Раді Вас бачити!

Еріка йшла до вівтаря повільно, але впевнено. Фата все ще не давала чітко розгледіти шлях, але тепер її супроводжували всі жриці Середньої сестри. По захопливим вигукам натовпу вона раптом усвідомила, що все дійсно відбувається так, як має бути. Це на мить додало впевненості. Так, вона вийде заміж за некоханого з багатьох причин, але в неї вже є договір з ним, і якщо щось піде не за ним – обов’язково нагадає і поставить на своє місце.

Діва наблизилася на відстань кількох кроків, і Хакон простяг їй свою надійну руку. Як по команді знову настала гробова тиша. Дівчина слухняно вклала свою руку у його розкриту долоню, і піднялася на невисокий постамент, щоб опинитися зовсім поряд. Ідеальна вийшла правляча пара цього разу, він під заступництвом Старшого Брата, вона – Середньої Сестри, а вівтар між Батьком та Матір'ю. Не було б безглуздих заборон, повінчалися б у вежі Старшого.

Чоловіку хотілося якнайшвидше зірвати з нареченої фату, побачити її обличчя, зазирнути в очі. Ця червона ганчірка на її голові дратувала, але довелося слідувати традиціям:

– Я Хакон з роду Грахарів, король Гарліона, Разючий Захисник.

– Я Еріка, служниця Середньої Сестри, – заново представилася Діва, хоча всередині все кипіло, насправді вона не зреклася себе колишньої, ні за що.

– Дозволь глянути на тебе, Еріко.

Принцеса тільки відкрила рота, щоб вимовити завчене: «Як забажаєте, Ваша Величносте», але її нахабно обірвали.

– Дивіться на серце, а не на обличчя, Ваша Величносте, – та сама стара, що підбивала принцесу зняти фату, непомітно виявилася поряд, чим здивувала всіх присутніх.

– У мене немає сумнівів, що серце добродійки найпрекрасніше у світі, – не розгубився правитель.

– Але його недостатньо, щоб узяти дівчину собі за дружину? – провокувала вона.

– Достатньо, – впевнено заявив король, потроху втрачаючи терпіння від такої зухвалості.

– Тоді чого ж Ви зволікаєте? Обличчя можна побачити і потім.

Еріка не намагалася стримати посмішки, її ніхто не бачить, а ця жриця підняла їй настрій, що всі тривоги раптом капітулювали. Це ж треба, скільки хоробрості та самовідданості. Хакон явно не очікував, що вона справді отримає дуже сильне заступництво в особі цієї бабусі. Ось тепер точно не шкодує про вибір.

– Якби не Ваші докори, шановна Старша жрице, я б давно вже одружився з цією прекрасною дівчиною, – монарх дозволив шпильку в її бік, повертаючи собі авторитет в очах натовпу.

Жінка покірно вклонилася і відійшла, мабуть, задоволена такою відповіддю.

– Моє серце давно зробило вибір. Питання тільки в тому, що скаже Ваше серце, Еріко. Чи прийме воно моє кохання і мій біль?

За традиціями король мав сказати зовсім іншу репліку. Стверджуючу, на кшталт «Я вирішив зробити Вас, Еріко, своєю королевою». Вона відповіла б: «Прийму за честь, Ваша Величносте». Потім їхні руки пов'язали б червоно-синьою стрічкою, і він би її поцілував. Але зараз все відбувалося зовсім не за планом, суцільна імпровізація. Адн! І що відповідати у такому випадку? Невже в такий спосіб він знову нібито пропонує свободу, знаючи, що вона не має права її прийняти? Зате потім обов'язково нагадає, мовляв, я ж пропонував, а ти відмовилася, отже, ти мене любиш, чого чиниш опір. Від намальованої картинки вмить стало гидко і образливо. Якщо він затіяв таку мерзенну гру, то нехай приймає поразку, вона гратиме за власними правилами.

– Серце добродійниці завжди готове допомогти стражденному.

Жодних обіцянок, присяг вічного кохання і тверджень про будь-який вибір. Сам винен.

Жрець і Жриця батьківських веж, що весь цей час здивовано спостерігали за тим, що відбувається, отямилися від легкого покашлювання Хакона. Негайно підібралися і пов'язали руки. Чоловік обплутав зап'ястя монарха синьою стрічкою, жриця зробила те саме, але нареченій і червоною, а потім вони зв'язали вільні кінці воєдино.

– Тепер я, сподіваюся, можу побачити обличчя своєї законної дружини, – ненароком нагадав Хакон.

Жриці Середньої Сестри заметушилися, допомагаючи зняти фату. Еріка ж щосили спробувала зобразити посмішку. І тільки тканина була скинута, як король владно притягнув її до себе і вп'явся жарким поцілунком. Натовп вибухнув криками та оваціями. Нарешті!

Діва розуміла, що не сміє відштовхнути чоловіка на очах у всіх, але він, здається, зловживав ситуацією, що склалася. Він хрипів і втискався, проникав язиком все глибше. Так, дивись, станеться не шлюбна ніч, а шлюбний день. Непомітно дівчина все ж таки куснула його, намагаючись привести до тями. Що собі дозволяє, негідник? Це як мінімум непристойно поводитися так на людях!

Хакон припинив її цілувати, але ось відсунутись навіть не думав. Він тихо прошепотів їй на вухо:

– Вибач. Я не знаю, що зі мною. Мабуть, мені справді потрібна допомога.

Він сказав так щиро й відчайдушно, що гнів миттєво змінився на жалість. Невже він всерйоз у неї закохався? Але як? Адже вона зовсім не в його смаку, а весь той флірт – звична поведінка самовпевненого самця. І все ж усередині щось здригнулося. Ні, це були не палкі почуття, що дивом зародилися, а усвідомлення, що всі її надії на майбутню свободу і незалежність обсипалися прахом. Як вона зможе бачитися з Кхемером, якщо цей переслідуватиме її по п'ятах? Тепер він має на неї повне право. Вона, правда, сумнівалася, що Хакон візьме її силою або завдасть шкоди, але ніщо йому не завадить просто перебувати поряд щоночі.