Раді Вас бачити!

– Можливо, ми з тобою одружимося, – гаряче прошепотів Кхемер, ритмічно рухаючи тазом, то втискаючись, то відсуваючись.

Еріка обхопила його ногами і вчепилася пальцями в спину, мимоволі згинаючись і тихо стогнучи від насолоди.

– Навряд, – не погодилася дівчина, задихаючись.

Радник зупинився і невдоволено дивився на неї:

– Чому? Ти цього не хочеш?

Раптом обм'як і вислизнув назовні.

– Демони! – прогарчав чоловік і відкинувся на сусідню подушку.

Раніше збудження ніколи його не підводило. Все ж таки чоловіки – не звірі. Оголені груди можуть привернути увагу і збудити, але не здатні змусити бажати по-справжньому, довго, стабільно. Це бажання народжується там, де є емоції, зв’язок, взаємність, довіра і тепло. Як і жінки, вони потребують присутності, а не лише образ, не просто жінку – а жінку цілком. Кхемер вперше усвідомив це для себе. Зараз його накрила лють і ревнощі, що зводили з розуму, а тому ні про яку насолоду і безтурботність він думати не міг.

– Я хочу, – твердо запевнила принцеса і, поклавши долоню йому на щоку, повернула обличчям до себе. – Але ні мої бажання, ні твої не мають ваги. Хакон не піде всупереч звичаям і не порушить дану Рогнвальду обіцянку. Він здолав мене у поєдинку. На очах у тисяч людей.

– Я здолав тебе раніше, ще тоді, у лісі.

– Неправда, – обурилася Діва і аж підвелася на лікті. – Ти намагався застати мене зненацька, але я дала відсіч і повалила тебе на землю.

– Я забрав твою невинність, – рвучко вимовив Кхемер. – Не важливо, яким чином, але я здолав тебе! Раніше, ніж мій брат.

А й справді! Так, свідків не було, але це цілком можна назвати перемогою. Він її переміг набагато раніше. Адн! Навіть за баленсійськими звичаями їхня ніч нічого не порує.

– Тільки не кажи, що зовсім не здогадувалася! – радник істерично засміявся, шумно виштовхуючи з себе повітря. – Ти думала лише про перемогу Хакона! Тільки про зобов'язання перед Хаконом! Хакон! Хакон! Хакон!

– Кхемере, припини, – примирливо попросила Еріка.

– У твоїх думках лише Хакон!

– Ти хочеш посваритися?

– Я?

– Ти перший починаєш. Ревнуєш без приводу, сам собі щось вигадуєш.

– Я щосили намагаюся узаконити наші стосунки, щоб ми не ховалися по кутках і не боялися бути поміченими. А ти поводишся, ніби тебе все влаштовує. Ти звинувачувала мене, але насправді я твоя іграшка. Потім ти вийдеш за Хакона, здобудеш владу і забудеш про мене.

Чоловік підвівся з ліжка і почав одягатися.

– Ти останнім часом ніде головою не вдарявся?

– Що?

– Ти несеш нісенітницю. Якщо раптом якимось дивом нам пощастить одружитися, я стану найщасливішою жінкою на світі. Але чи не здається тобі, що зарано радіти новинам, які починаються зі слова «можливо»?

– Я принаймні намагаюся щось зробити.

Кхемер закінчив зі штанами і накинув сорочку, не застібаючи її. Нервово схопив камзол із наміром піти, але Діва підскочила і смикнула чоловіка на себе. Вона наблизилася впритул і видихнула йому в губи:

– Ми не закінчили, – торкнулася рукою його чутливої плоті.

Як ще його зупинити, вона не знала, а таке добре спрацювало вчора в тунелях. Чоловік заплющив очі і стиснув зуби. Його вилиці напружилися, чітко промальовуючи контур обличчя.

– Вибач, у мене зараз немає настрою. Забудь про те, що я наговорив. Я прийду завтра.

Він рішуче відсторонився і швидким кроком попрямував до картини. Тихе клацання – його силует розтанув у темряві проходу.

Чому раптово все стало так складно? Раніше вони говорили, сміялися і цілувалися, а тепер кожна нова зустріч, наче випробування на міцність. Невже причина в тому, що вона змінила своє ставлення до Хакона і змирилася з участю? До речі, сьогодні король так і не прийшов, хоча вранці сам запитував дозволу. Адн! Чому її це хвилює? Досі дивлячись на Хакона вона не хоче до нього доторкнутися або поцілувати. Зате, коли перед нею Кхемер, одразу вішається на шию і стягує з нього одяг. Все очевидно.

Кхемер постійно повторював, що щось придумає, знайде вихід, не віддасть її нікому. Але день йшов за днем – і нічого не мінялося. Десь на рівні підсвідомості вона перестала вірити його обіцянкам і взяла все до власних рук. Її захопила помста та протистояння Керстен. Вона знову відчула власну самостійність, самодостатність та важливість. Така ж сильна, непохитна, не потребує чиєїсь допомоги. Вона знову сховала милу і ніжну Еріку глибоко всередині. Так набагато комфортніше та звичніше. Мабуть, Кхемер помітив і відчув це, вважаючи, що вона охолола. Але все зовсім інакше. Просто боязкість і незручність пішли, як тільки вона дізналася радника краще, а ще зникли сором і збентеження, що мучили її за негідну поведінку. Вона не змінилася, а стала собою колишньою. Що ж, завтра вона спробує пояснити це Кхемеру.