Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
ВІКА
— Гаразд, красуне. Хочеш поговорити про мою полігамність? Давай поговоримо, — на повному серйозі промовляє Стас, скануючи кожну клітину мого обличчя своїм важким поглядом.
— Слухай, дай мені спокій! — відповідаю, намагаючись ігнорувати його збуджений член, котрий зараз відчутно впирається мені в спину, крізь тканину одягу.
— А якщо не дам? Тоді що? — мурчить він мені на вухо, ще сильніше притискаючи до свого тіла.
Боже! Як йому взагалі вдається так легко вибивати з мене здоровий глузд?
— Я буду кричати! Зрозумів? — відповідаю важко дихаючи й відчуваючи, як трусики вже стають вологими.
— Ну що ж, спробуй, — раптом я відчуваю, як Стас різко переплітає свої пальці з моїми і починає впевнено тягнути мене за собою в абсолютно невідомому мені напрямку, розсуваючи натовп гостей.
— Та відпусти ти мене! Що ти, бляха, робиш?! — кричу йому у слід, намагаючись щосили перекричати баси музики.
— Роблю те, що вважаю за потрібне, — сухо кидає він мені через своє плече, продовжуючи тягнути мене вже у добре знайомий мені довгий коридор.
Якесь особливе чи романтичне приміщення для інтимної розмови Стас шукати не збирався. Він просто штовхнув перші ж ліпші двері на нашому шляху, які за дивним збігом обставин виявилися тією ж самою роздягальнею.
КЛАЦ!
Швидким рухом руки, Стас намацує на стіні вмикач світла, затягує моє обм'якле тіло всередину кімнати і з глухим звуком закриває двері на міцну засувку зсередини.
Ось тепер, коли ми опинилися в ізоляції від усього світу, мені дійсно починає ставати по-справжньому страшно від власного ж бажання.
— Поговоримо, маленька? Вже більше нікуди тікати, — його долоня миттєво обхоплює мою шию.
Кінчики чоловічих пальців неквапливо ковзають по моїй щелепі до підборіддя, а тоді м’яко підхоплюють його й змушують мене задерти голову. У цьому русі немає грубості, лише спокійна, беззаперечна впевненість.
— Відпусти, — відповідаю намагаючись імітувати протест.
Мозок, ти там взагалі при тямі? Яке, до біса, «відпусти», коли все всередині вже влаштувало бунт і тільки й бажає отримати ще більше дотиків та ніжностей цього чоловіка.
— Я поняття не маю, що в тобі такого особливого, але я, бляха, мало не вибухнув від збудження, коли дивився, як ти танцюєш. Я так сильно хотів тебе відтрахати прямо на тій сцені, що ледь стримався.
Разом із цими словами Стас нахиляється ще ближче й ховає обличчя в моєму волоссі біля скроні. Гаряче дихання ковзає по шкірі, змушуючи її миттєво вкритися дрібними мурашками.
— Сама подумай, який це буде удар по моїй бездоганній репутації, якщо всі раптом дізнаються, що одна нестерпно примхлива дівчина здатна так легко позбавити мене самоконтролю.
І все. Припливли.
Низький, хриплуватий голос Стаса проходиться по нервах так, що всередині все миттєво стискається в тугий вузол. Серце робить якийсь абсолютно несанкціонований кульбіт, а дихання збивається.
Ні-ні, мені треба зібратися.
— Господи, який же ти все-таки ідіот, — видихаю, намагаючись хоч трохи змінити положення.
Будь-який рух у цій близькості відчувається вдесятеро гостріше, ніж повинен. Мене прошиває жаром, легені раптом забувають, як нормально працювати, а всі розумні думки з характерним свистом вилітають із голови.
Завмри. Просто, бляха, завмри.
Але Стас ледь зводить коліна, ще сильніше обмежуючи простір навколо мене, і ця крихітна зміна раптом робить його присутність нестерпно відчутною.
— Цікаво, якщо я зараз торкнуся твоїх трусиків, наскільки сильно вони будуть вологі? — його погляд повільно проходиться по моєму обличчю, ніби він уже прочитав на ньому все, що я так відчайдушно намагалася приховати.
— Тільки торкнися мене пальцем і я зламаю тобі руку, — відповідаю на видиху, ледь торкаючись своїми губами його губ.
— Хах… думаєш, я не ризикну?
Його долоня, яка ще мить тому спокійно лежала на моєму животі, раптом починає рухатися. Повільно, без жодного поспіху Стас просуває руку під розріз моєї сукні, а його пальці неквапливо ковзають вгору, вздовж живота й ребер, змушуючи шкіру вкриватися пекучими мурашками.
Він навмисно розтягує кожну секунду, чудово розуміючи, що робить зі мною, і, здається, отримує від цього якесь особливе задоволення. Його пальці ліниво описують кола навколо моїх грудей, майже невагомо торкаючись розпаленої шкіри й вперто оминаючи соски, які вже ниють від бажання й гостро реагують на кожен його рух.
— Думаєш, я не бачу, чого ти хочеш? — моє вухо обпікає чоловіче дихання. — Скажи це сама, маленька. І, можливо, я дам тобі те, що ти так відчайдушно бажаєш.
Віка, схаменися! Ти бачиш цього чоловіка вдруге у своєму житті! Він же ходяча катастрофа для жіночого здорового глузду: самовпевнений, нахабний і явно чудово знає, що саме треба сказати, аби дівчина забула про всі свої принципи й опинилася з ним у ліжку на одну ніч.
От тільки слідом за цим напрочуд тверезим висновком у моїй добряче захмелілій голові народжується інший. І, зараза, звучить він куди переконливіше.
Цілком можливо, що після цього весілля ми взагалі більше ніколи в житті не побачимося. То чому я маю добровільно відмовлятися від того, щоб отримати задоволення з таким дико красивим, впевненим і мужнім чоловіком?
Повноцінних статевих партнерів у моєму житті було зовсім небагато, і це були переважно недосвідчені хлопці мого віку, котрі, ніде правди діти, взагалі не були якимись там «гуру в сексі». А от Стас… від цього мужика аж за кілометр віє потужною сексуальністю і німою обіцянкою, що він зможе показати мені в ліжку таке, чого мені ще абсолютно ніхто і ніколи не показував. То якого біса я досі ламаюся?
Стас притискається до мене ще тісніше, майже не залишаючи між нашими тілами жодного вільного сантиметра, і повільно починає рухати стегнами, наполегливо втискаючись пахом.
— То якою буде твоя відповідь?
Я чую, як збивається його дихання, поки моє власне серце гатить об ребра з такою силою, немов ось-ось їх проломить. Нас все ще розділяє одяг, але тонка тканина майже нічого не приховує — крізь неї я надто виразно відчуваю важкий натиск голівки.
— Зупинись поки не пізно… — промовляю з тихим стогоном, подумки сварячи себе за те, що так легко здаюся.
— Проблема в тому, що я не збираюся зупинятися, — він робить різкий вдих через міцно стиснуті зуби.
— Нас можуть почути… — я з останніх сил зухвало посміхаюся йому в обличчя.
— Знаєш, а мені якось от взагалі похрін.
Стас підхоплює мене під сідниці й уже за мить разом зі мною опускається на м’який шкіряний диван. Мою промежину від його твердого паху зараз відділяє лише тонесенька смужка напівпрозорого мережива, яка радше створює ілюзію перешкоди, ніж справді нею є.
— Пиздець, як тебе хочу, — видавлює він із себе.
Його губи накривають мої швидше, ніж я встигаю щось відповісти. І я дозволяю собі тихо простогнати, коли Стас намотує моє волосся на кулак і злегка відтягує мою голову назад.
— Яка ж ти бляха сексуальна… — шепоче він, дряпаючи бородою мою ніжну шкіру на шиї. — Немає сил вже терпіти…
— Тоді, може, вже досить розмовляти? Візьми мене, поки я не передумала, — промовляю, пестячи пальцями його потилицю.
Від цих слів, Стас прикусує свою нижню губу і опускає лямки моєї сукні, оголюючи груди.
— Ніхріна собі сюрприз, — задоволено мурчить він, накриваючи долонями мої невеликі груди з маленьким срібним пірсінгом у сосках.
