Раді Вас бачити!

ВІКА

От скажіть мені чесно, що б ви зробили, якби неймовірно сексуальний, гарячий мужик, якого ви бачите всього другий раз у своєму житті, відверто, без будь-якого сорому і цензури заявив, що планує вас відтрахати? Причому не просто запропонував сходити на побачення чи натякнув на свої мрії, а чітко, бляха, констатував факт, що це відбудеться вже сьогоднішньої ночі?

Ось я не придумала нічого розумнішого, ніж просто втекти. Злякано і з силою відштовхнувши Стаса в бік, я кулею вилітаю з того нещасного балкона. Серце калатає, як шалене, я важко дихаю і так швидко перебираю ногами, що ледь не ламаю тонюсінькі підбори на своїх туфлях. На довершення всього цього сорому, я вирішую на ходу озирнутися назад і зі всього розгону врізаюся обличчям прямо в груди Влада.

Коли я піднімаю на нього свій ошалілий погляд, ректор уже підозріло звужує очі, дивлячись спочатку на мене, а потім переводить погляд у бік балкона. Я теж повертаю голову, спостерігаючи за тим, як цей впевнений у собі сексі-мен спокійно, з абсолютно незворушним виглядом виходить слідом за мною в кімнату.

— Все добре? — з явним хвилюванням і підозрою у голосі запитує Влад.

— Так, вибач, — пискнула я, швидко попрямувавши в протилежний куток кімнати до Аліни, котра якраз про щось весело теревенить зі своєю мамою.

— Стас, пішли поговоримо! — чується ззаду злегка сердитий голос Влада. Схоже, наш наречений-ректор миттєво зрозумів, що між свідками щось відбувається.

— Віка, що сталося? — питає Аліна, коли ми всією процесією прямуємо на вулицю до величезного білого лімузина.

Мене реально починає брати мандраж, адже вже за хвилину вони з Владом та я зі Стасом опинимося вчотирьох затиснутими в одному замкнутому просторі машини. І робити вигляд, що все нормально, я зараз точно не зможу — мене всю просто пересмикує від збудження та страху одночасно.

Але псувати сестрі свято і навантажувати її своїми раптовими сексуальними драмами я не хочу, тому відповідаю максимально розмито:

— Та щось я перехвилювалася й голова трохи розболілася.

— Серйозно? Тобто ти почервоніла аж до вух не через Стаса? — запитує сестра, лукаво посміхнувшись.

— Звичайно, що ні! Причому тут взагалі він?! — я з усіх сил намагаюся зліпити на обличчі байдужу міну, але Аліна у відповідь лише з розумінням киває.

— Заспокойся. Щоб він тобі там не сказав, сьогодні моє весілля, і він тобі нічого не зробить. Влад тримає все під контролем, Стас до тебе навіть близько не підійде, обіцяю, — запевнює сестра, міцно обійнявши мене.

— Кохана, час їхати, — перериває наші обійми Влад, ніжно беручи Аліну за руку.

Перед нами відчиняються двері лімузина. Я слухняно залізаю всередину слідом за нареченими і всю дорогу намагаюся просто випалити поглядом дірку у вікні, тотально ігноруючи присутність Стаса навпроти.

А далі розпочалося найцікавіше і найвеселіше. Спочатку ми приїхали до РАЦСу, де моя вагітна двійнятами сестра зі сльозами на очах і шмигаючи носом сказала Владу гучне і чітке «так». Потім невгамовний фотограф влаштував нам усім справжнє катування фотосесією на морозі, намагаючись встигнути, поки ніхто з гостей ще не нажерся і міг прямо стояти на ногах. І ось, нарешті, ми приїжджаємо в ресторан на банкет, який замовлений для нашого святкування до самого ранку.

Тільки зараз, заходячи до величезної розкішної зали, я з полегшенням помічаю, що чоловіків на святі так багато, що концентрація Стаса на один квадратний метр різко слабшає. Він дійсно більше не лізе до мене з дурними розмовами і тримається осторонь, як і обіцяла Аліна.

Скориставшись моментом, я встигаю хильнути з мамою сестри аж три повні келихи холодного шампанського, тому в банкетну залу заходжу вже абсолютно розслаблена, весела і з легким пофігізмом у голові.

Нас біля входу зустрічає заклопотана координаторка весілля і з посмішкою повідомляє:

— Вікторіє, ваше місце за головним столом, біля наречених.

Зал поступово заповнюється галасливими гостями. Я піднімаю погляд від своєї тарілки якраз у той момент, коли на вході з'являється Стас в компанії ще одного високого, міцного чувака. В цю ж секунду Влад помічає їх, піднімає руку і голосно кличе до нашого столу.

Я моментально завмираю і взагалі забуваю, як правильно дихати…

Мені що, серйозно доведеться сидіти весь вечір поруч зі Стасом?! Ну звісно, я розуміла, що ми обидва свідки і це логічно, але до такого жорсткого випробування мій організм виявляється абсолютно не готовим навіть після трьох келихів ігристого.

Коліна під столом починають зрадницьки тремтіти. Моя рука на повному автоматі тягнеться до свіжого келиха з шампанським, який мені щойно люб'язно оновив офіціант, і в цей самий момент я краєм ока бачу, як Стас по-господарськи сідає на сусідній стілець прямо біля мене.

Не встигаю я й оком моргнути, як він абсолютно впевнено, нахабно і хоробро закидає свою масивну руку на спинку мого стільця.

По моїй шкірі миттєво пробігає гігантська хвиля мурашок, коли його великий палець ніби випадково торкається мого голого плеча і починає повільно, ледь відчутно погладжувати ніжну шкіру. 

Я різко випрямляю спину і демонстративно подаюся всім тілом вперед до столу, щоб Стас перестав мене гладити.

Ну що це взагалі таке, а? Що цей нахабний мужик собі думає?

— Стас, налий, будь ласка, мені шампанського, — раптом муркоче якась розфуфирена дівчина в ультракороткій сукні, яка щойно причовгала до нашого столу, крутячи дупою так, немов у неї там моторчик.

Мабуть, за своїм столиком ця мисливиця не знайшла жодного пристойного гаманця, якого можна було б охамутати, і, помітивши відсутність обручки на пальці Стаса, вирішила йти напролом, виваливши назовні весь свій скромний арсенал.

Не те щоб мене це якось сильно зачіпало, але, бляха, що це за дівчата пішли? Готові з трусів вискочити, аби тільки відверто повіситися мужику на шию.

Стас реагує абсолютно сухо й без жодних емоцій мовчки бере пляшку, наливає їй ігристе, а потім, помітивши мій уже порожній келих, спокійно доливає алкоголь і мені. А далі цей гад спокійно повертає свою руку на спинку мого стільця, ніби так і треба.

В залі на повну потужність грає музика, яка в моїй голові дивно змішується з гучним, панічним биттям мого власного серця. Стас сидить максимально розслаблено, ліниво спостерігає за розважальною програмою та ведучим, і робить це все з таким виглядом, ніби ми з ним любляча пара. 

Я обережно кошуся вбік, розглядаючи його міцні стегна та потужний торс, який так сексуально обтягує тонка біла сорочка. І знову цей його аромат шкіри та тютюну… Від чоловічої енергетики у мене пересихає в роті, тому я судорожно роблю ще один великий ковток шампанського. 

Раптом до нашого столу підходить весільний фотограф з камерою.

— Так, молоді люди, подивіться на мене і посміхніться! — голосно командує він.

Я ще навіть не встигаю вдуматися в те, що мені зараз доведеться фотографуватися зі Стасом, як він різко кладе свою долоню мені на талію і щільно притискає мене до свого боку. 

— Оберніться одне до одного! О, який знімок! Ви просто прекрасна пара! — захоплено тараторить фотограф, клацаючи затвором.

— Дякую, — з низьким смішком відповідає Стас, сильніше стискаючи мої пальці. — Мені сьогодні дуже пощастило, — додає він, і його рука плавно ковзає вище, по-хазяйськи лягаючи мені на плече.

Я абсолютно розгублено повертаю до нього обличчя і він злегка нахмуривши брови, з абсолютно незворушним, кам'яним виглядом робить ковток віскі зі свого келиха.

Ну що за актор без погорілого театру, а?

Свято тим часом йде повним ходом. Підтримуючи загальний галас гостей, я з усіх сил кричу «гірко!», махаючи руками. Ах, бідні Алінка з Владом, ми їх за цей вечір уже просто замучили постійними поцілунками, але що поробиш — це традиція, треба віддуватися.

І ось настає мій зірковий час — танець із нареченою, який ми з Аліною потай приготували для всіх присутніх. Всю постановку від початку до кінця розробляла я особисто, адже скільки себе памʼятаю, професійно займалася бальними танцями. Колись я наївно мріяла, що в майбутньому відкрию свою студію, буду навчати маленьких діток і це стане справою всього мого життя, але травма ноги кілька років тому перекреслила всі мої грандіозні плани. Проте старі навички нікуди не поділися.

Тікаючи в роздягальню, я переодягаюся в облягаючу сяючу сукню, в якій колись давно виступала на виїзному концерті, і виходжу до Аліни. Сестра нервово тупцяє на місці і хвилюється не на жарт, тримаючись за живіт.

— Ну досить вже труситися. Це всього лише танець, — я ніжно обіймаю її за плечі, почувши, як у залі починає грати перша ніжна, але ритмічна мелодія. — Пішли. Твій суворий ректор зараз буде в повному шоці від того, яка у нього пластична й гаряча дружина, навіть незважаючи на вагітність двійнятами.