Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Роман.
За вікном, щільно завішаним темними шторами, зароджується новий день. Прокидаюся від дзвінка будильника та згадую, що сьогодні потрібно на роботу. Вставши з ліжка і вимкнувши його, зауважую, що спав не один. Блондинка лежить на самому краю ліжка, відсунувшись від мене якнайдалі. В голові промайнули
дивні проблиски спогадів, які миттєво склалися в одну загальну картину вчорашнього вечора, тільки незрозуміло, що вона досі тут робить? Задовольнивши свої потреби у сексі, я завжди одразу ж йшов. Додому нікого не приводив, крім Поліни, якій лише кілька разів пощастило опинитися в моїй спальні. Але до ранку її також не залишав. А цю чомусь залишив… Списавши все на втому і велику кількість алкоголю в крові, мовчки, йду у ванну, навіть не глянувши в її бік.
************************
Анжела.
Цієї ночі, коли він нарешті дав мене спокій і заснув, я ще довго не могла спати й задрімала тільки під ранок. На душі гидко, почуваюся використаною та спустошеною. Коли дзвенить будильник, він встає з ліжка і йде зі спальні, я швидко схоплююся і надягаю свою сукню. Думки про те, щоб прийняти душ у цьому ненависному домі, у мене навіть не виникає, хочу тільки одного — швидше піти звідси та забути все, як жахливий сон. Адже він пообіцяв, що ніхто про це ніколи не дізнається. Виходжу в передпокій, спираюся об стіну і чекаю, коли мене випустять. Після того, як він з'являється з ванної та натягує свої незмінні джинси з футболкою, не звертає на мене жодної уваги, наче мене тут немає. Звичайно, ніч закінчилася, навіщо я тепер йому? Спокійно п'є каву на кухні, а мені навіть не пропонує. Таке ставлення мені неприємне, ніби я гірша за повію, але зараз це не хвилює. Коли він вже зібрався і з'являється в передпокої, ковзає на мене поглядом. А потім, не вимовляючи жодного слова, вштовхує мене назад у спальню, після чого йде, зачинивши двері на замок. Приголомшена таким розвитком подій, розумію, що найближчої доби мені звідси не вибратися. Починаю оглядатись.
Трикімнатна квартира простора та затишна. Навпроти вхідних дверей вхід до зали, а звідти — до спальні його матері. Проходжу на кухню, там стоїть стіл та кілька зручних стільців. Холодильник та інше начиння сховані в кухонний гарнітур. Гладка чорна поверхня електроплити дзеркально відбиває чорну витяжку з себе. Роблю собі чай, потім лізу в холодильник. Там знаходжу ковбасу та сир, готую бутерброд. Поснідавши, йду роздивлятися спальню хлопця. В ній все зроблено в кавово-
молочних тонах, а велике вікно ховається за шторкою теж кавового кольору. У спальні широке ліжко з двома тумбочками біля нього, величезна шафа-вбиральня, письмовий стіл та плазма на стіні.
Задовольнивши свою цікавість, вирішую прийняти душ, хочеться негайно змити з себе сліди вчорашньої ганьби. Роздягнувшись і ввімкнувши воду, сідаю у ванну, обхопивши руками свої ноги, і підставляю обличчя гарячим струменям. Вже не плачу, всі сльози були пролиті цієї ночі. Я так просила його відпустити додому, але він, цинічно, раз по раз укладав мене в ліжко, ніби не чуючи, як його благаю. Замість одного разу, як він обіцяв, мені довелося провести з ним усю ніч. Жалюгідний брехун! І навіщо він мене сьогодні тут зачинив? Що він знову задумав? Думати зараз ні про що не хочеться, я занадто втомлена та виснажена. Після душу повертаюся до спальні, забираюся під ковдру, і уткнувшись обличчям у подушку, від якої пахне одеколоном господаря квартири, одразу засинаю.
