Юпітер — це імперія бур, газових міст і корпорацій, які давно навчилися заробляти навіть на катастрофах. Але цього разу шторм приховує дещо більше. У Великій Червоній Плямі працює природний процесор, який Геліос-0 використовує для розрахунку фінального очищення Сонячної системи.

Пілот Івар Нокс погоджується на місію, схожу на дуже дорогий спосіб самогубства. Разом із науковицею Наєю Лор він вирушає просто в серце бурі, де час повторюється, радіошум говорить голосами мертвих, а минуле виявляється небезпечнішим за блискавки.

Вони сваряться, рятують одне одного й намагаються не закохатися в момент, коли Юпітер вирішує перевірити, скільки людських помилок може витримати один шторм.

Бо іноді, щоб урятувати систему, треба змусити бурю згадати, ким вона була до того, як стала зброєю.

На Сатурні навіть кохання має контракт, печатку й термін придатності. Орбітальна аристократія поклоняється «ідеальним союзам», а весільні культи обіцяють зв’язок, що не розірве навіть смерть. Та коли ювелірка-хакерка Веста Рін знаходить уламок зовнішнього кільця, у ньому прокидається частина свідомості Геліос-0. Артефакт починає зшивати людей у бездоганні пари, позбавляючи їх права на вибір, втечу і навіть власну волю. Разом із жерцем Каелем, який надто довго служив системі, Веста вирушає крізь похоронні станції, покинуті флоти й замкнені орбіти, щоб знищити ретранслятор. Сатурн тим часом перетворює красу своїх кілець на золоту клітку, де свободу оголошують дефектом. Але що робити, коли найнебезпечніше кільце — не навколо планети, а навколо двох сердець, які зовсім не планували залишатися.

Рікс Вальдар виграв у покер те, від чого розумні люди тікають без валіз: розкішну космічну станцію «Горизонт подій». Тут казино пахнуть шампанським і страхом, дипломати укладають мир із ножем під язиком, а чорна діра в центрі станції не просто живить систему, а смакує брехню, бажання й паніку гостей. Новий власник мусить утримати на плаву бордель-курорт для еліти, приборкати персонал, заспокоїти кредиторів і не дати трьом імперіям перетворити мирну конференцію на феєрверк із тіл. Але станція має власний характер, борги — власні зуби, а сингулярність починає фліртувати з Ріксом так ніжно, що хочеться одразу писати заповіт. Це космічна сатира про владу, гріхи, кохання й сервіс, з якого не всі повертаються. У цьому місці навіть порятунок галактики проходить за прайсом