Спочатку:
На сторінку книги
Попри зимовий холод, дні в маєтку невпинно летіли. Ларс усе більше пропадав на своїх підприємствах. Інколи він залишався в Срібленцях на кілька днів. Частенько з ним їхали Гор і Мак, оскільки чоловіки швидко знайшли спільну мову.
Рамія була зайнята цілими днями, але ночами їй ставало сумно й самотньо. Раз у раз спадали на думку пекучі слова Нормана. Водночас згадувалися пристрасні обійми Ларса під час їхніх нічних зустрічей, яких ставало все менше. Але спогади про них змушували тіло палахкотіти, а серце — шалено битися.
Час від часу Рамія ловила себе на думці, що заздрить Лолі, адже Ян наввідріз відмовлявся покидати маєток. Чоловік ненав'язливо крутився біля дівчини, бо вона цікавила його більше, ніж чоловічі забавки. Хоча співачка ніяк не реагувала на палкі погляди охоронця.
Уже закінчилися всі приготування до традиційних новорічних свят, що припали на другий місяць зими. Блеріси запросили на урочисту зустріч з нагоди повернення їхньої доньки всіх знайомих та друзів із сусідніх маєтків. І ті радо відгукнулися.
Покоївки зранку й до смерку готували третій поверх до приїзду знатних гостей, конюхи лагодили стійла, а на кухні взагалі було не проштовхнутися — там усе варилося, пеклося й смажилося. Із Срібленців запросили музикантів та піротехніків. Ларс підготував до свята неперевершені салюти.
З торговим караваном нарешті прибули гардероб та прикраси Рамії. Лола була в захваті, перебираючи сукні та аксесуари. Вона навіть випросила у найманиці кілька вбрань на примірку — настільки всі вони були ексклюзивними та модними.
Дівчата за ці дні по-справжньому здружилися. Лола, як і обіцяла, навчила Рамію блокувати свідомість від чужого втручання. Звісно, ще потрібно було тренуватися, але основи вона засвоїла.
Банкет у Блерісів наробив галасу, який провінційні айри ще довго обговорювали у своїх вітальнях. Понад три дні, поки тривали свята, вони гостювали та розважалися в розкішному маєтку.
Як потім доповіла Рамії Лола, всі беззастережно повірили в те, що вона — леді Айрін. Навіть знаходили в неї спільні риси обличчя з айром Кларком.
— А ці всі пані люто заздрили вашим із леді Агатою сукням! Я вперше так повеселилася, читаючи чужі думки!
— А ще, — продовжувала, хіхікаючи, Лола, — деякі дівчата запали на твоїх охоронців, і я знаю напевно, що Мак із Гором точно цим скористалися! Я чула через стіну сміх, цілунки й стогони.
— Святі пращури, Лоло, а якщо їхні батьки дізнаються? Це ж буде скандал! — схопилася Рамія.
— Та які там батьки! — розсміялася камеристка. — Вони вже заміжні! Поки їхні підстаркуваті чоловіки напивалися, а потім ішли дрихнути без задніх ніг, молодиці вирішили розважитися. Можливо, згодом народяться маленькі гарненькі Маки та Горчики.
Рамія, сміючись, жбурнула подушку в камеристку.
— Та ну тебе! Сплюнь! А Яна з ними не було? — ненароком запитала найманиця.
— Ні, цей взагалі дівчатами не цікавиться, не бачила в нього жодної такої думки. Та й він якийсь... пустий чи що, в голові у нього справжнісінький туман. Та облишмо його! Шкода, що Ларса не було на святах. Ти, напевно, сумуєш за ним? — запитала Лола.
— Так, але що я можу вдіяти? Врешті-решт, він мені нічого не обіцяв, — тихо відповіла Рамія.
— О, починається! Та він же закохався в тебе! — не вгавала камеристка.
— Так закохався, що ні разу про це не сказав?!
— То ти теж йому не сказала!
— Пф, зараз, розбіглася! Чого це я перша маю йому щось казати? Може, ще повіситися йому на шию?
Рамія насупилася і схрестила руки на грудях.
— Ти боїшся! Боїшся, що він не відповість тобі достатньою взаємністю? Так?
Рамія сердито зиркнула на камеристку.
— Так, Лоло, так! Я вже намагалася натякнути, але він дуже розмито змальовував перспективи наших стосунків. Навіщо знову завдавати собі зайвого болю?! — обурено вигукнула Рамія.
— Не кричи! Якби ти йому зізналася, все було б набагато простіше, — повчально промовила камеристка.
— Для кого простіше? — звилася найманиця. — Для нього?! Ні! Знаєш, я один раз живу: або біля мене буде людина, яка безмежно мене кохає, попри все, або ніхто!
— В тобі говорить егоїзм!
— В мені говорить повага до себе! Мої батьки безмежно кохали одне одного, чому в мене має бути інакше?
— Може, тому, що ти і Ларс — не твої батьки?! — вкрадливо запитала Лола. — І, може, не треба було спати з ним у Канкуні? Не така ти вже й п'яненька була?! Непогано так скористалася безпорадним сліпеньким хлопчиком!
Камеристка почала кривлятися, а потім заверещала, коли в неї полетіла чергова подушка.
— Ло-ло! Я тебе зараз уб'ю, от чесне слово!
Найманиця, схопивши ще одну подушку, наближалася до камеристки.
— А що, правда очі коле? Я сьогодні твоя совість! У-у-у! — похимерничала Лола, тікаючи від Рамії. — Сидиш тут, удаєш святу невинність!
Рамія раптом зупинилася і заспокоїлася.
— Ти ж знаєш... знаєш усе, — сумно промовила вона.
— Я знаю, ти знаєш, а він не знає! Заспокойся і не накручуй себе, бо ваші справжні стосунки можуть стати як перші весняні квіти: розквітають швидко, живуть недовго. Тому про якусь там повагу до себе бурчатимеш, коли бабцею станеш. Йди краще знайди його і побудь поруч.
— Так, годі вже на цю тему! — відрізала найманиця.
— Ні, не годі! Я там у тебе таку гарненьку сукню бачила... І от те твоє гніздо на голові треба причесати, а то розбігалася тут, як фурія!
