Раді Вас бачити!

Королівський сад розташовувався в кільці палацу, межами його служили високі стіни обителі, що захищають з усіх боків по колу від цікавих поглядів. Тут були і клумби, і алеї, і альтанки, навіть ставок і дуже великий пташник. Взагалі, якщо йти, як людина, а не черепаха, то хвилин за двадцять можна досягти протилежного кінця, проте процесія пленталася настільки повільно, що стояти на місці швидше. Еріка конала від такого темпу, але не показувала цього, намагаючись не вибиватися із загальної картини.

– Ох, як же чудово, що наш король нарешті став розсудливим. Щоправда, навряд чи буде вірність зберігати, але хоча б одружиться, – поряд виникла Кая.

– І сильно гуляв? – Еріка просто не знала, що ще відповісти, тому вирішила добути більше його брудної білизни.

– Нікларісса, Катаріна, Хелена та Майха – це лише фрейліни. Ой. Напевно, дарма я все це розповідаю. Перепрошую, – Кая втекла, ніби й не було її.

Так, просить вона вибачення, спеціально ж підійшла. Палацові інтриги небезпечніші за бойові дії. Там хоч би знаєш, хто твій ворог і що у разі програшу чекає смерть. А тут спробуй здогадатися. Може, вона хотіла її зачепити, ось тільки їй начхати на пригоди Хакона, нехай робить, що хоче, аби її не чіпав. Так, задумавшись, Діва за звичкою прискорилася і гарненько відірвалася від супутниць. До реальності її повернув оклик Керстен:

– Еріка, люба, куди Ви так поспішаєте? Невже спрага так сильно замучила, що кортить випити чаю?

За спиною пролунали стримані смішки. Дівчата не звикли сміятися по-справжньому – лише акуратні вигуки, щоб обличчя не морщилося.

– Хі-хі-хі.

– Хо-хо.

– А я й не знала, що у вас так популярні жарти про воду та заварку. Тепер візьму на замітку, – знайшлась Діва, кажучи все це якомога безвинніше, без зухвалості, з часткою наївності.

– Хо-хо, чудово, – Керстен не дозволила б собі зазнати поразки від якоїсь малолітки, тому зобразила привітність.

Інші підтримали таким же дратівливим хихиканням. І знову вони йшли на останньому подиху, ледве тягнучи ноги. Хіба це гаразд? Еріка хотіла лише одного – випити залпом злощасний чай і повернутися до себе в кімнату. Коли вони все ж таки досягли альтанки, де, слава богам, все вже було накрито і чекало на них, принцеса знову удостоїлася місця біля королеви, тому й почула наступну розмову.

– Ваша Величносте, а що сталося з Кхемером? Я котрий день не можу з ним зустрітися, з ним все добре? – схвильовано шепотіла білявка з величезними очима, Санна, здається.

– Може, він нездужає? Зовсім про мене забув, а раніше частенько заглядав, – підхопила інша, брюнетка з пишними грудьми, її імені Діва не пам'ятала.

– Ой, дівчатка, я нічого не знаю, самі в нього спитайте. Швидше за все, він захопився кимось іншим, – якось буденно і з легкою ноткою невдоволення сказала королева.

– Шкода як… – знову Санна.

– Дізнаюся, хто, все волосся їй повидираю, – розпалилася брюнетка, надувшись, як індик.

"Та я тебе одним мізинцем на лопатки покладу", – подумала Еріка, але осадила себе. Не можна, щоби хтось дізнався. Однак її, безсумнівно, радував той факт, що Кхемер нікого не бачить, крім неї, і не хоче. На серці якось тепліше стало.

Загалом чаювання пройшло спокійно: розмови ні про що, зітхання-охи, чай та солодощі. Настрій підлетів угору, коли Керстен дозволила всім розійтися. Двічі повторювати для Еріки не довелося, ось тільки й зірватися галопом вона не могла. Королева попросила Каю довести її до покоїв, але, на її подив, інша дівчина, руденька і з кучерями, зголосилася на цю роль. Принцеса навіть не знала її імені, та весь час мовчала, та й інші фрейліни не особо з нею спілкувалися. Королева милосердно дозволила.

Другим здивуванням стало те, що ця дівчина не плелася, а цілком здатна була підтримати швидкий темп ходьби.

– Ви молодець, Еріко, що не прогнулися, – раптом промовила вона на півдорозі, а голос її хоч і був м'яким, але огиди не викликав. – Мене звуть Кегата Дахан, я дочка одного з дванадцяти лордів.

– Приємно познайомитись, Кегато.

– І мені. Не подумайте, що я вирішила підбити клини до майбутньої королеви, просто… – замовкла вона у пошуках відповідних слів.

– Ви шалено любите нинішню, – підказала Еріка, здогадавшись.

– Аж до тремтіння в колінах, – зізналася Кегата, і дівчата обмінялися посмішками.

Далі вони йшли в тиші, думаючи про своє. Діві однозначно сподобалася ця Кегата, в порівнянні з іншими вона була справжньою і не приховувала цього. Коли вони зупинилися біля покоїв, фрейліна знову заговорила:

– Якщо Ви не проти, принцесо, я б вважала за радість показати Вам палац. Наприклад, завтра зранку.

– Після обіду, зранку в мене заняття.

– Значить, по обіді. Гарного вечора, – відкланялася дівчина і поспішила втекти.