Раді Вас бачити!

Принцеса не мала іншого вибору. Вона поспішно схопила руку подруги і потягла за собою у ванну, прогнавши служницю, що клопотала там.

– Відвернися, будь ласка, – почервоніла Діва.

Фрейліна здивовано дивилася, але через кілька секунд все ж таки виконала прохання. Принцеса теж обернулася спиною так, що халат закривав її махінації. Тільки-но вона просунула палець, щоб зачепити клапоть і витягти, як відчула хворобливу пульсацію, настільки несподівану, що навіть скривилася. Прохід справді став дуже вузьким і твердим, ніби шкіра перетворилася на камінь, відчувалася сухість та жар. Обережно, щоб раніше часу не пустити кров, вона повільно, міліметр за міліметром, просовувала палець, створюючи надзвичайний дискомфорт. Нарешті, вдалося вивудити вологу і слизьку грудочку темного бинта.

– У тебе є хусточка?

– Звичайно, – Кегата витягла зі спідниць красиво вишиту білосніжну серветку і продовжила дивитися в розгубленості.

– Потім все поясню, – Еріка миттю закутала доказ, зім'явши до маленького згортку, і сунула подрузі. – Спали чим швидше, тим краще. Не питай, але це дуже важливо. Питання життя та смерті. Зробиш?

– Але потім ти все поясниш.

Діва впевнено кивнула і проникливо зазирнула дівчині в очі, благаючи так щиро, що фрейліна здалася:

– Зараз же піду до себе та спалю.

– Дякую, Кегато. Дякую. Я твоя боржниця, – видихнула принцеса. – І ще одне прохання. У мене в кімнаті на письмовому столі залишилася довга трубочка і три короткі дротики з квітчастим оперенням, їх потрібно скласти в якусь гарну коробку і...

– Весільний подарунок королю, – миттю зрозуміла подруга.

– Так.

– Зроблю, не хвилюйся.

– Я люблю тебе, – воїтелька підскочила до дівчини, що не очікувала такого жесту, і міцно обійняла.

– Трохи двозначно, – ніяково кашлянула дочка лорда, – але я тебе.

– Обіцяю, я все-все тобі потім розповім, – продовжувала вмовляння воїтелька.

– Гаразд, вірю. І якщо це так важливо, то мені час іти, – відчувши всю серйозність ситуації, дівчина насупила брови, маючи намір виконати прохання в кращому вигляді.

– Удачі, Кегато.

– Тобі удачі, Еріко.

Потім усе закрутилось у хороводі. Вчасно вона скористалася збентеженням служниць. Більше від неї ні на крок не віддалялися, ніби вона сама не в змозі вмитися і сходити до туалету. Макіяж, зачіска. Обличчя запудрили так, що воно світилося від білизни, приховуючи натуральну смаглявість шкіри. І нехай Еріка завжди виглядала набагато блідішою за своїх співвітчизників, на тлі дівчат Гарліона помітно виділялася. Локони вирішили завивати так само, як Віві робила це для балу Керстен.

Віві. Бідна Віві. І що це, якщо не удача? Не зверни вона увагу на красу вбрання, Діва згоріла б живцем під час церемонії. Ні, такого королеві вона точно не пробачить, це переходить усі можливі межі. І за свою служницю вона обов'язково помститься. Тільки тепер вона усвідомила цінність цієї білявої шахрайки. Нова дівчина незграбно смикала за волосся, в той час як Віві робила кучері настільки вміло, що кожна позаздрила б її майстерності. Просто раніше їй не було з чим порівнювати. Ах, Віві. Вона щиро сподівалася, що з дівчиною все буде гаразд, постраждали тільки руки, їх можна залікувати, правда?

Принцеса все ще куталася в халат, коли до кімнати зайшла вже знайома кравчиня. Ця жінка шила сукню для бенкету, і вона виявилася чистою, без найменших слідів загрози. Її помічники внесли скруток, поки розрізнити вдавалося лише суміш білого і червоного мережив.

– Сподіваюся, гості не настільки древні, щоб пам'ятати, як виглядала весільна сукня Гершен, – пробурчала вона, розкладаючи вбрання на столі, маючи намір почистити і випрямити складочки.

Серце раптом кольнуло дивне передчуття. Сукня Гершен схожа характером на Гершен. Чи не повторить вона долю сумнозвісної королеви? На вигляд вбрання здавалося легким і зовсім не теплим, але всередині ховалася велика хутряна підкладка. М'яка і пухнаста, наче сукні кілька днів, а не десятки років.

Біле мереживо ні на тон не пожовкло, а червоне яскраво сяяло, вигідно окреслюючи форми жіночої фігури: від стегон з боків талії до пахв, піднімаючи груди. Червоний високий комір розходився променями, що розходились в витончені візерунки. Дві широкі смуги тяглися вздовж рукавів від воріт до зап'ястків, надаючи рукам м'якості контуру. Розсип дрібних рубінів на подолі мерехтів червоними зірками, створюючи враження, що ноги відсутні і дівчина пливе, випаровується серпанком. Однак, не дивлячись на легкість, у цій сукні відчувалася строгість і сила, ні краплі не вульгарне, хоч і жіночне, але не солодке. Воно було чудове і, зізнатися, Еріка вперше усвідомила, що ось ця сукня їй справді подобається, хоча раніше вона байдуже і навіть з презирством ставилася до подібного вбрання.

Одяг сів майже ідеально. Хіба що Гершен, мабуть, була трохи вище зростом і поступалася Діві в розмірі грудей, але це не так критично. Кравчиня спритно підігнала довжину, а зав'язки на спині дозволили збільшити об'єм ліфа. Біла шуба з рудим відблиском на кінчиках ворсинок чудово гармонувала з новою сукнею. Прикраси ж довелося замінити, блакитні та зелені камені робили образ громіздким та несмачним. Цього разу на допомогу прийшов сам король, доставивши з казни відповідний ювелірний набір.

– Все добре? – він помітно нервував.

– Так, Ваша Величносте, – хором відповіли служниці.

– Наречена готова?

– Ще кілька хвилин, не переживайте, – та сама кравчиня взяла на себе сміливість доповісти.

– Варта чекає за дверима, – випалив він і поспішив на вихід.

Еріка виглядала дивовижно, та ще й у сукні його матері. Зізнатися, він завжди мріяв, щоб його майбутня дружина одягла саме це вбрання, але соромився зізнатися і тим самим образити. Слава Богам, зараз загрозлива обстановка хоч трохи його протверезила і не дозволяла віддатися у владу непотрібних фантазій. Незабаром, дуже скоро, Діва стане його по праву. Небезпека збуджувала кров, адже не факт, що на сукні все закінчилося, Керстен не могла не підстрахуватися, надто розумна і підступна, проте, по правді, набагато більше збуджувало передчуття поцілунку, а потім і шлюбної ночі.

Останнім штрихом у підготовці стала червона фата, настільки щільна, що Еріка ледве розрізняла дорогу, покладаючись лише на власні рефлекси та інстинкти. Стражники обступили наречену з усіх боків, укладаючи в туге кільце, щоб ніхто й ніяк не зумів добратися до неї.

З метою безпеки принцесу посадили в закритий паланкін, який несли ті самі охоронці, так що шлях до Собору Отця і Матері дівчина не бачила взагалі. До неї лише долинав радісний гул з вулиць, душевні та прості привітання від звичайних жителів міста, що вишикувалися в живий коридор. Іноді чулися здивовані шепітки, мовляв, чому наречену ховають, як би хотілося подивитись, хоч одним оком, адже за цим і прийшли. Та й обраниця Його Величності – не якась знатна панночка, а сама принцеса-воїн, Діва Баленсії, Кривава Наречена. Еріка вже й забула, ким вона є в умах народу, хоча сама завжди намагалася уникнути непотрібної уваги. Але її слава та чутки про неї постійно переслідували, куди б вона не поїхала. Все ж таки, як довго просиділа під замком, навіть встигла викреслити з пам'яті і звикнути до тиші.