Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Роман.
Збираємося вже лягати спати, вимикаю нічник і займаю звичну позу для сну. Лежу на животі, засунувши руки під подушку, коли блондинка тихенько присувається до мене, і повернувшись на бік, кладе голову на спину. Позіхнувши, відчуваю, як сон починає долати мене. Набравшись сміливості, вона обіймає рукою і лягає на мене майже наполовину.
— Що це ти ще вигадала? — напружуюсь, бо вона завжди відсувається від мене на інший край ліжка.
— Тепер я так весь час спатиму, — повідомляє. — Ти не витримаєш і відпустиш мене. Тебе ж дратує, коли поруч хтось лежить, тому і спиш завжди один.
— Так, але тепер я сплю з тобою. Мене, звичайно, збуджує твоє спокусливе тіло,
але ж не настільки. Тобі самій буде незручно так спати, — спихаю її з себе.
— Мені вчора було незручно, то тебе це мало хвилювало, — знову підіймається на мою спину, закинувши ногу і вчепившись рукою за плече.
— Це ти мені мстиш за вчорашнє? Ну, то я напився, як свиня і додому на автопілоті прийшов, мені можна пробачити.
— Я таке роблю, Ромо, бо мені не подобається, що ти замикаєш мене у своїй квартирі та не пускаєш до інституту. Ти не маєш права не давати мені ходити на заняття! Ти розумієш, що мене відрахують за прогули?
— Знаєш, що, люба, я не збираюся тебе нікуди відпускати. Роби, що хочеш, можеш спати зверху на мені, тільки це тобі не допоможе.
— Це ще чому?
— Бо мені так хочеться. Я хочу, щоб ти була зі мною, — втикаюсь обличчям у подушку, показуючи, що розмова закінчена.
Вона засинає на мені, уві сні скочується, але все одно залишається лежати майже впритул. Перевертаючись на інший бік, постійно на неї натикаюсь і прокидаюся. Не звично спати в такій тісноті, але не наважуюся відсунути її від себе. Не хочу турбувати її сон.
Вранці, прокинувшись і ледве розплющивши очі, відчуваю на своєму тілі чужі руки та торкання ноги. Виникає якесь дивне почуття, що це відбувається не наяву, а є все ще якоюсь частиною сну. Від того, що мене обвивають жіночі руки — незвично, але надзвичайно приємно й тепло, як у дитинстві, коли прокидаючись, кутався в ковдру від холодного ранкового
пробудження. Ловлю себе на тому, що почуваюся щасливим, відчуваючи сплячу дівчину поряд із собою та дотик її тіла. Якийсь час дивлюся на неї, милуючись красивим обличчям. І вона, мабуть, відчувши на собі мій пильний погляд, розкриває очі. Обійнявши її, схиляюся до неї та наші губи зливаються у поцілунку.
Займаємося коханням, після чого знову обидва засинаємо в пом'ятому, скуйовдженому ліжку. Прокидаюся від того, що не знаходжу її біля себе. Расплющивши очі, переконуюсь, що її немає. Потім підводжуся на ліктях, прислухаючись до квартири, і про всяк випадок кличу:
— Анжел! — але не надто голосно.
Тиша насторожує. «Невже, якось втекла, поки я спав?» — проноситься у мене в голові. Встаю, виходжу зі спальні та плетуся до ванної. Звідти долинає шум води і я заглядаю всередину.
— Зачини двері, придурок! Можна мені хоча б душ спокійно прийняти, щоб ти сюди не вривався?! — скрикнувши, вона дивиться на мене зляканими очима і сором'язливо прикриває руками бюст.
— Доброго ранку, — абсолютно незворушно вимовляю, відчувши полегшення.
— Вийди звідси, — продовжує обурюватися.
— Ну, і навіщо ти їх ховаєш? Я твої гарні груди бачив уже багато разів, — додаю, перед тим, як піти.
На кухні наливаю в склянку сік, вже початок дванадцятої, мій телефон досі вимкнений, я не одягаюсь і нікуди не поспішаю. Раптом ясно почуваюся в абсолютно незнайомому стані. Мене абсолютно не турбує, що вдома знаходиться ця мила блондинка. А ще нічого не треба вигадувати, що зараз сказати, щоб якнайшвидше позбутися її, коли вона з'явиться з душу, як зазвичай робив з усіма. У мене на душі повне умиротворення.
