Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Епілог
Ось і підійшла до завершення моя книга про Вікторію та Олександра.
Молоді люди, які після зради своїх коханих отримали другий шанс на щастя. Вони змогли залишити минуле позаду, пробачити, покохати знову та створити власну родину.
Тепер вони — батьки синочка Дениса та донечки Вероніки.
Але перш ніж поставити останню крапку в цій історії, я хочу дати слово самим героям.
Вікторія
Моя дорога Вікторія…
Дівчина, яка створила мене, подарувала мені життя та написала мою історію.
Ти подарувала мені найбільше щастя — мого коханого чоловіка, синочка та донечку.
Я щаслива. І це головне.
Дякую тобі за нашу історію, за всі пережиті моменти, за сльози, сміх, кохання та можливість отримати свій другий шанс.
До зустрічі на сторінках книг моїх дітей.
Олександр
Віко, я хочу подякувати тобі за появу в моєму житті моєї коханої дружини.
На нашому шляху було багато подій. Ми пережили біль, розчарування, втрати й моменти, коли здавалося, що щастя вже ніколи не буде нашим.
Але ми вистояли.
І зрештою отримали те, про що мріяли, — родину.
Сьогодні я щасливий чоловік і батько сина та доньки.
Дякую тобі, Віко, за те, що подарувала мені цю історію.
До зустрічі на сторінках книг наших дітей.
Дякую кожному, хто був поруч зі мною протягом усього написання цієї книги.
Дякую, що проживали разом із Вікторією та Олександром їхній біль, їхні сумніви, помилки, кохання та щастя.
Можливо, їхня історія закінчилася, але їхнє життя — ні.
Попереду на них чекає ще багато моментів, а можливо, одного дня ми зустрінемося знову…
На сторінках книг їхніх дітей.
З любов’ю,
Вікторія Фальконе ❤️
