— Ваша Високосте, принесла вам наїдки! — увійшовши в покої, Рубі відразу поклала на стіл важку тацю й лише опісля поглянула на принцесу. За мить очі дебелої служниці неабияк округлилися. Авжеж, вигляд в хазяйки кумедний! Склавши два і два, Рубі відразу зрозуміла, що це Шон постарався. Треба ж було додуматися підкинути чорнильних восьминогів! Хлопчина неодноразово обурювався, що дорогоцінний дядько привів у маєток якусь зарозумілу Крижину, яка тут господарюватиме...
— Чого витріщилася?! Краще приготуй для мене сукню! — гнівно буркнула Леоніла, нервово смикаючи на собі халат.
— Гаразд... — як і гвардіан, Рубі також ледь стримувала сміх. — Як бачу, знадобиться більш закрита сукня, без декольте... — наблизившись до шафи, почала передивлятися вбрання. — Ось ця... — зняла з плечиків строгу синю сукню. — Можливо, в ній будете схожою на жерця у храмі, але ця сукня бодай трохи приховає... — не стримавшись, гучно пирснула. — На щастя, чорнильні восьминоги не отруйні...
— Досить! — принцеса грюкнула кулаком об стіл. — Ще ти будеш сміятися з мене?! Не боїшся, що можу заморозити?! — на пальцях загрозливо спалахнули сині іскри крижаної магії.
— І яким чином вам допомагатиме заморожена служниця? — покосившись на ті іскри, Рубі зітнула плечима. Геть безстрашна! Схоже, не лякав її гнів принцеси. — Ще й треба вам зачіску зробити, також бодай трохи замаскувати на обличчі оту «красу»...
Опанувавши спалах гніву, Леоніла гучно видихнула. Хоч Рубі й зухвала, але від неї бодай якась користь. Зрештою, служниця допомогла одягнутися та гарно уклала розпущені коси принцеси, також припудрила білилом чорні плями на обличчі, частково їх приховавши. Звісно, так вже було краще, хоча під оком і досі виднівся сірий «синець».
Після сніданку до покоїв завітала управителька Берна. Спершу гадала, що розбалувана принцеса буде кепською господинею, але та здивувала завзяттям. Також відразу обрушила шквал претензій щодо побуту, а Берна аж розгубилася. Через примхи нової хазяйки доведеться витратити зі скарбниці чимало монет, що ж скаже на те Вогнебурський? Що ж, нехай подружжя розбирається між собою.
Як гвардіан і обіцяв, ночувати до подружніх покоїв не прийшов. Від Берни принцеса дізналася, що її законний чоловік облаштувався у власному «лігві» в іншому кінці коридору. Нехай чудовисько там і спить, краще би й взагалі його не бачити!
Протягом наступного тижня Леоніла поринула у господарські справи, насправді це була її своєрідна боротьба за певну незалежність в цьому маєтку. Принцеса не з тих, хто сидітиме осторонь. Звикла, що навколо неї повинно вирувати життя. Виказуючи гонор, на сумісні трапези до бенкетної зали так і не з’являлася, вперто ігнорувала товариство Вогнебурського та його воїнів, яких вважала неотесаними дикунами. Хоч батьки з палацу й надсилали листи, але ображена донечка показово не відповідала. Нехай мучаться, оскільки кинули її напризволяще! Хоч душа прагнула урочистих бенкетів, пишних балів та галантних кавалерів, але наразі принцеса відмовлялася відвідувати рідний палац. Також Леонілу радувало, що Шон не траплявся на очі. Вочевидь після витівки з чорнильними восьминогами тримався якнайдалі від розлюченої Крижини. Видихнувши через це з полегшенням, принцеса й гадки не мала, що впертий хлопчина так просто не вгамується. Годі й казати, не злюбив маленький вогневик дружину дядька...
Після чергового насиченого дня Леоніла гордовито крокувала коридорами замку до подружніх покоїв, де вкотре спатиме сама. Око милували нещодавно куплені картини, які красувалися на стінах. Добре, хоч Вогнебурський не скупиться на витрати. Обмірковуючи чергові необхідні покупки, принцеса зупинилася біля дверей. Чомусь не спостерігалося охоронців, які завше охороняли покої. Хай-но з’являться, отримають на горіхи! На щастя, хоч захистила вхід охоронним заклинанням, яке сама і створила, лише їй була відома формула магічного сплетіння потоків. Штовхнувши двері, Леоніла впевнено увійшла в приміщення, але за мить від побаченого застигла у липкому жаху, а спиною ковзнув холод.
Цікаво, що ж побачила Леоніла? Чекаю на ваші коментарі) Також вітаю зі святом 8-го березня, миру й позитиву!
