Раді Вас бачити!

Глава 20. Дві смужки

Минув місяць перед тим, як Артур мав вирушити до армії. Його сестра Ніка насолоджувалася медовим місяцем із Марком у сонячній Сицилії, де вони мріяли про майбутнє. А Соломія вирішила дочекатися повернення Артура, щоб їхні батьки нарешті познайомилися.

Того дня вона зайшла в гості до Наді.

— Як у тебе особисте життя? — запитала Соломія, витираючи посуд.

Надя з невдоволеним обличчям відповіла:

— Мій хлопець так і не кличе мене заміж… Я йому натякала, натякала, а він мовчить, як стукан.

Соломія усміхнулася й сказала:

— Може, ти дарма хвилюєшся? Він же без тями від тебе. Думаю, він зробить пропозицію.

Надя, миючи умивальник, скривилася:

— Ага, дочекаюся… А як у вас із Артуром? У вас усе серйозно?

Соломія з ніжною усмішкою відповіла:

— Він приїде через тиждень, і наші батьки познайомляться.

— Ой, я так рада за тебе! — вигукнула Надя. — Коли весілля? Буде пишне, як у нашої Ніки?

Соломія, продовжуючи мити посуд, сказала:

— Ми ще не вирішили. Коли батьки зустрінуться, тоді й домовимося. Ми вирішили розписатися, а потім він забере мене в новий дім. Він купив його місяць тому, і ми облаштуємо все так, як хочемо.

Надя склала руки й засміялася:

— Яке «розписатися»? Треба весілля велике, як у Ніки! До речі, як у неї справи?

— У неї все чудово, скоро прилетить із Марком, — відповіла Соломія з усмішкою.

— От бачиш, навіть медовий місяць у них був. Тож ти на менше не погоджуйся, подружко, — сказала Надя жартома.

Соломія щиро усміхнулася, але раптом відчула слабкість. Її ноги підкосилися, вона почала падати.

— Ах, моя подруго, все добре? — злякано вигукнула Надя.

Вона допомогла Соломії сісти на стілець. Соломія була бліда й тихо прошепотіла:

— Голова крутиться… Щось не добре.

Надя, уважно дивлячись на неї, раптом усміхнулася крізь тривогу:

— А може, ти, моя подруго, вагітна?

У цей момент Соломія відчула дивне тепло всередині, ніби щось змінилося. Її серце підказувало: вона носить маленьке життя від Артура.

Наступного дня Соломія вирішила переконатися у своїх здогадах. Вона купила тест на вагітність і навіть не могла уявити, що так швидко, ще не ставши дружиною Артура, вона вже стане матір’ю.

Вона згадала їхні ніжні ночі, коли вони віддавалися одне одному, і відчула: можливо, тепер вона носить його дитину.

Соломія обережно взяла тест з умивальника. Дві чіткі смужки… Її серце забилося швидше, а на обличчі з’явилася щаслива усмішка.

— Я стану мамою… а Артур — батьком, — прошепотіла вона, відчуваючи хвилю радості.

Вона схопила телефон і почала дзвонити Артуру, щоб розповісти йому цю світлу новину. Але абонент був тимчасово недоступний.

Соломія задумалася: може, подзвонити Ніці? Та вирішила не заважати — адже Ніка зараз насолоджується часом із Марком, і, можливо, незабаром вони теж стануть батьками. Тому вона написала їй смс: «Моя дорога подруго, вітаю тебе. Ти станеш найкращою тіткою, а можливо й хрещеною… Я вагітна. Твій брат стане батьком».

У цей момент несподівано пролунав дзвінок від Тетяни. Вона хотіла дізнатися, як у Соломії справи з Никитою, адже ще сподівалася, що той допоможе їй забути Артура. Але Тетяна не знала головного — тепер Соломія остаточно належала Артуру.

А Максим, який не розповів Тетяні про провал їхнього плану, уже виношував нову, ще більш зловісну задумку. Він розумів: якщо Соломія носить дитину Артура, то його одержимість має перетворитися на щось страшніше — він мусить зламати їхню любов остаточно.

Тетяна з удаваною привітністю зателефонувала:

— Привіт, подружко! Як у тебе справи? Коли весілля з Микитою?

Соломія усміхнулася й відповіла спокійно:

— Ми з Микитою не пара. Я його не кохала. Але запрошення на весілля ти отримаєш.

Тетяна здивовано перепитала:

— Як це? Ви розлучилися? Я нічого не розумію… Хто ж тоді твій наречений?

Соломія, сяючи щастям, промовила:

— Ти не повіриш… Мій Артур. Ми знову зустрілися на весіллі Ніки, і все закрутилося так, ніби ми й не розлучалися. І ще новина: можеш мене привітати — я вагітна від Артура.

Тетяна стиснула телефон у руці, її охопила злість. Вона думала: чому Максим не розповів їй про провал? Тепер усе стало зрозуміло — він кинув її напризволяще, і все через друзів Соломії, особливо через Ніку, яку вона вже не могла терпіти.

Та зовні Тетяна лише ледь усміхнулася й сказала:

— Вітаю, подружко. А він знає?

Соломія з ніжністю відповіла:

— Поки що ні. Він на службі, не бере трубку.

Тетяна, вже маючи нову задумку, промовила солодким голосом:

— Слухай, Соломіє, не треба зараз нічого казати. Такі новини чоловікам краще повідомляти особисто, щоб побачити їхню реакцію.

Соломія замислилася й, довірившись Тетяні, сказала:

— Ти права. Я розповім йому, коли він приїде.

Раптом задзвонив телефон. Це була Тетяна. Максим, ще злий і принижений після останніх подій, узяв слухавку.

— Ну що, зустрінемось? — холодно запитала вона.

Максим зітхнув і відповів:

— Так. Але спершу скажу одне: все зіпсували Ніка й Марк. Вони втрутилися й розкрили нашу підробку.

Тетяна різко перебила його:

— Ти сам винен, що не довів справу до кінця. Але відтепер я вирішую, що робити. Якщо ти хочеш помститися Соломії — слухай мій план. А потім додаси своє.

Максим замовк. Його очі спалахнули зловісним вогнем. Він розумів: тепер вони діятимуть разом.

Тетяна продовжила, її голос був тихим, але сповненим ненависті:

— Ми не зможемо зламати їхню любов напряму. Вони вже пережили стільки й стали сильнішими. Але ми можемо вдарити по-іншому — через їхніх близьких, через довіру, через страх. Якщо Соломія вагітна, то ми використаємо це проти неї.

Максим стиснув кулаки й додав:

— Потім я буду ломати її, і більше ніхто її не допомже

Вони домовилися про зустріч, щоб обговорити деталі. У темряві визрівала змова, яка могла стати найнебезпечнішою для Соломії та Артура.