув, виставив уперед.

— От і пополював, — простогнав Керфі.

За спиною пролунав постріл.

Щось швидке й чорне вистрибнуло на зугла зі спини й злетіло у сніг.

Біла блискавка з іншого боку вистрибнула, повисла на тонкій шиї звірюки.

Зугл впав.

Важка голова придавила Керфі до снігу. Він почув дивний звук, наче хтось розірвав тканину.

Його ніж увійшов у горло зугла.

По руці потекло щось тепле.

Керфі відчув запах крові.

Морок Елл
Сенп

Зміст книги: 23 розділа

Спочатку:
Пролог
1789308864
70 дн. тому
Розділ 1. Корисна справа.
1789309043
70 дн. тому
Розділ 2. Несподіванки
1789309264
70 дн. тому
Розділ 3. Де ми?
1789898306
63 дн. тому
Розділ 4. Координати
1788099489
84 дн. тому
Розділ 5. Аварійне приземлення
1788193594
83 дн. тому
Розділ 6. Безвихідь
1788255336
82 дн. тому
Розділ 7. Новини
1788369570
81 дн. тому
Розділ 8. Печера
1788440849
80 дн. тому
Розділ 9. Місце падіння
1789312965
70 дн. тому
Розділ 10 Повернення додому
1789898760
63 дн. тому
Розділ 11. Печерні новини
1789830811
64 дн. тому
Розділ 12. Ранок
1789902745
63 дн. тому
Розділ 13. У великій печері
1789983969
62 дн. тому
Розділ 14. Полювання
1789983878
62 дн. тому
Розділ 15. Серце альденте
1790061594
61 дн. тому
Розділ 16. Клітка
1791126099
49 дн. тому
Розділ 17. Печерна теплиця
1790332965
58 дн. тому
Розділ 18. Басейни
1790414969
57 дн. тому
Розділ 19. Розповідь Оті
1790926844
51 дн. тому
Розділ 20. Тороол
1791125995
49 дн. тому
Розділ 21. День врожаю
1791224078
48 дн. тому
Розділ 22. Рішення
1791628619
43 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!