Раді Вас бачити!

Коли живеш із коханою людиною, будуєш плани на спільне життя, а тоді ловиш його на зраді, слухаєш його виправдання і чуєш звинувачення на свою адресу, розумієш, що те, що ви будували, зруйнувала зрада. І не аби з ким, а з найкращою подругою, яку вважала найближчою людиною у своєму житті після хлопця, якого кохала.

І доля дає тобі інший шанс на щастя, нових людей поруч.

Зібравши свої речі, взявши документи, покинула квартиру і, взявши квиток на потяг до столиці, поїхала подалі від міста, в якому мені завдали болю.

Опинившись у столиці, пішла шукати собі таксі й побачила дівчину, в якої викрали сумку. Залишила біля неї свою валізу, побігла за злодієм, перехопила його, завдала удару по його інтимній зоні, потім у живіт, схопила за комір і повела до тієї дівчини.

— Якщо я не почую вибачення на адресу цієї дівчини, я тебе так відлупцюю, що тобі й не снилося.

— Вибачте мене, — промовив молодик.

— Сумку віддав і йди собі, — промовила до молодика.

Хлопець віддав сумку й пішов собі.

Дівчина, якій я повернула сумку, подивилася на мене.

— Як я можу тобі віддячити?

— Кави вистачить. І ще порада, де можна знайти квартиру.

— Кавою я тебе пригощу, а жити ти будеш у мене. До речі, я Євгенія.

Вона простягнула мені руку.

— Я Вікторія.

— Має під'їхати мій водій, і поїдемо. До речі, де ти навчилася так битися?

— Відвідувала заняття з боксу. Мій брат — тренер, тож своїм умінням битися я завдячую йому.

Невдовзі приїхав водій дівчини, і ми поїхали до неї.

Вирішила її запитати:

— Хочу спитати ще одне: де можна знайти пристойну роботу? Зовсім забула її пошукати, вилетіло з голови.

— А ти знаєш, мій брат шукає собі помічницю. Варити каву, супроводжувати його на зустрічах, стежити за його станом і повідомляти лікарю, а ще — вільно спілкуватися іноземними мовами.

— З цим я впораюся. Я володію англійською, французькою, італійською та іншими мовами.

Дівчина посміхнулася.

— Тоді моєму братові пощастило. Зараз ми дістанемося моєї квартири, я тобі все розкажу, покажу, а завтра поїдемо до мого брата.

— Дякую тобі. Ти так мені допомагаєш, хоч ми щойно й познайомилися.

— Гарну людину я бачу відразу.

Приїхали до квартири, увійшли в неї. Євгенія дала мені тапочки й провела до кімнати.

— Ось тут буде твоя кімната. У шафі є рушники, халати, а у ванній — усі необхідні засоби для волосся і тіла. Залишай речі, приймай душ після дороги й проходь на кухню. Вона з'єднана з вітальнею, ти відразу її побачиш.

— Дякую тобі.

— Чекаю на тебе.

Зачинила двері, розібрала валізу, зняла одяг і закинула його в пральну машину. Взяла новий комплект білизни та рушник і пішла до душу.

Намилила тіло, сполоснула його й узялася мити голову. Нанесла шампунь і круговими рухами водила пальцями по волоссю. Після змила шампунь, замотала волосся в рушник, витерла тіло, одягнула білизну й почала сушити волосся, роблячи красиву укладку. Зробила макіяж, одягнула свій костюм, а після вийшла з кімнати й пішла до Жені.

— Я готова.

Женя повернулася до мене, оскільки стояла до мене спиною й готувала каву.

— Проходь, сідай. Яка ти красуня! Не проти прогулянки?

— Не проти, — посміхнулася я.

— Тоді вип'ємо кави й підемо гуляти.

Сіли за стіл.

— Розкажи про свого брата. Який він?

— Саша? Він добрий, відповідальний, а до роботи своїх працівників ставиться вимогливо. Ти десь працювала раніше?

Порахувала до п'яти в думках і відповіла:

— Так, я працювала в одній компанії, а перед цим пройшла стажування за кордоном.

— Це дуже чудово, і брату підійде. Я впевнена, він візьме тебе на роботу. А якщо ні — будеш працювати в моєму салоні.

— Домовилися.

Пили каву й розмовляли.

— Ну що, допила? — запитала у мене Женя.

— Так, допила.

Женя взяла чашки й сполоснула їх.

— Тоді йди, бери сумочку, і підемо гуляти. Покажу тобі трохи нашого району. Погуляємо недовго, бо завтра ж на співбесіду.

— Як скажеш.

Взяла свою сумочку, і ми пішли гуляти. Дівчина показала мені район, а тоді запитала:

— Ти вмієш водити машину?

— Так, вмію.

— Тоді чудово. На роботу будеш їхати на моїй іншій машині.

— Мені незручно.

— Не хвилюйся, все добре. І на машині таки швидше дістатися до компанії мого брата.

Раптово обійняла її, і вона також обійняла мене.

— Дякую. Я не знаю, як тобі віддячити.

— Турбуйся про Сашу, і мені цього буде досить.

Ходили по району, роздивлялися все.

— Ти казала, у тебе є свій салон. Що саме за салон?

— Масаж робимо, а крім цієї послуги ще нарощуємо вії, робимо брови, педикюр, манікюр, макіяж.

— Доволі багато роботи.

— Так, згодна. Але у мене є моя вірна команда, яка допомагає і підтримує мене.

Поглянула на неї. Вона здалася мені такою втомленою, пригніченою морально, хоч і показала себе як сильну та впевнену жінку. Знову обійняла її.

— Все буде добре. Ти така красива і сильна.

— Ходімо додому.

— Ходімо.

Разом пішли додому. Коли опинилися вдома, пішла до себе, наперед побажавши гарних снів.

Розвісила одяг, сполоснулася під душем, одягнула піжаму й пішла спати.

А прокинувшись раніше за Євгенію, вирішила приготувати легкий сніданок. Вибір упав на салат «Цезар» і тости з яйцем.

Приготувала й накрила стіл. Коли переді мною опинилася Женя, я привіталася:

— Доброго ранку.

— Доброго ранку. Мий руки й сідай за стіл.

Помивши руки та зробивши каву, сіли за стіл і взялися до сніданку.

— Смачного.

— Навзаєм.

Поснідали, поприбирали за собою, зібралися й поїхали до компанії мого майбутнього боса.

Хвилювалася, і тут відчула підтримку дівчини.

— Не хвилюйся. Мій брат тебе візьме, тим паче ти така освічена, володієш різними мовами, стажування пройшла за кордоном. А він цінує таких працівників.

— Ти мене заспокоїла.

Через хвилин 15 ми опинилися біля величезної будівлі компанії.

— Ходімо, нас уже чекають.

Пішла слідом за нею, оглядалася. Компанія була доволі величезною. Пройшли до ліфта, а після опинилися на поверсі, де розташований кабінет.

Секретарка провела нас до нього.

— Братику, ось і ми. Я тобі розповідала про цю дівчину вчора увечері, — промовила брюнетка.

— Так, проходьте. Чаю, кави?

— Кави.

— Вікторія, я приймаю вас на роботу. Я зв'язувався з вашим керівництвом і отримав доволі позитивний відгук про вас. Переглянув ті документи, що отримав від них, і я беру вас на роботу. Можете розпочати сьогодні.

— Дякую вам.

Посміхнулася Жені.

— Вам Олена Миколаївна покаже все.

— Дякую вам ще раз.

Провела Євгенію й розпочала свою роботу. Ознайомилася з роботою фірми й вивчила, яку каву готувати своєму начальству.

Нове життя. І ніхто не стане мені на заваді.