Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Після сніданку Віола повела Глорію на її прохання до бібліотеки. Настав час для ознайомлення з історією тутешнього світу та починати працювати зі своєю магією.
— Чому тут все має такий… наче занедбаний вигляд, — поцікавилася Глорія, крокуючи коридорами палацу за Віолою.
— Все це почалося через кілька років після смерті вашої мами. Вона про все дбала і підтримувала у цвітінні. Це вона проектувала цей замок. Скільки ми не намагалися щось зробити — все одно все в’яне та занепадає. Напевно все живилося від її енергії.
— То ця будівля просто вмирає?
— Схоже на те. Але вам немає про що хвилюватися. Його величність з сусіднього королівства вже почав будувати новий палац для вас. На той випадок, якщо ви не захочете оселитися в його королівстві після одруження.
Глорія лише фиркнула у відповідь, не бажаючи навіть спілкуватися на цю тему одруження.
Нарешті вони дісталися великої зали з безліччю полиць до самої стелі, заповненими різнокольоровими книгами різного розміру та змісту.
— Ого. Я маю все це перечитати? Та мені життя не вистачить, щоб ознайомитися з цією кількістю текстів.
— А вам і не потрібно. Головне знати де знаходиться потрібна вам інформація, щоб можна було поповнити свої знання. Для цього тут є спеціальний доглядач, який все сортує та слідкує за безпекою. — І вона попрямувала до високої стійки, за якою сидів маленький ельф у капелюсі, як у гномів з казок, з довгою сивою бородою та великими окулярами на носі. Він щось бурмотів про себе та вів запис пером та чорнилом у величезній книзі, з-за якої його ледь було видно.
— Доброго ранку, Гімлі! — привіталася Віола, але схоже той і не збирався на неї реагувати і та пошепки повідала Глорії, — Він в нас трохи дивакуватий та не дуже товариський.
— Я все чую, юне створіння, — пробурмотів він не відриваючись від своєї писанини, — Вам варто знати, що я не люблю коли мене відривають від роботи.
— Перед тобою, між іншим, стоїть її величність Глорія-Канна Лантана, — цілком серйозно змінила вона тон.
Ельф нарешті відірвався від книги. Насунув свої окуляри ближче до носа і пильно вдивлявся в Глорію. Потім встав з-за столу та вклонився.
— Радий нарешті познайомитися з вами, наслідна принцесо. Не думав, що ви так швидко завітаєте сюди.
— Мені потрібно багато чого надолужити… А точніше усе, — тяжко здихнула Глорія.
Гімлі розтягся у усмішці. Йому подобалося коли хтось цікавився знаннями і потребував його допомоги. Бібліотека була його будинком та сенсом життя. Він міг розказати будь який вміст кожної книги і знав де яка з них знаходиться. Все у нього завжди було розкладено по порядку.
— Тільки скажіть, з чого ви хочете почати і я все вам покажу і допоможу, якщо щось буде не зрозуміло, — склав він руки у замок перед собою, потираючи їх від радості, що нарешті його здібності комусь знадобилися ще. Бо останні роки він те й робив, що протирав пилюку та вів інвентарні записи.
— Навіть не знаю з чого почати… Напевно, ви тут, як місцевий, повинні краще знати з чого почати мені, щоб оволодіти знаннями, які я мала знати на сьогоднішній день, перебуваючи тут.
— Хм… — потер бороду Гімлі.
— Мене як немовля потрібно вчити усьому. Але уявіть, що я доросле немовля, яке вміє ходити і говорити… Хоча ваша місцева мова мені і не знайома…
— Я вас зрозумів. Тоді встановимо тобі денні заняття. Вивчатимеш мову, історію та магію. На магію відведемо вдвічі більше годин: для теорії та практики. Це найбільш важливий момент. А от з уроками польотів… — почухав він потилицю, знаючи її ситуацію. Новини по замку розходилися зі швидкістю вітру, — Ми відкладемо до кращих часів.
— Домовилися! Тоді зараз же і почнемо.
— Мені подобається твій настрій і жага до знань, юна принцесо.
І Гімлі почав діставати, за допомогою магії, різні книги з полиць, наче пушинки. А Віола ледь встигла їх ловити та складати стопками перед Глорією. Тепер їй стало зрозуміло, як цей малий карлик сам тут порався серед цих високих стелажів.
Так розпочалися її довгі тижні кропіткої праці над відновленням тієї внутрішньої сили фей, що зачаїлася десь в середині, чи була приглушена іншою магією задля її безпеки при народженні.
