Раді Вас бачити!

ВІКА

Мої пальці ледь помітно тремтять, коли я вставляю запасний ключ у замкову щілину кабінету. Одне лише ім'я мого чоловіка викликає на шкірі сироти, а внизу живота — гарячий, солодкий спазм збудження. Для всього університету він — Багіров Станіслав Олександрович: амбітний, суворий і неймовірно сексуальний професор. Але для мене він той самий чоловік, чиє ім'я я стогну, коли солодкий оргазм накриває моє тіло.

Двері тихо, з ледь чутним скрипом відчиняються. Я швидко прослизаю всередину і повертаю ключ у замку, замикаючись зсередини. Шанс, що мене хтось тут застане, нікчемний, але я не хочу, щоб бодай одна жива душа зіпсувала мій сюрприз.

На вулиці вже панує густа сутінь. Студенти давно розійшлися по гуртожитках і домах, викладачі теж роз'їхалися. Тільки Стас все ще тримає свою останню на сьогодні пару.

Я протягую руку і вмикаю настільну лампу. Слабке світло розливається по невеликому кабінету. Тут все наскрізь просякнуте його парфумами — цим важким, неймовірно сексуальним ароматом, від якого у мене лоскоче в носі й миттєво підкошуються ноги.

Поставивши сумку на стіл, я дістаю з неї кілька маленьких свічок. Швидко розставляю їх по полицях та підвіконню й підпалюю вогники, кидаючи свій погляд на годинник. 

Час починати.

Я повільно знімаю з себе одяг, річ за річчю, залишаючись лише в яскраво-червоній еротичній білизні: мереживний бюстгальтер, тонка смужка трусиків, пояс і панчохи ідеально підкреслюють мою засмаглу шкіру.

Сідаючи у велике шкіряне крісло, я закидаю ногу на ногу і завмираю, відчуваючи, як серце в грудях калатає мов шалене, відраховуючи секунди до нашої зустрічі.

За хвилину коридором розноситься гучний дзвінок, який сповіщає про закінчення занять. А ще за мить біля дверей лунає знайомий скрегіт ключів. Я миттєво затамовую подих і приймаю найзвабливішу позу, на яку тільки здатна.

Двері різко відчиняються. Стас переступає поріг і на кілька секунд завмирає на місці, скануючи мене здивованим поглядом від ніг до голови. В його очах миттєво спалахує таке дике бажання, що мені стає все зрозуміло без слів: він уже подумки перебрав усі пози, в яких зараз візьме мене прямо на цьому столі. Його кадик повільно рухається вгору і вниз, а кінчик язика автоматично змащує пересохлі губи.

Ще секунда — і Багіров зачиняє двері, провертаючи замок. Він впевнено крокує в мій бік, на ходу кидаючи стопку книг на стіл, які з гуркотом падають на підлогу.

Я затримую подих, коли Стас різким рухом нависає над кріслом, впираючись обома руками в підлокітники по боках від мене. Він дивиться зверху вниз так владно й хижо, що в моїх трусиках миттєво стає волого. 

Цей чоловік має неймовірну здібність: йому не потрібно навіть торкатися мене, щоб я палала від бажання.

— Знову граєшся, маленька? — від низького, оксамитового тембру його голосу у мене перехоплює дихання. Він обережно торкається пальцями мого підборіддя, змушуючи дивитися прямо йому в очі.

— Про що ви, Станіслав Олександрович? — я вмикаю режим слухняної, дурненької дівчинки, помічаючи, як його погляд намертво приковується до моїх вуст. — Я всього лише прийшла на перездачу. Оцінка, яку ви мені поставили... вона дещо занизька.

— Он як? — Стас ледь помітно посміхається кутиками губ.

Його пальці повільно креслять невидимі лінії на моїй щоці, спускаючись нижче до шиї, а потім ковзають до грудей, навмисно зачіпаючи мій пірсинг на соску через тонку тканину мережива. У відповідь на його дотики, груди відгукуються солодким болем і я ловлю себе на думці, що мені хочеться, щоб він негайно схопив цей сосок губами, але його рука впевнено спускається нижче.

Стас обережно відтягує резинку поясу для панчох і відпускає її. Вона з легким ляском б'є мене по шкірі живота, змушуючи здригнутися. Я інстинктивно розсуваю ноги, благаючи про інтимніший дотик, і ледь відкриваю рот, спостерігаючи, як чоловічі пальці лягають на мої трусики, ведуть по тканині, і наступним рухом відчутно притискають мій клітор.

— Ах! Стас... — я ледь стримую голосний стогін, коли він натискає ще дужче, відверто насолоджуючись тим, як я починаю йорзати в його кріслі.

— Тш-ш-ш, маленька. Ні звуку, — він прикладає свій вказівний палець до моїх губ, вимагаючи повної тиші. — Хочеш перездати трійку? Що ж, я не проти...

Наступної миті Стас різко хапає мене руками за стегна, піднімає в повітря і садить прямо на свій робочий стіл, розсуваючи мої ноги якнайширше й милуючись моєю розгубленістю. Від цього чоловіка ніколи не знаєш, чого чекати і цей адреналін зводить мене з розуму.

Він владно підчіплює тонку резинку моїх трусиків, стягуючи їх через ноги й спостерігаючи за тим, як червона тканина падає кудись на підлогу, відкриваючи повністю моє тіло. Його пальці повільно ковзають між моїх статевих губ, розмазуючи мою слизьку змазку.

Чи соромно мені перед ним? Ні краплі. Цього чоловіка просто неможливо не хотіти.

— Станіслав Олександрович... — я продовжую нашу гру, навмисно офіційно до нього звертаючись, поки він повільно проштовхує в мене два пальці.

Багіров важко та переривчасто дихає, а потім раптово опускається на коліна переді мною, опиняючись прямо навпроти мого лобка.

Від очікування бажаних дотиків, я починаю соватися по гладкій поверхні столу, подаючись стегнами вперед, ближче до його обличчя. Моя нетерплячість викликає у Стаса хриплий сміх. Він злегка прикушує зубами внутрішню поверхню мого стегна, а потім відразу ж цілує це місце, дивлячись прямо в мої очі. 

Відчуваючи, як його злегка колюча щетина дряпає мою ніжну шию, я прикушую губу, намагаючись стримати стогін.

— Що таке, Віка? — Стас ніжно торкається язиком мого клітора, змушуючи мої стегна здригатися від електричного розряду. — Невже передумала?

Не дочекавшись моєї відповіді, він знову накриває мій клітор гарячим язиком й починає дражнити його, малюючи невидимі кола, і це штовхає мене прямо в безодню блаженства.

— Ні... ах! Не передумала, — я з останніх сил стримую крик, коли Стас рухає язиком швидше і наполегливіше.

— Що ж, тоді готуйся. Зараз ти будеш дуже солодко кінчати...