Раді Вас бачити!

«Коли справжній хижак заявляє свої права, він не знає слова "чекати". Він просто забирає те, що належить йому по праву переможця, випалюючи на своїй здобичі незмивне тавро».

Шлях до пентхауса Марка пройшов у густій, напруженій тиші. Салон автомобіля був наповнений важким диханням і електричними розрядами його нетерпіння. Щойно масивні вхідні двері апартаментів глухо зачинилися за нами, відрізаючи нас від усього світу, Ловентай відкинув будь-яку світську стриманість.

Він не дав мені навіть кроку зробити вглиб кімнати. Його руки різко лягли мені на талію, ривком притискаючи спиною до прохолодної стіни передпокою. Марк дивився на мене згори вниз, і в його темних очах палав такий відвертий, первісний голод, що повітря навколо нас ніби почало іскрити.

— Ти зводила мене з розуму весь цей вечір, — прогарчав він, впиваючись пальцями в мої стегна крізь тонку тканину сукні. — Кожен їхній погляд на тебе... Я хотів убити кожного, хто смів дивитися на мою дружину.

— Марку... — я ледь встигла видихнути його ім'я, як він накрив мої губи жорстоким, владним поцілунком.

У ньому не було ні краплі ніжності — лише абсолютне домінування. Він прокусив мою нижню губу, змушуючи розкрити рот, і його язик по-власницьки захопив мій. Його великі, гарячі долоні ковзнули по моїй спині, безжально розриваючи тонке мереживо весільної сукні. Звук тканини, що тріщала по швах, потонув у моєму стогоні. Цей чоловік не збирався грати в романтику. Він збирався мною володіти.

Я повністю віддалася його натиску. Моя внутрішня сутність сукуба, надійно прихована під браслетом Еліаса, задоволено замурчала. Мені не потрібно було контролювати його — я прагнула розчинитися в його шаленій силі, живитися його дикою, неконтрольованою енергією завойовника.

Марк легко підхопив мене на руки, ніби я нічого не важила, і поніс до спальні. Він кинув мене на широке ліжко, не відриваючи свого палаючого погляду. За кілька секунд він позбувся залишків свого одягу і навис наді мною, немов темна скеля. Його коліна розсунули мої ноги, безкомпромісно фіксуючи мене на матраці.

Він схилився, і його губи залишили гарячий, вологий слід на моїй шиї, спускаючись до ключиць. Він кусав і цілував мою шкіру, свідомо залишаючи темні синці — свої мітки, які завтра побачать усі.

— Ти належиш мені. Кожна твоя клітина, кожна думка, кожен стогін, — хрипко шепотів він, обпалюючи мене гарячим диханням. Його рука владно стиснула моє зап'ястя, притискаючи його до подушки над моєю головою. — Ти моя, Алекссо.

— Твоя... — видихнула я, відкидаючи голову назад і дозволяючи йому робити з моїм тілом усе, що він забажає.

Коли він увійшов у мене, це було настільки глибоко і різко, що я скрикнула, вигинаючись. Марк задав шалений, безжальний ритм. Він домінував абсолютно, вдавлюючи мене в ліжко потужними поштовхами, забираючи в мене залишки дихання і розуму. Це була чиста, агресивна чоловіча енергія, і вона була божественною на смак.

Я впилася вільними пальцями в його широку спину, залишаючи на ній глибокі подряпини. Біль і насолода змішалися в один палаючий коктейль. Він брав мене так, ніби хотів вдрукувати в себе, привласнити саму мою душу. Я відчувала, як його густа, важка одержимість хвилями накочується на мене, і я жадібно пила її, дозволяючи йому бути моїм абсолютним господарем цієї ночі.

— Скажи це, — прогарчав він, прискорюючи ритм до межі, дивлячись мені прямо в очі своїм божевільним поглядом. — Скажи, чия ти!

— Твоя, Марку! Лише твоя! — вигукнула я, і в цей момент нас одночасно накрила хвиля нищівної, сліпучої кульмінації.

Світ навколо вибухнув. Марк видав глухий, тваринний рик і важко навалився на мене, ховаючи обличчя в моєму розметаному волоссі. Його серце билося так сильно, що відлунювало в моїй власній грудній клітці. Він важко дихав, продовжуючи міцно стискати мої стегна, ніби боявся, що я можу зникнути.

Я лежала під ним, розбита, спустошена фізично, але неймовірно сита енергетично. Його влада наді мною була абсолютною, і саме в цій його дикій домінантності полягала моя найбільша насолода. Я повільно провела рукою по його спітнілій спині, слухаючи, як вирівнюється його дихання. Марк Ловентай взяв своє, і тепер він був повністю і безповоротно прив'язаний до мене своєю власною пристрастю.