Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
«Час — це найтерплячіший мисливець. Він не нападає зі спини і не вимагає зайвих зусиль. Він просто чекає, поки твоя жертва сама не вип'є отруту, щиро вважаючи її солодким нектаром».
Роки спливали непомітно, розчиняючись у вирі моєї подвійної гри. Я з відзнакою закінчила театральний інститут, остаточно закріпивши за собою образ талановитої, недосяжної зірки. Світло софітів стало моїм природним середовищем, а тіні — моєю справжньою домівкою.
Пройшло понад дев'ять років. За цей час я ідеально відшліфувала свої навички. Первозданна міць Агнес та темний голод сукуба сплелися всередині мене в міцний, незламний моноліт. Я більше не потребувала тренувань чи наставників — я сама стала джерелом абсолютної сили.
А Марк залишився людиною. Його хижацька хватка в бізнесі не слабшала, але його чоловіче его вимагало постійного підживлення. З часом його одержимість мною перетворилася на зручну, статусну звичку, а кров почала вимагати нових, гострих відчуттів. Він почав тонути в близькості з молодими дівчатами.
Він наївно думав, що приховує від мене свої інтрижки, але насправді кожна його зрада грала мені на руку. Мені навіть не потрібно було шукати собі здобич. Щоразу, коли він опинявся в ліжку з черговою наївною красунею, я відкривала свій канал. Крізь наш зв'язок, навіть на відстані десятків кілометрів, я пила їхню молодість, їхню наївну, киплячу енергію та хіть Марка. Він сам приносив мені цей коктейль, слугуючи ідеальним, сліпим провідником для мого голоду.
Його фінал був таким же банальним, як і його людські слабкості.
Це сталося на одній із закритих заміських вечірок. Чергова молоденька студентка, занадто багато стимуляторів і занадто велике навантаження на серце, яке звикло переганяти не лише кров, а й мою тіньову магію. Великий титан бізнесу, людина, яка тримала в страху конкурентів і вважала, що може купити весь світ, помер від обширного інфаркту просто під час своїх розваг.
Я зіграла роль невтішної вдови настільки бездоганно, що преса ще тижнями розривалася від співчуття до мого горя. На похороні я стояла в ідеально скроєному чорному вбранні, ховаючи за темною вуаллю не сльози, а холодний, розрахунковий спокій.
Уся його колосальна бізнес-структура, мільярдні рахунки та тіньові активи перейшли до моїх рук. Але я не збиралася витрачати свій час на щоденне просиджування в офісі. Я розставила на ключові керівні посади довірених, надійно прив'язаних до мене людей, чию свідомість я м'яко, але безповоротно змінила. Вони керували процесами, примножували мої статки і звітували лише мені.
Моя ж справжня пристрасть залишалася незмінною. Сцена і камера.
За ці роки я зіграла десятки ролей у театрі та великому кіно, привчаючи публіку до свого обличчя, до своєї енергетики. Я харчувалася їхнім захопленням просто зі сцени. Але справжній тріумф чекав на мене попереду.
Через кілька місяців після того, як я остаточно взяла під контроль активи Марка, мій агент поклав переді мною новий контракт. Це був масштабний, амбітний проект від найкращих режисерів країни — гостросюжетний серіал, який обіцяв стати сенсацією.
Я провела пальцем по титульній сторінці сценарію і ледь помітно посміхнулася. Серіал називався «Ціна слави». І головна роль у ньому належала мені.
Світське життя, зйомки, мільйонні контракти — це була ідеальна, сліпуча ширма, за якою наймогутніший хижак цього міста готувався зробити свій наступний хід на шаховій дошці, де Аріція та Еліас усе ще вважали себе головними гравцями.
