Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Дем'ян, чоловік намісниці, негайно вийшов з приміщення. За кілька хвилин він прийшов разом з тремтячим від жаху розпорядником арени.

- Якщо ти зараз же не скажеш, чий це раб та як його ім'я, тебе буде страчено без жодного розслідування, - сказав він, ледве стримуючи гнів.

Розпорядник затрясся та сказав:

-Це… це раб Першої радниці! — замискотів він, падаючи на коліна та дрібно тремтячи під важким, смертоносним поглядом Дем'яна. — Його звуть Кріан! Вона награлася ним і віддала своїй подрузі Міранті... А вже Міранта кинула його сюди, на Арену, два місяці тому! 

Розпорядник замовк, але від нього тепер тхнуло страхом розкриття, його бігаючі очі видавали якусь приховану таємницю.

Деміан викрутив йому руку, та крізь зуби прошипів:

-Розповідай усе, інакше я придушу тебе просто зараз.

 - Ні пане, благаю, - прошепотів розпорядник, - він ... він переміг на минулих боях серед рабів, але...але був важко поранений, і його списали у відстійник... Міранта розраховувала, що він загине одразу, і злякалася того, що він виживе. Під виглядом ліків, його труїли. Я оголосив його мертвим, його суперник промер на арені від ран, тому переможця не було. Благаю, не вбивайте! Я сказав усе!

-Ти ще розкажеш звідки у відстійнику темний вівтар, - сказав з огидою Деміан, - накажіть кату як слід допитати цю крису.

Стражі миттєво забрали колишнього розпорядника та закрили двері.

​— Перша радниця та Міранта... — тихо, але з холодним гнівом мовила намісниця, її очі звузилися. — Вони давно плетуть брудні інтриги за моєю спиною і вважають, що їм усе дозволено. Не дарма обличчя цього раба здалося знайомим, і тепер я пригадую минулий ярмарок та бої на Арені. Дійсно серед рабів не було переможця, оскільки у фінальному поєдинку обидва бійці загинули.

Але як вони посміли порушити мій закон про дарування волі переможцю серед рабів, підступні змії... , - вона різко повернулась до Брана.- Ти абсолютно правий! Закон Першого Поклику Істинних дає нам чудову можливість. Оскільки він дієвий і незаперечний, жодна радниця чи аристократка не зможе скасувати рішення Істинної пари. Крім того Кріан переможець рабських боїв, тому я звільню його.

​Вона ступила вперед і поклала руку на моє плече:

​— Як правителька цього намісництва, я особисто посвідчу ваш шлюб тут і зараз. А що стосується неохідності викупу. — Намісниця із сумом глянула на напівживого колишнього раба. — З огляду на його перемогу, Міранта не отримає ані копійки. І їй доведеться прийняти це через порушений закон переможця боїв, хоче вона того чи ні! В разі намагання подати скаргу на мої дії, я пригадаю їй, яка кара передбачена за порушення закону. Дем'яне, зафіксуй це негайно!

​Бран гарячково розгорнув древній сувій прямо на столі біля тіла Кріана.

​— Таро, часу мало! Дихання Кріана слабшає, — мовив він, його голос дрижав від напруги, але в очах була непохитна віра. — Бери його за руку і концентруйся на вашому магічному резонансі, потім вимовляй заклинання Істинності. Магія твоєї душі та закон Намісниці розірвуть окови рабства й отруйну печать вівтаря!

Кріана швидко очистили за допомогою магії, Ал обробив рани, хтось приніс чисту матерію і Кріана загорнути в неї мов дитя. Ми були готові починати і у цей момент у моїй голові пролунав чіткий, владний голос Фреї:

«Не поспішай із простим заклинанням, Таро. Щоб скріпити зв'язок Істинних настільки глибоко і остаточно змити печать рабства та темну магію, потрібна кров. У чашу треба злити твою кров, кров твоїх чоловіків і кров шостого обранця. Випийте всі по черзі, а останні краплі влийте в губи Кріана. Це не просто звільнить його — це зробить його частиною вашої родини на кровному рівні, й жодна темна сила чи влада радниці не зможе розірвати цей вузол!»

​Я кивнула, приймаючи пораду Фреї, і швидко переповіла її присутнім. Без вагань Бран дістав ритуальний ніж, а чоловіки почергово зробили невеликі надрізи на долонях, пускаючи краплі своєї крові в срібну чашу. Я додала свою кров і, опустившись до Кріана, обережно надрізала його долоню, зливаючи останню краплю в чашу.

​Після того, як ми зробили по ковтку з ритуальної чаші, зв'язуючи свої долі, я піднесла чашу до зблідлих губ Кріана й влила останні краплі.

​— Кріане... Почуй мене, — шепнула я, відчуваючи, як з моїх долонь та крізь ритуальну кров у його виснажене тіло лине золотаве магічне сяйво. — Я кличу тебе. Відгукнися на мій поклик!

Далі я повторила за Браном древні слова ритуалу єднання. Уся кімната заповнилася м'яким, потужним світлом. 

Ірис прошепотів:

- Магічне плетиво навколо Кріана, яке ще хвилину тому було викривлене й отруєне, почало розриватися. Кровний ритуал діє. Його аура відновлюється.

Нарешті свободу та приналежність до роду підтвердила намісниця, Анабелла підписала документ, що підготував Деміан та передала його мені в руки.

Раптом Кріан снесилено розплющив очі. У його погляді, затуманеному болем і здивуванням, спалахнув золотий вогник у відповідь на мою магію. Його губи ледь помітно ворухнулися, і він з останніх сил тихо вимовив:

-Ти знайшла мене, моя кохана! Я бачив тебе у снах, я Провідець, - і знову втратив свідомість.

Навколо запанувала тиша.

-Провідці зникли більше 500 років тому, останній відомий був моїм батьком, - тремтячим голосом промовила Анабелла. - Вони всі загинули біля проклятого лісу, на півночі від твого помістя, Таро. Раніше там було цілюще джерело і наша сім'я часто їздила до нього.

Одного разу вони поїхали туди без дітей та майже без варти, їхні останки знайшли ввечері того ж дня, коли вони не повернулися вчасно. Мені довелось ховати свою матір та батьків у закритих трунах. Їх пошматували якісь невідомі хижаки, мисливці повернулись ні з чим. Сліди цих тварюк хтось скрив магією. Згодом там почали зникати люди, тому та частина лісу стала вважатися проклятою, слідів тих тварин ми так і не знайшли. Мій чоловік вивчав цю проблему, і перед зникненням розповів, що майже розгадав таємницю проклятого лісу, а потім він... зник...

Анабелла прикрила обличчя руками та гірко заплакала. Її невимовне горе торкнулося кожного нас. Її чоловіки обіймали та заспокоювали Анабеллу і врешті вона затихла.

Вибачившись перед нами, вона покинула залаштунки Арени, а ми викликали левіт для транспортування Кріана в палац.

-Він спить, - сказав Ал, коли ми нарешті опинились в своїх покоях, - тепер він житиме, але йому треба спокій та догляд. 

​Я майже не відходила від ліжка Кріана, цілодобово доглядаючи його й власноруч даючи всі необхідні цілющі настої, які особисто, з особливою ретельністю готував Ал.

​Поки що не було й мови про те, щоб перевозити його в наше помістя — Кріан був ще занадто слабкий, а його виснажене ранами та отрутою тіло балансувало на межі життя і смерті. Він досі не прийшов до тями, але завдяки магічним відварам Ала його дихання нарешті вирівнялося, а гарячковий розпал змінився глибоким, цілющим сном.

​Наступні три дні в столиці перетворилися на вир напруженої, але злагодженої роботи.

​Близнюки Сем і Тім майже цілодобово зникали у володіннях таємної служби, де активно допомагали чоловікові намісниці — Деміану — розкривати зловісну таємницю темного вівтаря. Їхня спритність і гострий розум виявилися незамінними у цій темній справі.

​Бран тим часом брав на себе непохитну юридичну броню нашого клану. Він вирішував усі офіційні питання щодо остаточного оформлення документів на Кріана та його офіційного воскрісіння. Бран діяв жорстко й безпомилково, підкріплюючи кожен крок законами намісництва та підтримкою самої правительки, аби ні Міранта, ні Роксана більше не мали на нашого провидця жодних прав чи найменшої зачіпки.

​Новини від намісниці надходили щодня, і кожна з них звучала як передвісник швидкого падіння її ворогів. Деміан сутками безперервно допитував усіх причетних до жахіть, що коїлися в підземелях Арени. Самих рабів, визволених із того смердючого пекла, негайно звільнили. Зараз вони проходили інтенсивне лікування у польовому госпіталі, який терміново розгорнули прямо на верхньому рівні Арени. Ал буквально жив там: його знання, унікальні настої та магічні відвари допомагали піднімати на ноги навіть найтяжчих поранених.

​У столиці спалахнуло масштабне розслідування злочинів та зловживань розпорядника Арени, послідуючі арешти серед місцевої знаті проводились таємно. Допити швидко розкривали брудні таємниці, що тягнулися прямо до Роксани та Першої радниці. Найсильніші маги таємної служби долучилися до справи — вони відслідковували залишки темної магії, яка тягнулася від зловісного вівтаря під ареною. Вищому магу вдалося зафіксувати, що слід темної сили веде далеко за межі столиці, і Намісниця особисто переказала нам, що вже формується пошуковий загін з магів вищого рівня для відстеження отримувача потужних сил від темної магії вівтаря.

​Тим часом гамірний Великий Ярмарок офіційно закрився. Торгівці та ремісники з усіх куточків краю почали активно готуватися до головної події — Великого З'їзду. Скоро мав відбутися завершувальний бал ярмарку, після якого ми планували покинули столицю.

​Для нашого кола головним завданням залишався Кріан. Його тіло швидко зцілювалося, золотаве волосся сяяло, м'язи наливались міццю, але йому все ще потрібен був абсолютний спокій. Ми мали максимально стабілізувати його стан, аби без ризику вирушити в зворотну дорогу до нашого помістя — туди, де саме повітря й рідна земля допоможуть йому повністю відновити свій дивовижний дар.

​Вночі третьої доби, я обережно проводила прохолодною тканиною по його блідому чолу. Вдивляючись у мужні, але змучені риси обличчя, я з кожною секундою все виразніше відчувала: як тільки він відкриє очі, наше коло стане ще міцнішим.

​Усю цю ніч його мучили жахливі кошмари й марення. Він стогнав, гарячково метався по білосніжних простирадлах, стискаючи пальці в кулаки, ніби навіть уві сні відбивався від невидимих ворогів. Я не могла заснути та дбайливо пригортала його до себе, м'яко торкалася скронь і тихо кликала по імені, аж поки він із важким, уривчастим віддихом нарешті не розплющив очі.

​Його погляд — глибокий, темний, сповнений болю — сфокусувався на моєму обличчі. Кріан затамував подих. Він невірячими, золотавими очима спостерігав за мною, за моєю ніжністю, м'якими доторками й щирою турботою, якої, здавалося, не знав вже дуже давно.

​— Ти... — його голос зазвучав глухо, хрипко від довгого мовчання, але в ньому бриніла дика, майже молитовна впевненість. — Ти... та сама. Я бачив тебе уві снах.

​Він повільно протягнув тремтячу долоню й невагомо торкнувся моєї щоки, ніби переконуючись, що я не привид.

​— Я бачив тебе постійно... Починаючи з двадцяти років. Зараз мені сорок п'ять. І всі ці роки я у своїх снах запам'ятовував кожну риску твого обличчя, кожен згин... Ти моя обрана, а я — твій шостий обранець...і я провидець.

​Я заніміла від цього зізнання, а Кріан, важко зітхнувши, продовжував відкривати своі гіркі таємниці:

​— Перша радниця дізналася про мій дар ще коли мені виповнилось вісімнадцять. Вона підступно викрала мене й перетворила на свого особистого раба... Я довгий час прислужував їй — передбачав різні події, вираховував ходи її ворогів та попереджав про загрози задля її блага та влади. Але коли я побачив у видіннях її загибель і твій прихід... вона майже вбила мене, віддавши на поталу своїй скаженій подрузі. Міранта награвшись зі мною в своїх підвалах, кинула помирати у відстійник Арени. Вони думали, що знищили мене. Але я перміг в останньому бою, тому що віднайшов останні сили заради тебе. Моя пані, моє сонце, моє життя... Вони.. вони не дали мені і шанса на свободу, з кожним днем мені ставало тільки гірше, а потім.. мене кинули... в ту яму....

Через надлишок вируючих емоцій та пережитого шоку від страшних спогадів Кріан не витримав — його повіки знову важко заплющилися, і він безсило опустився на подушки, знову втративши свідомість.

​— Але, негайно сюди! — перелякано гукнула я, не випускаючи його гарячої долоні зі своїх рук.

​Ал з'явився у спальні за лічені секунди. Він швидко підійшов до ліжка, приклав пальці до пульсу Кріана, прислухався до його дихання й, дружньо посміхнувшись, заспокоїв мене:

​— Все добре, Тара, не лякайся. Його розум просто виснажився від емоційного сплеску. Зараз це вже не непритомність — це здоровий, глибокий та цілющий сон. Коли він прокинеться наступного разу, то буде вже повністю відновленим.

​Тільки зараз, коли перша паніка спала, я змогла уважніше придивитися до Кріана та з подивом помітила дивовижні зовнішні зміни, що відбувалися з ним просто на очах.

​Його жахливі рани та глибокі шрами від боїв і катувань поступово затягувалися прямо на очах, залишаючи по собі лише гладеньку, сяючу здоров'ям шкіру. Коротке волосся швидкими темпами відростало, стаючи довгим, шовковистим і прямим від природи, набуваючи дивовижного, сліпучого золотавого відтінку. Я обережно пропускали крізь пальці його шовкові локони і не могла забути той момент, коли під час своєї відвертої розповіді він дивився мені просто в душу — його очі сяяли незвичним, чистим золотом із рідкісними, грайливими іскорками всередині. А його пухкі, чуттєві губи просто вабили мене, обіцяючи майбутні гарячі поцілунки... Я так і заснула міцно притискаючись до мого обранця, слухаючи його тихе дихання.

​Так минула ця довга, тривожна, але сповнена дивовижних перетворень ніч.

​На ранок я прокинулася від неймовірно легких, несміливих доторків чиїхось теплих рук. Ці пальці з нескінченною трепетом і ніжністю торкалися мого обличчя, обережно відводячи пасмо волосся зі щоки, ніби боячись сполохати мій сон чи переконатися, що я справді поряд...

Я повільно розплющила очі й зустрілася поглядом із ним.

​Це був вже не той виснажений, закривавлений раб із пекла Арени, якого близнюки витягли зі страшної ями смерті. Переді мною лежав чоловік дивовижної, майже божественної краси. Його довге золотаве волосся розсипалося по подушці сяючими пасмами, а в оксамитових золотих очах, що дивилися на мене з нескінченним трепетом, м'яко переливалися сонячні іскорки.

​Його руки все ще злегка тремтіли, коли він обережно, ніби до кришталевої вази, торкався моєї щоки.

​— Ти не снишся мені... — стиха, ледь чутним шепотом мовив Кріан, і його пухкі губи тремтіли від надлишку почуттів. — Сімнадцять років... Довгих років у темряві, та катуваннях, мене майже зламали, але я жив лише цим обличчям. Я тримався за твій образ, щоб не збожеволіти. І ти прийшла за мною.

​— Я знайшла тебе, Кріане, — тихо відповіла я, припадаючи щокою до його теплої долоні. — Тепер ти в безпеці. Ніхто й ніколи більше не заподіє тобі страждань.

​Він подався вперед, і наші обличчя наблизилися. Повітря між нами спалахнуло потужним, ніжним хвилюванням. Це не був дикий, неприборканий загарбувальний порив — це було цілюще, глибоке єднання двох душ, які нарешті знайшли одна одну після довгих поневірянь.

​Його перші торкання були неймовірно делікатними, сповненими безмежної вдячності й молитовного пошанівку. Коли його пухкі, гарячі губи торкнулися моїх, я відчула, як по тілу пролилася хвиля солодкого, магічного тепла. Його золоті очі спалахнули ще яскравіше, а наш спільний магічний поклик остаточно замкнув коло — шостий обранець, мій провидець, мій золотий воїн нарешті повернувся додому, у мої обійми.

Далі буде гаряче єднання Тари з новим обранцем, підписуйтесь, щоб не пропустити нову главу, мої хороші. Мій муз активно фонтанує ідеями, скоро вас чекають несподівані розкриття декількох таємниць.


Злата Тамаріс
Крізь тернії

Зміст книги: 27 розділів

Спочатку:
1. Розлучення лише початок
1795339300
0 дн. тому
Зустріч із намісницею
1795339614
0 дн. тому
Вбрання для Попелюшки 18+
1795339686
0 дн. тому
Перший відбір
1795339815
0 дн. тому
Моє помістя
1795339892
0 дн. тому
Перші кроки
1795340072
0 дн. тому
Гаряча ніч 18+
1795340131
0 дн. тому
Дарунки Фреї 18+
1795340183
0 дн. тому
Таємниці помістя
1795340245
0 дн. тому
Нові почуття 18+
1795340305
0 дн. тому
Казкове єднання
1795340365
0 дн. тому
Владні інтриги
1795340448
0 дн. тому
Гаряче покарання 18+
1795340496
0 дн. тому
Великий ярмарок
1795340566
0 дн. тому
Відкриття арени
1795340588
0 дн. тому
Ритуал єднання
1795340654
0 дн. тому
Замкнене коло 18+
1795340705
0 дн. тому
Початок кінця
1795340763
0 дн. тому
Бал та розплата
1795340802
0 дн. тому
Дім, милий дім
1795340865
0 дн. тому
Несподівані новини 18+
1795340942
0 дн. тому
Благословіння Фреї 18+
1795340966
0 дн. тому
Розпач та надія
1795341005
0 дн. тому
Розкриття таємниць Проклятого лісу
1795341063
0 дн. тому
Викрадення
1795341103
0 дн. тому
Битва темряви зі світлом 18+
1795341186
0 дн. тому
Епілог. Надія крізь відчай 18+
1795341254
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!