Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Ніч, у своєму кутку ліжка, я провела без сну. Почувалась останньою тварюкою та намагалася проаналізувати те, що сталось. А ще весь час бачила перед собою блаженні очі Платона та відчувала його ніжність у собі.
Ранком Курінний відразу зник, зате прийшла Ася Павлівна й почала діставати мене своїми тупими натяками.
– Що? Відпрацьовуєш велику зарплатню? – єхидно посміхнулася бухгалтерка.
– Намагаюсь, а Ви хіба ні? – впевнено відреагувала я на бабські наклепи.
– Та, боронь Боже! Хоча були часи, коли й за мною впадали чоловіки. Але ж я мала сумління та гідність і не зваблювала чужих…
– Асю Павлівно, займіться краще справами! У мене самої є чоловік, а Вас чужі стосунки ніяк не повинні хвилювати, – спробувала я командний тон, але від нього фантазії старої лише розбурхались.
– А ти гаряча, Анастасіє! Та тільки треба ж пам’ятати, що у нашого боса є дружина і син, – наче реп’ях, причепилася вже бухгалтерка.
– Я знаю. А ще мама у передмісті та тітка в Ізраїлі. Бачите: як гарно я обізнана у справах пана Курінного. Не забувайте, що ми знайомі ще зі студентських років. Ось до Вас у мене просте запитання: у справі зайшли чи тільки лікнеп провести? – раніше я такого б не сказала, але ж нахабна баба мене довела.
Після вчорашнього вечора я й сама поки не розуміла: на якому світі знаходжусь? Чого ж тоді добивати? Та й не знає вона нічого про Нас! Ну, так палають наші з Платоном погляди, навіть за відсутності поруч. Але їй до цього яке діло?
Та виявилося, що діло у бухгалтерки Курінного до його особистого життя – саме безпосереднє. Вона була хорошою знайомою дружини Платона, жила по сусідству й навіть якось вони разом ходили на курси перепідготовки фінансових працівників.
Згодом я також дізналася, що пані Курінна просиджує свої дні, підраховуючи статки одного з місцевих дитсадків та не перенапружується роботою. Може тому ці дві дами, понад усе на світі, любили попліткувати. Зрозуміло, що Ася Павлівна була на фірмі Курінного очима й вухами його дружини.
Базарна баба покинула мій офіс і я швиденько вирішила знайти собі помічницю. По-перше, коли поруч на телефоні буде сидіти невинна дитина, важче молоти язиком різний непотріб. А, по-друге, так ми з Платоном зможемо зникати без шкоди для виробництва, коли маленька помічниця тут порпатиметься в нашій рекламі.
Не перенапружуючи сірої речовини, я згадала, як племінник розповідав про свою однокласницю, що провалила іспити до вишу й тепер ходить без діла. Кілька разів я бачила ту дівчинку у них в гостях та приблизно уявляла, що вона нам підійде. Після розмови з рідним небожем не пройшло й п’яти хвилин, як мені зателефонувала та Майя. Розмовний рівень у дівчини був доволі пристойний і я запросила її наступного дня на співбесіду.
Ближче до вечора в офісі з’явився наш керівник й миттю потонув у мені своїм блаженним нетерплячим поглядом.
– Платоне, я знайшла нам помічницю! Завтра дівчинка прийде, щоб її ближче роздивитись. Однокласниця мого племінника. Їй все одно гуляти до наступних екзаменів в КПІ, тому нехай дитина попрацює, – наповнювала сторонньою інформацією я його думки, адже бачила, що всі вони вже знаходяться в мені неймовірно глибоко.
– Добре, я тільки за. А чому це ти якась напружена? Що тут без мене відбувається, розповідай! – відразу зрозумів мій настрій він, хоч вела я себе абсолютно рівно.
– Та все нормально. Ася Павлівна приходила перевиховувати. Каже, що я зваблюю чужого чоловіка, – тепер посміхнулась я й заглибилася в його очі так, наче ми вже були десь за зачиненими дверима на самоті. О, як же я цього страшенно хотіла! Гори вони синім полум’ям ті плітки…
– От стара відьма! Вже поговорила з моєю кікіморою. У цій справі їм обом немає рівних. Всі жінки на світі не такі, лише вони сумлінні й надійні. Я вчора теж суворий допит пережив. Кричала, ніби в мене очі світяться як у блаженного, а в самої вся шия замазана гримом. Знову якогось дурня підчепила, – не стримався він.
– Господи! Платоне, дружина тобі зраджує? – з розмаху сіла я у своє крісло, що аж куприк заболів. Бо від такої інформації можна й свідомість втратити. Він же наче той янгол з небес, а дружина чомусь не цінує? Був би він моїм… На цьому я свої мрії й зупинила.
– Так, і вже не вперше. Хоча, якщо чесно, то ми з нею в цьому раніше ніби змагалися. Прости, що я тобі таке розповідаю, але ж краще від мене почути, ніж колись брудний язик отакої пані тобі сповістить. Так, ми з дружинонькою ще та пара! В церкві не вінчані, раче співвласники квартири та сина. Ось такі справи, мій чарівний заступнику! – тепло закінчив зізнання Курінний і я міцно стиснула в руці лінійку. Стало боляче. Я відпустила та подивилася на монітор. До кінця робочого дня залишалось ще пів години, а мені страшенно хотілося в його обійми. Тільки їхати знову до готелю було жахливо!
Дійсно треба терміново саджати тут помічницю, бо поки пройшли ті тридцять хвилин, дивлячись на Платона, я думала збожеволію. Весь час бачила перед собою розширені від неймовірного задоволення зіниці та відчувала всього у собі, солодко й гостро…
Нарешті я ввічливо попрощалася з усіма та пішла собі вулицею. За рогом крутий автомобіль Курінного тихо відчинив для мене дверцята і я кинулася на сидіння. Тільки тепер поринула в його очі блаженним полум’ям, адже ми обоє тремтіли від нестримних бажань і гріховної жаги… Платон зірвався з місця й помчав від того вчорашнього готелю кудись у зовсім інший бік.
– Куди ти летиш? – не витримала я, бо чекала коли потраплю хоча б у номер та потону в його обіймах. А він випробовував мене на міцність і вже покинув межі нашого адміністративного району.
Мій бос таємниче посміхався й нічого не говорив. На світлофорі він піймав мою руку і знову звабливо стис. Потім відпустив та поїхав далі. За перехрестям звернув у якийсь двір та вибіг випустити мене назовні.
– Що ми робимо серед цих дворів? Платоне, скажи, не будь таким жорстоким! – вимагала я, а він підхопив пакунки з заднього сидіння та подав мені якісь ключі.
– На, відчини вхідні, – наказав мені й продовжував сяяти. Я притулила електронний ключ домофона й ми зайшли до новенької двадцятиповерхівки та пішли до ліфта. – Натискай дев’ятнадцятий.
– Ми йдемо до когось у гості? Ти здурів? – не здогадувалась я тупенька про його сюрприз.
– Так. Але йдемо до себе додому! Я винайняв нам куточок, щоб не обирати кожного разу інший, та не принижуватись з паспортом на ресепшні й поглядати на годинника. Відчиняй сто вісімдесяту!
Я виконала, а всередині вже бушували шалені думки й мені стало дуже гаряче. Який же він неймовірний у всьому цей Платон Курінний! Виходить, я його раніше зовсім не знала…
В новобудові було гарно. Просторі кімнати, величезні вікна, а за ними лише хмари. Вбудовані меблі, бутафорський камін, плазма на стіні та різні кухонні прибамбаси.
Платон поставив пакунки на один з високих стільців й лише тепер повернувся до мене. Ми впали в обійми одне одного, наче не бачилися кілька віків та поглинали тепло й аромат жаданих тіл…
– Ти неймовірно пахнеш щастям. Я скучив! Хочу все відразу! Прошу: не відмовляй мені…
– Я б не змогла, навіть якби хотіла… Навіщо ти зник на цілісінький день? Спеціально, так?
– Здогадалася? Так, я поруч не зміг би довго витримати, – припав він до моїх губ і вже пестив язик тими своїми неповторними рухами, а я відповідала і ми обоє стогнали від насолоди, ще навіть не роздягнувшись. Спочатку руки шукали чогось такого, що не знайшли від учора, а коли набридли перепони, просто зірвали з себе все та жадібно тонули в блаженстві, відчуваючи тертя шовкових тіл…
Раптом Платон сповз переді мною на коліна додолу і вже проник туди, де вчора розбудив справжнісінький божевільний гріх. Я вхопилась за край столу, щоб не звалитися без сил прямо посеред чужої кухні на підлогу й віддатися йому так, як він хотів. Але розпусник тільки ширше розсунув мої ноги й почав мучити невпинним язиком скам’янілий від насолоди клітор. Я стогнала та намагалася втриматися за стіл. Слава Богу, що він був міцний і надійний, інакше вже відбулося б те, що я тільки-но уявила.
Божественний коханець поглинав мою вологу і, час від часу, видавав одержимий стогін та стискав мої стегна. Я не витримала й затріпотіла, задихаючись у його шалених обіймах. А він продовжував мене спокушати й у цьому чуттєвому безумстві я поринала за межі свого розуму та шепотіла:
– О, Господи, що ти зі мною робиш? Вже випив всю… Тепер наповни… Я неймовірно тебе хочу…
Сп’янілий мучитель відніс мене на дивовижне ліжко біля вікна, а поруч гуляли хмари. Це викликало ще гостріше збудження та навіть жахало. Здавалося: якщо під час солодких занять на цьому полігоні не втримати рівноваги, то просто полетиш, наче пташка вниз головою й зовсім не буде страшно. Адже те, що відбувалося між нами й так викликало моторошне відчуття польоту…
Я дивилась у його наркотично розширені зіниці та слухала, як захмеліло моє тіло. В ньому знову переливалися гарячі хвилі медового блаженства, а неповторно ніжний чоловік легко перетворив мене в покірне крихітне ягня, що виконає всі його бажання… Все зникло, залишився тільки Він і наше неймовірно грішне щастя!
