Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

 Ми йшли світлими коридорами. Перед очима відкривалася неймовірна краса: ліпнина на стелях, розписи на стінах, подекуди — картини. Але мозок майже не чіплявся за все це, бо досі перетравлював те, що щойно зі мною трапилося.

Я ж не така… Чому дозволила незнайомцю торкатися мене? Що за дивні звичаї тут? У них нормально вважається ось так пестити жінку за наказом?

Усередині вирували протилежні почуття. Мені було соромно і водночас приємно. Ду-у-уже приємно. Приголомшливо приємно.

І це лякало й захоплювало водночас.

Мене наче хитало з боку в бік. Усередині розгорявся справжній шторм.

Але ми вже прийшли, і я мусила зосередитися.

Мій супроводжуючий поволі відчинив двері до великої зали. М'яке світло від люстр компенсувало недостатність природного освітлення й додавало приміщенню урочистості.

У залі сиділо й стояло чимало чоловіків. Деякі розмовляли, збившись у невеличкі групки, деякі стояли наодинці або по двоє.

Але щойно я зайшла, усі одночасно подивилися на мене.

О-о-о… Скільки ж почуттів у цих поглядах!

Злість. Надія. Сум. Пиха. Впевненість. Зневіра. Хтивість.

Мамочко… Де мої речі? Я додому хочу!

І всі такі красиві. Хтось по-чоловічому мужній, хтось витончений, хтось просто приємний по-людськи. Але всі як один не зводили з мене очей і стежили за кожним моїм кроком.

Розпорядник гучно промовив:

— Пані Тара з іншого світу, перший відбір. Бажаю всім благословення Фреї. Хай ваші серця відчують одне одного сьогодні.

Гарно сказав, — подумала я.

Треба було з чогось починати, тож я сміливо підійшла до першої групи чоловіків. Усі гарно вдягнені, видно, що не бідують. Погляди впевнені, прямі.

У мої вуха полилися компліменти, перемішані із самовихвалянням.

Ой, бідні мої вушка… А треба ж усіх переслухати й ще й обрати!

Через пів години безкінечного потоку самореклами та нав'язування мої очі зустрілися із сірим, невпевненим поглядом високого юнака.

Він був одягнений у світлий одяг.

— Наче лікар… Так цікаво, — подумала я. — Треба поговорити.

Ноги вже самі понесли мене до нього. Хтось намагався щось говорити мені, але я не чула. Дивилася тільки на цього хлопця.

Він помітно знітився, коли побачив, що я прямую до нього, але погляду не відвів.

— Добрий день.

— Благословення Фреї.

Його голос викликав мурашки по шкірі. Такий глибокий і приємний.

— Розкажіть про себе, — попросила я.

— Мене звати Алієр, пані. Мені через місяць тридцять, часу обмаль. Я був у палаці на огляді слуги — він зламав ногу. Випадково почув про відбір. Слуги розповідали про красиву потраплянку. Я вирішив ризикнути — і ось я тут.

— Як цікаво. Ти теж обіцяєш гори золота та шикарне життя?

— Ні, пані. Я можу запропонувати вам лише свою вірність та обіцянку, що працюватиму на благо нашого роду без втоми. Я витривалий і маю корисні здібності. Я не лише загоюю рани та лікую хвороби — я можу виготовляти ліки з магічними складовими. Вони значно пришвидшують одужання й добре продаються.

Я уважно подивилася в очі цього хлопця. Його проникливий погляд бив у саме серце.

Я простягла йому руку.

— Я обираю тебе і твою вірність. Сподіваюся, ми порозуміємося.

Його очі спалахнули на мить, а руку обпекло невідомим жаром. Я відсахнулася від несподіванки.

На руці з'явилося тату у вигляді браслета, але дуже бліде.

— Не бійтеся, пані. Це просто магічне підтвердження вашого вибору. Після консумації воно набере кольору. Я чекатиму вас біля розпорядника. Бажаю вдалого відбору, пані.

— Так, — розгублено відповіла я.

Раптом я відчула, як у руку мені вклали щось маленьке.

Я здригнулася й швидко перевела погляд на долоню. Там справді лежала маленька коробочка.

Я підняла очі, щоб знайти нахабу, але біля мене нікого не було.

Цікаво…

Звісно, я відкрила подарунок.

Усередині сяяв перстень, надто схожий на мою підвіску, щоб це можна було вважати випадковістю. Біле золото, жовте каміння всередині та невеличкі промені з прозорими й рожевими кристалами.

А в мене, виявляється, таємничий шанувальник.

Я із задоволенням одягнула кільце на вказівний палець. Воно лагідно обійняло його, наче все життя там і було.

Тілом промайнула хвиля тепла та задоволення.

Виріб явно був магічним і, схоже, налаштованим разом із підвіскою.

— Чому ти ховаєшся від мене, чоловіче? — подумки запитала я.

— Ще не час, моя пані.

Голос у голові сколихнув нещодавні події в купальні.

Це явно був його голос.

Я заозиралася, але ніде не побачила рудого волосся.

Чому я його почула? Це що, теж магія? Він менталіст?

Але в голові панувала тиша.

Що за гру ти ведеш?

Явно непростий був слуга.

Ой, не простий.

— Дозвольте запросити вас на танець, пані.

Мене запрошував красивий юнак із нахабним поглядом.

Я подала руку й дозволила відвести себе до середини зали. Лунала приємна музика, хлопець упевнено вів мене в танці й водночас розповідав про себе.

— Я з багатого роду, пані. Мені двадцять чотири роки. Якщо оберете мене, то не будете ні в чому знати потреби. Моя мати — перша радниця намісниці. Усі двері будуть відчинені для вас. Безліч рабів на будь-який смак, готових виконувати всі ваші забаганки. Я знаю своє місце й умію ділитися. Моя мати виховала мене бездоганно. Я покладу до ваших ніг усе можливе й неможливе. Погоджуйтесь, пані.

Я ледь стримала посмішку.

— Мене не цікавить влада та раби. А ще я ненавиджу тиск і нахабство. Дякую за пропозицію, але ні.

Обличчя юнака скривилося, очі спалахнули злістю.

Ого. Який ти норовливий хлопче.

— Ще три години тому я бігала у справах у своєму світі. Це перший мій відбір. Можливо, іншим разом.

Я розвернулася й пішла геть.

Я озирнулася навколо, намагаючись знайти ще достойних кандидатів на роль чоловіка. Усі вони стояли й дивилися на мене, перемовляючись між собою, але ні за кого з них не чіплявся мій погляд.

Раптом хтось торкнувся моєї руки.

Я обернулася й побачила одного з близнюків.

Радості моїй не було меж — це був Сем.

Ні… мабуть, усе ж таки Тім. Бо в його очах спалахували веселі іскринки.

— Пані, я знайшов вас, — промовив він. — Ми все ж таки вирішили прийти на відбір. Але Сем… сумнівається. Він стоїть в іншому кінці залу й не хоче підходити до вас.

— Чому? — запитала я. — Невже йому настільки бридка думка стати моїм чоловіком?

— Що ви, пані! Ні. Просто в нас були непрості дитинство та життя. Ми натерпілися від панянок нашого світу… Тому він утратив довіру. Але я вас прошу: якщо ви дійсно не зміните своєї думки й хочете взяти нас за чоловіків, наберіться терпіння. Він змінить свою думку. Я ж бачу, що ви добра. Не така, як пані цього світу. Ви добра.

— Добре. Ходімо. Знайдемо твого брата, і я оберу вас.

Я пішла за Тімом.

І раптом у мене з'явилося дивне відчуття, ніби хтось пильно стежить за мною. Я обернулася, але не побачила нікого, хто дивився б прямо на мене.

Та це відчуття не зникало.

Наче хтось спостерігав за мною, бажаючи залишитися невидимим.

Нарешті ми підійшли до Сема.

Він стояв біля стіни, віддалік від інших чоловіків, з опущеною головою та руками, стисненими в замок.

— Сем… Я привів пані Тару. Подивись на неї, — промовив Тім.

Сем підняв на мене очі, і я знову потонула в цих блакитних колодязях.

Неймовірної краси сині очі. Просто неймовірні.

Глибокі, проникливі й дуже-дуже сумні.

Я простягла йому руку.

— Сем, подивись на мене. Я не скривджу тебе. Я не скривджу твого брата. Це мій перший відбір, і я не така, як пані вашого світу. Я прошу лише одного у відповідь: не скривдь мою довіру — і в нас усе вийде.

Я на мить затримала погляд на ньому, а потім додала:

— Я обираю тебе і твого брата.

Я простягла одну руку Тіму, іншу — Семові.

І руку обдало жаром.

Знайомим жаром.

На моїх зап'ястях з'явилися ще два татуювання, схожі на браслети, але трохи іншої форми, ніж попередні.

— От і все. Ви обрані.

Тім весело зиркнув на мене й прошепотів:

— Ми будемо чекати на вас біля розпорядника. Вдалого вибору.

От і все, подумала я.

Троє чоловіків уже є. Можна повертатися до покоїв. А можливо, намісниця вже й підібрала для мене якесь помістя.

Але щось не давало мені піти.

Я знову почала озиратися.

І нарешті побачила руду голову.

Того самого незнайомця — чи то слуги, чи то ювеліра, чи хто він там був. Я була майже впевнена, що саме він подарував мені ту прекрасну каблучку. Надто вже схожою на його підвіску вона здавалася.

Але хто він насправді — цього я так і не зрозуміла.

Я почала наближатися до нього, але руда голова раз у раз зникала серед людей.

То тут, то там.

Наче він навмисне уникав мене.

Та нарешті мені вдалося вхопити його за рукав.

Боже, який же він красень!

На ньому був сірий камзол, сірі завужені брюки та чорні ботфорти. Просто супер!

Широкі плечі. Смарагдовий, непокірливий погляд.

Він усміхнувся й промовив:

— Нарешті ти мене знайшла, пані.

Він сам простягнув мені руку, взяв мою долоню у свою і сказав:

— Я обираю тебе.

Я здивовано кліпнула.

— Та ні, хлопче. Ти, мабуть, помилився. Це я маю це промовити.

— Так, — не знітився він. — Ти чуєш мене ментально, тому вже обрала мене, хоч і не зрозуміла цього. Ти моя.

— Вмовив. Ти мій, — ледве стримуючи тремтіння в голосі, відповіла я. — Обираю тебе.

Знову стало жарко, і на руці з'явився четвертий браслет.

Мабуть, на сьогодні вистачить.

Із гордо піднятою головою я вирушила до розпорядника.

Помітивши мене, він оголосив:

— Перший відбір пані Тари закінчено.

— Пані, пройдіть зі мною для магічного засвідчення вашого вибору.

Далі відбувся швидкий ритуал: я просто приклала руку до якогось каменю та промовила імена обраних.

Коли справа дійшла до імені рудого, він прошепотів:

— Бран, моя пані.

Десь я вже чула це ім'я.

Невже це син намісниці?

Та ні, не може бути.

Розпитаю його пізніше.

Оберіть ім'я вашого роду, пані.

Рід Санмун, - промовила незамислюючись, - Сонце та Місяць.

За нами прийшов супроводжуючий.

— Пані, вас з обраними чекає намісниця.

— Ну що ж, час обирати маєток.

Злата Тамаріс
Крізь тернії

Зміст книги: 27 розділів

Спочатку:
1. Розлучення лише початок
1795339300
0 дн. тому
Зустріч із намісницею
1795339614
0 дн. тому
Вбрання для Попелюшки 18+
1795339686
0 дн. тому
Перший відбір
1795339815
0 дн. тому
Моє помістя
1795339892
0 дн. тому
Перші кроки
1795340072
0 дн. тому
Гаряча ніч 18+
1795340131
0 дн. тому
Дарунки Фреї 18+
1795340183
0 дн. тому
Таємниці помістя
1795340245
0 дн. тому
Нові почуття 18+
1795340305
0 дн. тому
Казкове єднання
1795340365
0 дн. тому
Владні інтриги
1795340448
0 дн. тому
Гаряче покарання 18+
1795340496
0 дн. тому
Великий ярмарок
1795340566
0 дн. тому
Відкриття арени
1795340588
0 дн. тому
Ритуал єднання
1795340654
0 дн. тому
Замкнене коло 18+
1795340705
0 дн. тому
Початок кінця
1795340763
0 дн. тому
Бал та розплата
1795340802
0 дн. тому
Дім, милий дім
1795340865
0 дн. тому
Несподівані новини 18+
1795340942
0 дн. тому
Благословіння Фреї 18+
1795340966
0 дн. тому
Розпач та надія
1795341005
0 дн. тому
Розкриття таємниць Проклятого лісу
1795341063
0 дн. тому
Викрадення
1795341103
0 дн. тому
Битва темряви зі світлом 18+
1795341186
0 дн. тому
Епілог. Надія крізь відчай 18+
1795341254
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!