Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Найбільше Роан боявся, що Джульєтта, скориставшись метушнею, знову спробує втекти. Ні, в те, що вона тікатиме з чоловіком, який її обдурив, він не вірив. Але чи мало симпатичних хлопців крутяться довкола. І мало з якою метою вони там крутяться. Може, хтось спеціально приїхав на цю станцію, щоб заманити доньку градоначальника. І не важливо, заміж заманити, чи в черговий мішок.

Тікати дівчисько не поспішало. Натомість вона, як ужалена в попу, носилася навколо станційного будинку. Заглядала в віконця кас, лякаючи захопленою фізіономією мирно сидівших там квиткарів. Торкалась води у фонтані, поки не впустила туди капелюшка. Після цього Джульєтта інтерес до фонтану втратила, зате придбала його до лоточниць, котрі носили в коробах, навколо того ж таки станційного будинку, підозрілі пиріжки з не менш підозрілою начинкою. Дівчинці дуже хотілося спробувати справжню вуличну їжу, бо вдома татко, матінка і тітка їй не дозволяли, а подружки стали б глузувати. Причому, отруїтися Джульєтта не боялася. Точніше вона вірила у лікарські таланти Роана і готова була ризикнути. Чому не ризикнула, залишилося для Роана загадкою. Може, вона його найвищого дозволу чекала?

Роан нічого дозволяти не збирався, отруєння лікувати не вмів і дуже зрадів, коли з землі почала рости довга тумба платформи. Тому що саме платформа змогла відволікти Джульєтту від овіяної романтизмом вуличної їжі. Дівчисько стояло тихо-тихо і захоплено стежило за тим, як дерев'яна споруда піднімається все вище і вище, спочатку порівнюючись висотою з будинками, а потім і переростаючи їх. Станційні хлопчики спритно підкотили до платформи сходи, безліч вузьких і височених сходів, зібраних з жовтуватого дерева. Не падали під час руху ці сходи лише завдяки магії. За допомогою магії ж, точніше завдяки станційним амулетам, хлопчаки прикріпили їх до платформи і пирснули в різні боки, як горобці від кота. Не встигли вони відбігти, як біля платформи зі свистом зупинилася коляска, піднявши пил стовпом і зірвавши крислаті капелюшки з голів дам, що стояли надто близько.

Потім Роан відчув себе заморським раком, який вміє дивитися одразу в два боки. Тому що йому довелося одночасно стежити за вантажниками, що носили необхідні Джульєтті речі, упаковані в скрині, і за власницею цих речей, що норовила впасти з платформи вниз, зіштовхнути туди незнайомих людей або щось упустити. Але, на щастя, це закінчилося. Підопічну вдалося загнати спочатку в коляску, потім в оплачений її батьком відсік і навіть умовити спокійно посидіти, поки коляска відчепиться від платформи і засковзить по нитці вперед. З рухомої коробки Джульєтта нікуди не подінеться. Головне, повертати її на місце в відсіку перед кожною станцією.

Окрім Роана та Джульєтти в відсіку була немолода пара. Чоловік із похмурим виглядом жував мундштук порожньої трубки. Жінка охала, ахала і смикала край фіранки. Вона явно подорожувала в такий спосіб уперше і намагалася не показувати, як сильно боїться. Чоловікові за неї було соромно. Ще двох пасажирів поки що не було, мабуть, сядуть десь далі.

Коли коляска рушила з місця, на мить підкинувши пасажирів вгору, Джульєтта покрутилась, поколупала пальчиком відкидний столик і єлейним голоском запитала:

— Роан, ти хочеш чаю?

— Ні, — чесно сказав маг.

— А може, хочеш? — з натяком перепитала дівчина.

Роан голосно хмикнув.

— Які милі брат і сестра! — захоплено заявила літня жінка, закотивши очі і почавши обмахуватися витягнутим з крихітної сумочки віялом.

— Ми не брат і сестра, — образилася Джульєтта.

— Молодята! — прийшла в ще більше захоплення жінка. — Коли ми з Натаном побралися, нитки ще не було. Тому в подорож ми поїхали недалеко, лише до озера біля того крихітного містечка. Або це містечко було біля озера. Ох, зовсім не пам'ятаю.

Джульєтта дивилася на неї, відкривши рот.

Чоловік щось несхвально пропихкав, але пропихкав тихо, явно не розраховуючи, що дружина почує і замовкне.

— Ах, молодість! — продовжила захоплюватися жінка. — Коли я була молода, у моді ще були корсети, і Натан так мило плутався в петельках.

Чоловік знову щось пропихкав, а Джульєтта зашарілася як маків цвіт.

— Ми не молодята, — серйозно сказав Роан. — Просто я цю юну особу супроводжую до школи.

— Але ж ви так підходите один одному! — засмучено вигукнула жінка.

— Ми не підходимо один одному! — з жахом закричала Джульєтта і подивилася на Роана, як на отруйну змію.

— Ми не підходимо, — спокійно підтвердив маг.

Жінка пирхнула і відвернулася до вікна. Її чоловік знову щось пропихкав.

— Гаразд, — вирішив здатися на милість Джульєтти маг. — Я хочу чаю. Ідемо, нещастя.

— Натан, вони точно брат і сестра, — голосно зашепотіла жінка, так само дивлячись у вікно. — Мабуть, хлопчик бастард. Батько не зміг його визнати, але дав освіту і наказав захищати сестру.

Роан схопив Джульєтту, що нагострила вуха, за руку і майже витяг у коридор.

Що ж йому так щастить? Одна вигнаних князів та прекрасних вартових у кожному перехожому шукає. Тепер іншій невизнані бастарди з освітою ввижаються. Може, прокляв хтось? Потрібно буде знайти розумного темномайстра і попросити перевірити.

На термос, схожий на металевого жука, що приліпився до стіни, майже в людський зріст величиною, Джульєтта дивилася як на найбільше диво світу. Із захопленням і благоговінням дивилася. З очікуванням дива. Роану, який писав про такі термоси реферат, навіть стало ніяково. Адже в ньому магії небагато, лише амулет, що зменшує вагу. Решта – механіка. Чай, що готується на станціях, закачують за допомогою насоса. А теплим тривалий час він залишається через банальне дзеркало. Знайшла чим захоплюватись.

Говорити про це Джульєтті Роан не став. Ще засмутиться. Нехай сама розчаровується у дивах, без його участі. А він, поки вона милується, краще попросить чашки у провідника.

Провідник виявився балакучим дядьком. Спочатку він поскаржився на радикуліт. Потім довго описував, чим чашки у синіх коробках, що стоять на другій полиці, відрізняються від чашок у червоних коробках, що стояли на верхній. Роан, у чому різниця, так і не зрозумів і поспішив розпакувати одну з червоних коробок, діставши ще три з верхньої полиці та поклавши їх на стіл. Після чого провідник досить спритно схопив мага за руку і став скаржитися на студентів і на те, що йому випити нема з ким. Виявилося, у цій колясці на навчання до столиці щодня їде безліч студентів. Вже половину місяця їздять. А вони галасливі та нерозумні. Напиваються, пісні кричать, магічать щось незрозуміле. Добре, що пасажирські коляски мають захист від таких жартівників, а то б давно випали з нитки на землю. На всій швидкості. Був колись прецедент, пасажирів по частинах збирали, після чого захист і поставили.

Роан поспівчував, після чого йому було запропоновано випити. Бо, не випивши, провідник чергової партії студентів не переживе. Тому що вони зведуть його з розуму, і він вистрибне у вікно. Відразу після того як зрозуміє, як воно відкривається.

Роан здивувався, але був названий молодим викладачем і змирився зі своєю долею. Тим більше, пиво у провідника виявилося хорошим, підопічна з коляски нікуди не подінеться, а витівки студентів явно були перебільшені.

Допивши пиво із забракованої провідником чашки із синьої коробки, Роан відкланявся, погодився, що студенти – зло, і поспішно втік.

Джульєтта була там, де він її залишив. Правда, термосом вона вже не милувалася. Вона милувалась недомагом у учнівському плащі. Світловолосим, ​​досить гарненьким, ймовірно зазіхавшим на злісну мачуху північним княжичем.

Світловолосий хлопець намагався обійти Джульєтту то ліворуч, то праворуч. У руках він тримав чотири чашки, і потрібен йому був тільки чай. Але дівчисько і цього не давало, загородивши підхід до термоса і посміхаючись щосили.

— А я розбійника впіймала! — життєрадісно заявила Джульєтта магу, коли він підійшов.

— Я не розбійник, — образився хлопець.

— Ти княжич-утікач, — добродушно підказав Роан.

— І не княжич, що це за дурниці? — чомусь ще більше образився світловолосий. - Мені чай потрібний. Я програв, мене послали, а вона тут. А ми ще її врятувати хотіли!

— За гроші, — сказав Роан.

— Гроші зайвими не бувають, — повчально сказав хлопець.

— У спільній їдальні годують погано, — підказав Роан, що сам не раз говорив саме це людям, які були не проти найняти мага-недоучку.

— Ні, добре, — заперечив хлопець. — Просто людині не тільки їсти треба.

— Та й пити, — знову підказав Роан.

Світловолосий кивнув, а потім, схаменувшись, похитав головою.

Чай він таки отримав. Джульєтта його навіть пропустила вперед себе, мабуть хотіла подивитися, в який відсік хлопець отриманий чай понесе. Роан, посміюючись, наповнив обидві чашки, вручив одну підопічній і зовсім не здивувався, коли вона заявила:

— Він справді княжич. Ось точно. Бачив, як його збентежила згадка про титул? Мабуть, його король ховає. Це так цікаво, як у детективному романі. Княжича сховав, а сам веде розслідування та обов'язково дізнається правду, поверне спадкоємця на батьківщину, а княгиню покарають. Після чого будуть підписані мирні договори на двісті років і… і… Ой, а хто ж тоді за нього піде заміж? У романі він одружився з молодшою принцесою, а в нашого короля одні сини. І жодної принцеси. А я заміж цього княжича не хочу. Він низький та блондин. І ніс у нього кирпатий.

Джульєтта сумно зітхнула.

Роан тільки хмикнув.

Схоже, він почав звикати. А може, це пиво так сприятливо вплинуло.

Сімейна пара в відсіку дружно читала. Чоловік — газету, в якої розпливлися літери у верхньому лівому кутку. Жінка – журнал модного одягу. На попутників ні він, ні вона навіть не глянули. Чи то інтерес втратили, чи посварилися між собою і тепер будуть захоплено читати всю дорогу, хоч би що трапилося.

Тетяна Гуркало
Камінці

Зміст книги: 77 розділів

Спочатку:
розділ 1
1785101222
118 дн. тому
1.2
1785101465
118 дн. тому
1.3
1785269499
117 дн. тому
розділ 2
1785430110
115 дн. тому
2.2
1785430237
115 дн. тому
2.3
1785552879
113 дн. тому
2.4
1785606272
113 дн. тому
розділ 3
1785648646
112 дн. тому
3.2
1785689287
112 дн. тому
3.3
1785726000
111 дн. тому
розділ 4
1785877315
109 дн. тому
4.2
1785949109
109 дн. тому
4.3
1786128933
107 дн. тому
4.4
1786193184
106 дн. тому
4.5
1786317287
104 дн. тому
розділ 5
1786564123
102 дн. тому
5.2
1787253180
94 дн. тому
5.3
1787482209
91 дн. тому
5.4
1787482316
91 дн. тому
розділ 6
1788007801
85 дн. тому
6.2
1788007855
85 дн. тому
6.3
1788007923
85 дн. тому
6.4
1788007957
85 дн. тому
розділ 7
1788099375
84 дн. тому
7.2
1788457229
80 дн. тому
7.3
1788561550
78 дн. тому
7.4
1788570000
78 дн. тому
7.5
1788663600
77 дн. тому
7.6
1788706800
77 дн. тому
розділ 8
1788809621
76 дн. тому
8.2
1788843600
75 дн. тому
8.3
1788883200
75 дн. тому
8.4
1788926400
74 дн. тому
8.5
1788973200
74 дн. тому
8.6
1789020000
73 дн. тому
розділ 9
1789071362
73 дн. тому
9.2
1789313418
70 дн. тому
9.3
1789378761
69 дн. тому
9.4
1789585136
67 дн. тому
9.5
1789635600
66 дн. тому
9.6
1789664400
66 дн. тому
розділ 10
1789889820
63 дн. тому
10.2
1790183492
60 дн. тому
10.3
1790382800
57 дн. тому
10.4
1790450636
57 дн. тому
розділ 11
1790518185
56 дн. тому
11.2
1790614620
55 дн. тому
11.3
1791149662
48 дн. тому
11.4
1791218369
48 дн. тому
розділ 12
1791409244
45 дн. тому
12.2
1791475396
45 дн. тому
12.3
1791565849
44 дн. тому
12.4
1791636532
43 дн. тому
12.5
1791912617
40 дн. тому
розділ 13
1792242035
36 дн. тому
13. 2
1792350043
35 дн. тому
13.3
1792368091
34 дн. тому
13.4
1792545126
32 дн. тому
13.5
1792598553
32 дн. тому
розділ 14
1792689946
31 дн. тому
14.2
1792817006
29 дн. тому
14.3
1792885033
28 дн. тому
14.4
1792948100
28 дн. тому
розділ 15
1793123100
26 дн. тому
15.2
1793214680
25 дн. тому
15.3
1793304106
24 дн. тому
15.4
1793465345
22 дн. тому
Розділ 16
1793573579
20 дн. тому
16.2
1793741917
19 дн. тому
16.3
1793906341
17 дн. тому
16.4
1794143466
14 дн. тому
розділ 17
1794416233
11 дн. тому
17.2
1794719232
7 дн. тому
17.3
1794853372
6 дн. тому
розділ 18
1794940617
5 дн. тому
18.2
1795250553
1 дн. тому
18.3
1795360544
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!