Спочатку:
На сторінку книги
Глава 8. Новий початок Каті
Два дні тому
Тим часом у житті Каті почали з’являтися світлі барви після довгих років рабства. Завдяки захисту принцеси Вікторії вона отримала власний дім і змогла нарешті відчути себе вільною. Поруч із нею був Асан — чоловік, заради якого вона колись пожертвувала собою, аби аль-Масрі не зробив його наложницею. Тепер він став для неї всім: опорою, любов’ю, майбутнім.
Спогади про принца Руслана залишилися позаду. Катя розуміла: її нове життя має початися з чистого аркуша. Найголовніше — поруч була її донька Амалін, новонароджена дитина, яку ніхто не відніме, поки принцеса Вікторія стоїть на її захисті.
Весілля Кати з Асаном було скромним, але щирим. Перед імамом вони промовили слова нікяху, і цей момент став для них справжнім початком. Принцеса Вікторія разом із Дем’яном, якого всі поважали, прийшли на церемонію, щоб підтримати молоду пару. Принц Руслан зі своєю нареченою Моанною не зміг бути присутнім — їх чекало навчання в Кембриджі. Для Кати це було навіть краще: вона мала забути минуле й почати нове життя без тіні старих почуттів.
Коли імам оголосив їх чоловіком і дружиною, Вікторія та Дем’ян щиро привітали молодят. У подарунок принцеса вручила їм саджанець — символ нового життя й міцного коріння. Вона не знала, що цей саджанець був підставлений Бритні, яка вирішила використати його для інтриги, аби зруйнувати щастя Кати.
Проте Вікторія щиро бажала добра. Вона організувала для молодят романтичну ніч на березі моря, а маленьку Амалін пообіцяла взяти під свою опіку, щоб Катя могла відчути справжнє щастя поруч із Асаном. Катя була безмежно вдячна принцесі за таку підтримку й подарунки.
Її серце наповнилося теплом: після всіх страждань вона нарешті мала шанс на справжнє життя, любов і сімейне щастя.
Катя у своїй легкій скромній сукні не думала ні про що, крім щастя з Асаном. Тепер він був вільний і став громадянином Катару — сама принцеса Вікторія доклала всіх зусиль, щоб вирвати його з лап закону Саудівської Аравії. Влада принцеси була великою, і тепер закоханим ніщо не загрожувало.
На березі було розстелене м'яке покривало, заставлене всілякими фруктами, прохолодним соком та східними солодощами. Усе було організовано так, щоб Катя почувалася бажаною та захищеною. Після всіх мук, перенесених від рук аль-Масрі, вона нарешті могла відчути себе повноцінною жінкою, яка має право на радість і ніжність.
Під час вечері вони не могли відвести очей одне від одного. Асан лагідно гладив Катю по щоці, вкриваючи її обличчя поцілунками. Спочатку їй було незвично — спогади про грубість аль-Масрі все ще відгукувалися болем у серці, — але невдовзі щире кохання Асана витіснило страх. Вона відчула те, чого їй так бракувало: справжню турботу.
Коли Асан почав повільно роздягати її, Катя довірилася йому. Позбувшись одягу, він почав пестити її тіло з неймовірним трепетом. Катя стогнала від насолоди — справжньої, глибокої, а не того жаху, який колись зламав її невинність. У руках Асана вона розквітала.
Після цього вони лежали на теплому піску в променях сонця, що заходило. Асан, обіймаючи її, шепотів слова, які Катя так довго чекала почути:
— Віднині я ніколи й нікому тебе не віддам. Твоє тіло, твоя душа — ти належиш мені, а я тобі. Я захищатиму тебе і твою донечку до останнього подиху.
Катя лише щасливо усміхнулася і притиснулася до нього всім тілом, відчуваючи, що під цим небом вона нарешті знайшла свій справжній дім.
Наступного дня Катя разом із Асаном повернулися додому. Їх зустріла принцеса Вікторія, яка тримала на руках маленьку Амалін — дитина міцно спала, даруючи всім відчуття миру й затишку. Вікторія представила молодятам нового садівника, навіть не здогадуючись, що це був Бек — людина, яка мала стати не лише садівником, а й прислужником зла.
Бек, виконуючи накази Брітні, вже встиг підсипати порошок у їжу Асана. Його план був простий: поступово зробити чоловіка слабким, щоб він не зміг захистити свою родину. Катя й Асан нічого не підозрювали, їхні серця були сповнені радості після весілля, вони мріяли про майбутнє й вірили, що нарешті знайшли своє щастя.
Та інтриги Брітні вже почали плести павутину навколо них. Вона була задоволена тим, що зможе одним ударом зруйнувати життя Кати й водночас підставити Вікторію. Адже якщо Асан загине, то саме принцеса, яка привела садівника, постане перед усіма винною. Брітні бачила у цьому подвійний тріумф: знищити Катю й дискредитувати Вікторію, яка завжди захищала інших.
Катя ж у той момент відчувала лише вдячність. Вона дякувала Вікторії за підтримку, за подарунки й за те, що та взяла на себе турботу про Амалін. Її серце було сповнене надії, вона вірила, що тепер ніщо не зможе зруйнувати їхнє щастя.
Але тінь вже нависла над їхнім домом. Брітні сміялася десь далеко, впевнена, що її план спрацює, і ніхто не дізнається про її справжні наміри.
