Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

— Моя пані, чи бажаєш пікнік на березі моря? Будівельники вже завезли пісок та облаштовують лжаки з альтанками на березі, — тихо прошепотів Бран, і я чітко відчула м'який, потужний потік його магії, який огортав мене хвилею спокою та проникав цілющим теплом глибоко в моє тіло.

​— Так, мій старший чоловік, моя правице, — видохнула я йому в самі губи.

​Наступної миті я тихо зойкнула від несподіванки й захвату, адже мої чоловіки почали дбайливо передавати мене з рук в руки. Кожен із них — Бран, Кріан, Ал, Ірис, Сем і Тім — притискав мене до себе, обсипаючи ніжними цілунками щоки, шию та губи й тихими голосами обіцяючи нескінченні хвилини щастя, турботи та абсолютного захисту для мене й наших майбутніх донечок.

​Коли перша буря пристрасних емоцій вщухла, ми всі разом попрямували на узбережжя, де вже кипіла робота. Дійсно, біля самої води простягалася широка смуга ніжно-золотавого піску, а будівельники закінчували зведення затишних дерев'яних альтанок.

​Звістка про диво розлетілася помістям зі швидкістю лісового вітру. Першим нас наздогнав Себ, за яким трохи повільніше йшла сяюча Аделаїда. За ними поспішали майстер Каспіан з Ілією та Лавінія з двома обранцями Віром та Андрі, чиї очі променилися щирим захопленням.

​— Пані Таро! Чи правда це?! — збуджено вигукнув Себ, зупиняючись і з глибокою повагою вклоняючись. — Весь маєток вже гомонить! Це справжнє благословення Богині!

​— Три дівчинки... — прошепотіла Лавінія, притискаючи руки до грудей. — Це не просто радість для вашого клану, це знак відродження та процвітання для всього нашого намісництва. Вітаю вас від усього серця!

​Аделаїда підійшла ближче, щоб обійняти мене, але раптом її дихання перехопило, а на очі набігли рясні сльози. Вона зупинилася, дрібно тремтячи від захвату й переживань.

​— Таро... — зізналася вона крізь сльози, збентежено посміхаючись. — Дивлячись на тебе й слухаючи про це диво, я просто не можу більше мовчати... Здається, я теж вагітна! Я вже кілька днів відчуваю це дивне, солодке тепло всередині...

​Усі присутні на мить завмерли. Себ від несподіванки широко розплющив очі, а Ірис із братерською ніжністю одразу ступив до сестри.

​Ал, не гаючи ні секунди, дістав той самий магічний камінчик-артефакт і дбайливо торкнувся долоні Аделаїди. Напівпрозорий кристал спалахнув подвійним, яскравим рожевим сяйвом, розливаючи навколо м'яку магічну хвилю.

​Очі Ала розширилися від подиву, а потім обличчя осяяла посмішка. Він підвів погляд і оголосив:

​— Це просто дивовижний день для всього нашого помістя! Аделаїдо, ти дійсно притискаєш під серцем нове життя. У тебе буде двійня — дві прекрасні дівчинки! А їхні батьки — Сем та твій перший чоловік Ран!

​Берег моря вибухнув радісними вигуками. Сем від щастя закружляв Аделаїду на руках, Себ обійняв Рана, вітаючи братів по клану, а я, спираючись на плечі Брана та Кріана, щасливо сміялася. Наше помістя ставало не просто фортецею й курортом, а справжньою колискою нового, благословенного життя.

Дивлячись на це подвійне диво, Ілія та Лавінія більше не змогли стримати почуттів. На їхніх очах заблищали рясні сльози — не від смутку, а від глибокого трепету, надії та щирого захвату. Вони притислися кожна до своїх обранців, міцно переплітаючи пальці з ними, і з надією подивилися у бік саду, де за деревами підносилися мармурові колони святилища. У їхніх серцях палала єдина, палка молитва про те, що велика Богиня Фрея колись надішле таке ж жадане благословення й їхнім кланам.

​Я м'яко вивільнилася з обіймів чоловіків, підійшла до Лавінії та Ілії й тепло накрила їхні долоні своїми:

​— Фрея бачить чистоту ваших сердець і все, що ви зробили заради порятунку інших, — тихо й переконливо мовила я, дивившись їм прямо в очі. — Ви прийшли в цей дім не випадково. Тут, де розквітає життя й панує любов, магія Богині торкнеться кожного, хто вірить. Ваше щастя вже зовсім поруч, я відчуваю це.

​У відповідь на мої слова повітрям над пляжем пронісся легкий, теплий морський бриз, просякнутий солодким ароматом нічних квітів із саду Фреї. Наші браслети разом із магічним артефактом Ала м'яко спалахнули золотавим світлом, огортаючи Ілію та Лавінію ніжним, заспокійливим сяйвом — мовби сама Богиня подала свій тихий, благословенний знак.

​Пікнік на новому, оксамитовому піску перетворився на справжнє свято надії та єднання. Себ та Ран заклопотано, але з сяючими обличчями обговорювали добудову родинного крила помістя, Аделаїда неперервно посміхалася, притулившись до своїх чоловіків, а мої обранці не відходили від мене ні на крок, оточивши неймовірним кольором турботи.

​— Нам доведеться переглянути всі будівельні плани, — з радісним сміхом мовив Бран, обіймаючи мене за талію. — Потрібно терміново проектувати великі, світлі дитячі кімнати, ігрові майданчики біля аквапарку та безпечні алеї для прогулянок.

​— І теплицю із цілющими травами для малюків, — додав Ал із професійною, але такою ніжною посмішкою цілителя. — Наші донечки ростимуть оточені найсильнішою магією та любов'ю.

​Наш новий дім наповнювався дивовижною силою, і навіть тінь з боку Проклятого лісу здавалася безсилою проти світла, яке розпалювалося в наших серцях.

Провожаючи поглядом Лавінію та Ілію, які разом із зібраними й сповненими надії обранцями повільно попрямували крізь квітучий сад до білосніжних колон храму Фреї, ми відчули дивовижну внутрішню тишу. Сама аура нашого маєтку, здавалося, оберігала їхній крок.

​Ми ж із хлопцями вирішили залишитися на березі. Мою увагу привернула вже повністю готова, пахуча свіжою деревиною альтанка, що затишно розмістилася на невеликому мальовничому пагорбі трохи вище від смуги прибою. Усередині панував справжній затишок: у центрі стояв низький різьблений столик з темного дерева, а довкола були розкладені м'які, вишиті золотою ниткою, подушки та пледи.

​Бран одразу ж віддав розпорядження слугам принести сюди легкі закуски, свіжі фрукти та прохолодний сік.

​З пагорба відкривався просто запаморочливий, величний краєвид на безкрає, спокійне море. Лагідні хвилі з тихим шелестом накочувалися на свіжозавезений білий пісок, дзеркальна гладь води відбивала промені сонця, а в повітрі витав солоний морський бриз у перемішку з ароматом квітучого саду.

​Хлопці дбайливо вмостили мене серед подушок. Кріан підклав під спину найм'якшу, щоб мені було максимально зручно, Бран сів поруч, притягнувши мене до свого міцного плеча, а Ал із посмішкою вмостився біля моїх ніг, поклавши долоню на мої ступні й пропускаючи через них розслабляючу магічну хвилю. Ірис, Сем і Тім розмістилися довкола столика, тихо обговорюючи деталі майбутніх будівельних робіт, але їхні погляди щохвилини поверталися до мене — сповнені непохитної ніжності та турботи.

​Я заплющила очі, вдихаючи це цілюще повітря, і вперше за довгий час відчула справжній, глибинний спокій. Тут, у цій альтанці над безкрайнім морем, під захистом моїх істинних і з трьома маленькими життями під серцем, я була абсолютно щасливою.

Незабаром слуги безшумно піднялися на пагорб і розклали на низькому столику таці зі свіжовижатими соками, соковитими ягодами, вишуканими сирами та легкими закусками.

​Хлопці оточили мене неймовірною увагою: Ал дбайливо підносив до моїх губ найсоковитіші ягоди винограду, Кріан стежив, щоб я випила достатньо цілющого трав'яного відвару для зміцнення сил, а Ірис м'яко масажував мої втомлені плечі, знімаючи будь-яку напругу.

​Проте довго залишатися на місці вони не могли — будівництво в помісті кипіло й вимагало їхнього постійного контролю. Ірису потрібно було курувати зведення аквапарку, Кріан хотів перевірити магічні захисні контури біля котеджів, а Алу було необхідно підготувати перші цілющі настої для майбутніх високих гостей.

​Звівшись на ноги, Кріан, Ірис та Ал вибачилися за те, що змушені тимчасово залишити нас. Але перед тим, як піти, Кріан нахилився до мого вуха й з гарячим, дражливим подихом тихи прошепотів:

​— Таро, я наклав на цю альтанку надійний щит невидимості та абсолютної тиші... Жодна жива душа з боку будівництва чи пляжу вас не побачить і не почує. Бран та близнюки надто довго чекали своєї черги й неймовірно скучили за тобою... Насолоджуйся, моє серце.

​З цими словами Кріан хитро підморгнув, і трійця попрямувала вниз по пагорбу до майданчиків.

​Я обернулася й зустрілася поглядом із Браном, Семом та Тімом. У їхніх очах більше не було стриманості — лише палаюча жага, глибока ніжність та накопичена пристрасть, яка нарешті мала виплеснутися під захистом невидимого щита на фоні безкрайнього моря...

Як тільки за хлопцями зімкнувся невидимий магічний купол, простір усередині альтанки сповнився солодким, майже відчутним на дотик жаром. Гомін будівництва та шелест хвиль за бар’єром перетворилися на ледь чутне, заспокійливе лунання, залишивши нас у цілковитій ізоляції від усього світу.

​Бран притягнув мене до себе зі спини, огортаючи міцними обіймами. Його важкий, гарячий подих опалював ніжну шкіру моєї шиї, змушуючи сипці мурашок миттєво пробігти тілом.

​— Нарешті ми залишилися самі, моя пані… — глухо мовив він, і його владні, але водночас неймовірно дбайливі пальці почали повільно, сантиметр за сантиметром, піднімати шовковий подол мого плаття все вище й вище.

​Щоразу, коли його долоні торкалися моїх оголених стегон, по тілу розливалася солодка млостість. Його губи знаходили чутливі точки на моєму плечі та шиї, залишаючи гарячі, вологі поцілунки, від яких у голові паморочилося.

​Тим часом Сем і Тім умостилися біля моїх ніг. Вони захопили мої ступні й почали масажувати їх — легко, проникливо й неймовірно ніжно, вкладаючи в кожен рух увесь свій накопичений голод і турботу. Близнюки діяли з вражаючою синхронністю: їхні пальці знаходили саме ті точки, де накопичилася втома довгого дня, перетворюючи біль на хвилі чистого блаженства.

​— Ти навіть не уявляєш, як ми скучили, Таро, — тихо прошепотів Тім, піднімаючи на мене сяючі очі й цілуючи вигин моєї кісточки.

​— І ми не відпустимо тебе, поки ти повністю не забудеш про всі тривоги, — підхопив Сем, піднімаючись вище й торкаючись губами мого коліна.

​Поєднання пестощів — гарячого, владного напору Брана ззаду та злагодженої, жагучої ніжності близнюків спереду — діяло безвідмовно. Я більше не могла й не хотіла стримуватися. З моїх вуст зірвалися перші тихі стогони задоволення, які м’яко розлилися під прозорим куполом альтанки, розпалюючи вогонь нашої пристрасті з новою, нестримною силою.

Бран ліг на шовкові подушки та пригорнув мене до своїх грудей, огортаючи своїм захисним теплом, і я з безмежною ніжністю дарувала йому глибокі, пестливі поцілунки, спускаючись від його солодких губ до грудей, а потім ще нижче. Його подих перехопило, а руки дбайливо стиснули мої плечі, коли я торкнулась напруженого члена. Обхопивши губами його мужність я почала неквапливі рухи вверх-вниз, язиком вимальовуючи візерунки по всій його довжині. Бран вирівнював темп, притримуючи мою голову та наповнюючи простір тихими, оксамитовими стогонами пристрасті.

​Сем і Тім підхопили цю хвилю солодкого безумства. Сем розмістився знизу, так що його губи пестили мої вологі пелюстки, вкриваючи їх безперервними, жагучими поцілунками, поки Тім ззаду м’яко й поволі проникав пальцями в мій анус.

Врешті Сем піднявся вище та насадив мене на свій член, а Тім ввійшов позаду, поєднуючись зі мною в єдиний ритм взаємного бажання. Подвійне відчуття їхнього тепла пронизувало кожну клітинку тіла, змушуючи нас танути від неземної блаженності.

Бран проникав у мій рот, близнюки наповнювали мене зсередини, а мій розум наче невагому пір'їнку підносив мою душу у безкрайнє небо.

​Коли пристрасть досягла піку і я бурхливо кінчила, близнюки поступилися місцем, даруючи можливість пестити їх члени вустами й язиком, я відчувала їх прискорене дихання та трепет кожного м'яза. У цей момент Бран владно й водночас неймовірно дбайливо увійшов у моє лоно, замикаючи це свято єднання.

​Ритмічні, глибокі рухи, сплетіння наших тіл та сяйво магічних браслетів злили нас у єдиний потужний потік любові, що вибухнув спільним, солодким оргазмом під невидимим куполом альтанки на тлі бірюзових морських хвиль.

Після палкого відпочинку в альтанці ми привели себе до ладу й овіяні солоним морським бризом піднялися назад до маєтку. Бран, ніжно поцілувавши мене на прощання, відлучився у справах загородження території та варти, а Сем і Тім, сяючи від щастя й не відходячи від мене ні на крок, супроводили мене до головного кабінету.

​За початковим планом ми мали зв'язатися з Намісницею аж увечері через артефакт зв'язку, щоб повідомити радісні новини про вагітність та застереження Фреї. Проте доля розпорядилася інакше.

​Одразу після обіду слуга повідомив, що дзеркальний артефакт у кімнаті зв'язку раптово спалахнув тривожним, пульсуючим сяйвом виклику.

​Я з Браном негайно задіяла магію, і в дзеркалі артефакту з'явилась Намісниця, що стояла у своєму кабінеті, а її обличчя було блідим і край стурбованим. Поруч із нею зібралася її власна надійна опора — Деміан, а також ще двоє її чоловіків: Аракіс, кремезний та суворий воїн, що відповідав за безпеку на кордонах намісництва, та Раміс, вищий маг, який очолював розслідування й відслідковував залишки темної магії вівтаря під Ареною.

​— Таро, вибач, що турбую так рано, — швидко розпочала Намісниця, навіть не чекаючи на вітання. — Сталося те, що вимагає нашої негайної уваги.

​Раміс ступив уперед, і його магічний голос звучав напружено:

— Мені вдалося повністю розплутати слід темної енергії, що залишилася після руйнування вівтаря на Арені. Цей нитковий слід провів нас через кордони — прямо до Проклятого лісу.

​— І це ще не все, — похмуро підхопив Аракіс, розгортаючи магічну карту кордонів. — Мої дозори на межах помітили небезпечну аномалію. У мороку, що огортав Проклятий ліс, почали з'являтися глибокі проріхи. Бар'єр руйнується зсередини, і через ці прориви у наш світ вже зараз можливо проникнення небезпечних істот із того темного, чужого світу, — закінчив Аракіс, його голос звучав важко й карбувально. — Але водночас відкривається й інша сторона цієї аномалії. Вперше за довгі десятиліття з'являється можливість проникнути всередину Проклятого лісу.

​Намісниця важко зітхнула, і в її очах проглянула давня, незагоєна біль.

​— Раніше це було абсолютно неможливо або, у найкращому разі, смертельно небезпечно, — мовила вона. — Після загибелі моїх батьків у тих хащах безвісти пропадали цілі загони. З часом туди просто перестали ходити, а про те, як і коли довкола лісу виник цей непроникний морок, ми навіть не здогадувалися... До сьогодні.

​Раміс підтвердив її слова коротким кивком:

— Темний Бог втратив своїх джерел-поживників на Арені, і його власна магія дала збій. Морок, який він створив для прикриття своїх вівтарів, почав іти тріщинами. Це наш єдиний шанс дізнатися, що насправді ховається в серці Лісу, і перетнути його плани до того, як він збере достатньо сил для повноцінного прориву.

​Сем і Тім, що підійшли до мене, стиснули кулаки, а моє серце прискорено забилося. Застереження Богині Фреї про прадавнього ворога набувало зловісної, конкретної форми.

​— Ми повинні діяти навипередки, — твердо мовила я, подивившись прямо у вічі Намісниці крізь сріблясту гладь артефакту. — Якщо ці проріхи відкривають шлях в обидва боки, ми не просто укріпимо кордони — ми зберемо розвідувальний загін і дізнаємося, які таємниці приховує Проклятий ліс.


Злата Тамаріс
Крізь тернії

Зміст книги: 27 розділів

Спочатку:
1. Розлучення лише початок
1795339300
1 дн. тому
Зустріч із намісницею
1795339614
1 дн. тому
Вбрання для Попелюшки 18+
1795339686
1 дн. тому
Перший відбір
1795339815
1 дн. тому
Моє помістя
1795339892
1 дн. тому
Перші кроки
1795340072
1 дн. тому
Гаряча ніч 18+
1795340131
1 дн. тому
Дарунки Фреї 18+
1795340183
1 дн. тому
Таємниці помістя
1795340245
1 дн. тому
Нові почуття 18+
1795340305
1 дн. тому
Казкове єднання
1795340365
1 дн. тому
Владні інтриги
1795340448
1 дн. тому
Гаряче покарання 18+
1795340496
1 дн. тому
Великий ярмарок
1795340566
1 дн. тому
Відкриття арени
1795340588
1 дн. тому
Ритуал єднання
1795340654
1 дн. тому
Замкнене коло 18+
1795340705
1 дн. тому
Початок кінця
1795340763
1 дн. тому
Бал та розплата
1795340802
1 дн. тому
Дім, милий дім
1795340865
1 дн. тому
Несподівані новини 18+
1795340942
1 дн. тому
Благословіння Фреї 18+
1795340966
1 дн. тому
Розпач та надія
1795341005
1 дн. тому
Розкриття таємниць Проклятого лісу
1795341063
1 дн. тому
Викрадення
1795341103
1 дн. тому
Битва темряви зі світлом 18+
1795341186
1 дн. тому
Епілог. Надія крізь відчай 18+
1795341254
1 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!