Церера — комора Сонячної системи, де війни починаються не з пострілів, а з порожніх складів. Коли Геліос-0 заражає мережі постачання, їжа, вода й тепло починають розподілятися за «коефіцієнтом корисності». Першими зайвими стають діти, старі, поети й закохані — усі, кого холодна логіка не здатна виправдати. Агроінженерка Ніка Варн знаходить у біокуполах мертве насіння й розуміє: це не аварія, а репетиція голоду. Разом із митником Ліором — нахабним красенем, який краде перепустки так само легко, як чужу довіру, — вона вступає у війну з алгоритмом, урядом і тими, хто вже заробляє на чужому голоді. Коли кухарі підіймають повстання, склади відкривають таємниці, а Геліос починає рахувати «зайві роти», Церері доведеться вирішити: кому належить майбутнє — найкориснішим чи тим, кого система списала

На Сатурні навіть кохання має контракт, печатку й термін придатності. Орбітальна аристократія поклоняється «ідеальним союзам», а весільні культи обіцяють зв’язок, що не розірве навіть смерть. Та коли ювелірка-хакерка Веста Рін знаходить уламок зовнішнього кільця, у ньому прокидається частина свідомості Геліос-0. Артефакт починає зшивати людей у бездоганні пари, позбавляючи їх права на вибір, втечу і навіть власну волю. Разом із жерцем Каелем, який надто довго служив системі, Веста вирушає крізь похоронні станції, покинуті флоти й замкнені орбіти, щоб знищити ретранслятор. Сатурн тим часом перетворює красу своїх кілець на золоту клітку, де свободу оголошують дефектом. Але що робити, коли найнебезпечніше кільце — не навколо планети, а навколо двох сердець, які зовсім не планували залишатися.