Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Відправляємо своїх дам додому на таксі, а самі йдемо до найближчого бару під назвою «Корсар», попити пива і поговорити про своє чоловіче. Замовивши по келиху, сідаємо за вільний столик. Мій товариш, бачачи, що в мене настрій на нулі, відриває від думок, розповідаючи про свої проблеми в інституті.

— Романе, а в тебе, як сесія пройшла? — ставить він запитання.

— У мене, як завжди, гроші заплатив і все гаразд! — відгукуюся, залучений у якісь свої думки.

— Так, що там тобі сьогодні твоя про Барбі розповідала? — знову зачіпає тему, яка його хвилює.

— А що це тебе так цікавить?

— Я чув, що Мажор поїхав. Ти казав, вона з Поліною в одній групі вчиться?

— То ось воно в чому справа? Ти вирішив до неї підкотити?

— А чого відразу підкотити, просто вона мені подобається, — ніяковіє.

— Забий! Там нічого ловити, повір мені! Я б уже перший нею зайнявся. Вона, брате, змінилася. Дуже змінилася, від колишньої красуні вже нічого не залишилося.

— І що могло в ній так кардинально змінитися? Ну, не зовнішність же вона змінила? Якщо ти в дівчатках цінуєш тільки зовнішній лиск, то я ні. У неї природна краса, вона і в простенькій сукні буде прекрасна.

— Ти не зрозумів, про що я говорю. Справа зовсім не в одязі. І взагалі, я не вважаю за потрібне більше з тобою її обговорювати. Чи ти забув, що в тебе Свєтка є, яка кохає тебе? — переконую його.

— Та нормально все. Я просто так запитав.

— Серьога, ти кому зараз брешеш — мені чи собі? Я бачив, як ти на неї в клубі постійно витріщався. У будь-якому разі вона не для тебе!

— А для кого вона? Для тебе?! — обурюється.

— Не пересмикуй! Мене приваблюють щонайменше доглянуті, які слідкують за собою ось, як ці, наприклад. Подивися, які лялечки зайшли, давай до них за столик підсядемо?

— Гей, легше! Ми сюди не для цього прийшли й до того ж у тебе є твоя панянка.

— Ну, є і, що?

— Дивуюся тобі. У тебе така чудова пара, з якою ти вже чотири місяці зустрічаєшся і для тебе це, справді, термін. А ти продовжуєш розважатися на стороні.

— Я ж не винен, що мені її мало. Не сперечаюся, вона симпатична і навіть дуже, але… Я не можу дати те, що їй потрібно.

— І чого ж? Боїшся відповідальності?

— А я хіба схожий на чувака, який шукає серйозних стосунків?

— За весь час, що я тебе знаю, у тебе вперше з'явилася постійна половина. Я вже було подумав, що ти почав змінюватися, але ні. Ти продовжуєш намагатися здаватися вітряним і легковажним.

— Це зручно. Коли баби не чекають серйозності, вони не так дивуються, що я зникаю після сексу.

— Ти, взагалі, колись замислювався, що у твоєму житті важливо? Поліна входить до кола твоїх цінностей?

— Мені подобається з нею і не більше.

— Ти мені чогось не договорюєш, — хитає головою приятель, узявши в руки келих із пивом.

— Може, вже змінимо тему?

— Якщо занадто довго кимось прикидатися, можна звикнути й забути, який ти справжній. Перестань це робити. Щоб у тебе там, у минулому, не трапилося, одного разу ти зустрінеш ту, з якою захочеш бути, і проґавиш її, бо не зможеш знайти себе. Жінкам потрібна щирість.

Іронічно підіймаю брову, проте його слова щось у мені зачіпають:

— Вирішив побути моїм психоаналітиком?

— Романе, не грайся з нею.

— Що? — розслаблено промовляю, продовжуючи спостереження за дівчатами.

— З твоєю брюнеткою. Не грайся з нею. Це не вона тобі боляче зробила.

— Тобто про те, що вона, можливо, мені подобається, ти й думки не допускаєш?

— Вона тобі подобається, вже я-то бачу. Але ти знущаєшся з неї. А вона нормальна, не така, як ті одноразові розпусниці, з якими ти звик спілкуватися. Або скажеш, я не правий? — запитально дивиться на мене.

— Знаєш, коли я з нею познайомився, мною спочатку керував тільки грубий розрахунок. Хотів, щоб її татусь допоміг мені кар'єру на заводі зробити. До справи підійшов ґрунтовно, намагався нічого не зіпсувати, довго до неї залицявся, перш ніж… ну ти зрозумів. Коли я почав пізнавати її ближче, вона мені навіть сподобалася. Я подумав, що нарешті зустрів таку, яка зможе мене змінити… — перериваю свою розповідь, мій погляд похмурнішає.

— Ну, і, що сталося далі? — з непідробним інтересом випитує.

— Я, щоправда, хотів, щоб із нею в мене було все інакше. Але мого запалу надовго не вистачило. Після нашого першого сексу я зрозумів, що дива не сталося. Не було тих особливих відчуттів, коли відчуваєш, що вона саме та… Нічого не змінилося, все, як завжди. І мене відразу спіткало розчарування. Я не вірю в серйозність і тривалість наших стосунків.

— І, що тепер, ти її кинеш?

— Ні, поки що мене все влаштовує. Нехай і далі залишається в статусі моєї пасії. Коли всі знають, що хлопець у стосунках, простіше позбуватися партнерок на одну ніч. Ти тільки Свєтці не проговорися, що я тут розповів.

— Брате, це залишиться між нами. На те друзі й існують!

— Я не хочу, щоб Поліна жила в постійному очікуванні смертельного удару для її серця, щоб боялася, що скоро все закінчиться. Нехай насолоджується кожним моментом, проведеним поруч зі мною, — щиро вимовляю.

          Цей вечір завершується, як зазвичай. Знайомлюся з двома німфами за сусіднім столом і вони пересідають до нас. Мій товариш, природно, не хоче ближчого знайомства з ними й під приводом, що йому час, незабаром іде додому. А я не гублюся та обох запрошую продовжити цей чудовий вечір у сауні. І, звісно, отримую згоду. Тому що мені ще ніхто і ніколи не відмовляв!

 

Олена Лук'янова
Барбі для Мажора

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!