Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

На великій перерві, не зраджуючи своїм звичкам, стою на ґанку з сокурсниками та своєю половиною. Вона, як завжди, притискається до мене й обіймає, показуючи всім навколишнім дівчатам, що я належу їй. А вони тільки тихо посміюються над нею осторонь, прекрасно знаючи, що вона не перешкода і доступ до брутального красеня завжди відкритий. З будівлі виходить знайома пара і проходить повз, прямуючи, судячи з усього, на лавочку. Анжела щось жваво розповідає своєму залицяльнику, а він іде поруч, дбайливо підтримуючи її за лікоть і заглядаючи в очі. У його погляді покірність і нескінченне, якесь рабське обожнювання. Несила стримуватися, він нахиляється та обережно цілує її в краєчок губ. Це злить і я відвертаюся.

Останнім часом чесно намагаюся не думати про неї, попри те, що вона постійно потрапляє мені на очі. Після сварки з Барикіним, у нас досі натягнуті стосунки. Ми не спілкуємося і на роботі теж майже не розмовляємо одне з одним. Тому я не в курсі, як розвиваються стосунки мого приятеля з нею.

«Цікаво, вона погодилася вже з ним зустрічатися чи ні? Судячи з того, що дозволяє йому цілувати себе, напевно, погодилася. Але характер цих поцілунків свідчить про те, що близькості між ними ще не було, занадто вони безневинні й обережні. І погляд у нього на неї голодний — так би й з'їв. Отже, справа не зайшла так далеко і це добре. Треба якось втрутитися, поки не пізно», — розмірковую. Не хочу, щоб йому дісталося її тіло, вважаю, що він не гідний такої писаної красуні. Мені раптом стає абсолютно необхідно довести собі й усьому світові своє незаперечне право на неї, причому зробити це якомога швидше.

*********************

Анжела.

Після занять стою у фойє біля вікна і чекаю на сусідку, щоб разом піти в гуртожиток. Вона затримується в аудиторії, здає викладачеві реферат. Повз проходить натовп старшокурсників, серед них бачу Романа. Він теж мене помічає, і відокремившись від компанії, прямує до мене.

— Привіт, Анжела, — сухо кидає.

— Привіт, — відгукуюся, опустивши очі.

— Чого ти тут одна стоїш? Де твої подружки?

— А тобі яка різниця? — грубо відповідаю.

— Якщо питаю, значить треба! Я, взагалі-то, Поліну шукаю.

— Вони реферати здають. А я Ольгу чекаю.

Він несподівано нахиляється до мене і його обличчя стає близько до мого обличчя.

— Не очікував від тебе… — видихає.

Бачу, яким жорстким і непроникним стає його обличчя й одразу насторожуюся, не знаючи до чого він веде. Куди поділися ті фальшиві усмішки, які він розсипає направо і наліво, як фантики від цукерок?

— Не очікував чого? — обережно цікавлюся.

— Така тихоня, я вже й справді подумав, що ти змінилася. Ти можеш дурити наївного Серьогу, але не мене. Такі, як ти, не змінюються, — його тон не віщує нічого доброго.

Мовчу, не розуміючи, що він хоче цим сказати. Варто мені опинитися поруч із ним, як із доброзичливого хлопця він перетворюється на грубого і зухвалого. Говорить у мій бік будь-що глузливе, саркастичне або грубе. А ще вдало підколює і часто його слова потрапляють у точку і боляче б'ють по самолюбству. Не завжди можу сказати йому якусь гидоту у відповідь, бо раніше не мала в цьому практики. Чому він на мене реагує саме так, не можу зрозуміти. Можливо, після того інциденту, який стався з нами тоді в порожньому кабінеті. Або він досі не може пробачити тих ляпасів, якими принизила його в присутності всіх у «Джазі». Уже давно зрозуміла, що він ніколи не посміхався зі мною, його посмішки були або злісними, або гордовитими. А очі при цих посмішках залишалися холодними та нічого не відбивали.

— Навіщо ти даєш йому надію? Ти ж сама розумієш, що ви не пара? — раптом серйозно запитує.

— Ми з ним просто друзі.

— Тільки він чомусь думає інакше!

— Мені, що зовсім із ним не спілкуватися? — обурююся.

— А ти хитріша, ніж я припускав. Я одного не можу зрозуміти, навіщо тобі такий лох? — прижмурившись, дивиться на мене.

— Навіщо ти так про свого товариша? І, взагалі, про що ти говориш?

— Не вдавай, ніби не знаєш, про що я!

— Я, правда, не розумію.

— Усе ти прекрасно зрозуміла. Ти ж звикла до розкоші й отримувати все найкраще. Напевно, навіть вважаєш себе королевою?! — він на якийсь час замовкає, пильно вдивляючись у мої очі, а потім додає, — ось тільки за красивою вітриною нічого немає, одна порожнеча!

— Стеж за своїм язиком, — ображаюся.

— Хто ти? Всього лише ілюзія. Дівчинка з обкладинки!

Цю неприємну для мене розмову переривають приятельки своєю появою. Він одразу перемикає увагу на брюнетку і фліртує з нею. А я тягну свою сусідку до виходу. У гуртожитку збираємо речі, готуючись до поїздки додому. Попереду два вихідних і я хочу з'їздити в гості до двоюрідної сестри. Скоро має підійти мій хахаль, щоб провести на автобус. Він, звісно, засмутився, що не залишилася сьогодні, але я пообіцяла йому приїхати в неділю ввечері й погуляти з ним.

Після нашого поцілунку навмисно не ходжу з ним на побачення, бо відчуваю себе тепер зобов'язаною стати його дівчиною, а я ще не готова до цього. У голові крутиться сьогоднішня розмова з Романом. Можливо, він має рацію і його товариш мені не пара? І я занадто гарна для нього? Можливо, саме через це досі не можу зважитися на серйозні стосунки з ним? Адже колись з Андрієм достатньо було всього три побачення, щоб наші душі й тіла з'єдналися в одне ціле. І це сталося не через те, що він із забезпеченої сім'ї. Тоді ще я не знала, наскільки він багатий. Просто це кохання з першого погляду. А з Барикіним усе не так. Не варто було дозволяти йому себе цілувати! І, хоч він уже так довго до мене залицяється, не можу підпустити його надто близько до себе. Може, тому що боюся знову кохати? Я довго лаяла себе: навіщо в той момент пожаліла його? Адже чудово знала, що жалість — перша сходинка, яка веде тендітними сходами симпатії до кохання, що сховалося в очікуванні на горищі. А симпатія вже зародилася десь у глибині мого серця, тільки не пам'ятаю, коли це сталося. Напевно, уві сні?

Наступні два місяці пролітають, як у казці. Ми з Сергієм ходимо на всі кінопрем'єри, дивимося старі фільми, фотографуємося на вулиці. Загалом, усе так добре, що, здається, краще й бути не може. Усі нас називають молодятами, тому що хоча б кілька разів на тиждень бачать разом. Але при цьому, я продовжую стверджувати, що ми просто приятелі. Наше кохання починалося, ніби жартома. І вже до початку літа ми безповоротно тонемо в ніжності. Ходимо за ручку, цілуємося практично скрізь, годуємо одне одного з ложечки десертом, п'ємо червоне вино з одного келиха у кафе. І найголовніше в усьому, що відбувається — його очі. Вони такі іскристі, такі зворушливі, іноді каламутні від недосипу. Його очі. Щодня. Близько-близько… Все шалено зворушливо — те, як він перецілує кожен пальчик на моїй руці, як знімає з мене взуття, дарує дрібні дрібнички, присвячує мені вірші. І я стала відтавати, купаючись у його коханні. Раптом зрозуміла, що змінилася. Видерлася, виплуталася, не зламалася, забула, відпустила і пробачила…

Олена Лук'янова
Барбі для Мажора

Зміст книги: 68 розділів

Спочатку:
1
1783353731
139 дн. тому
2
1783372795
138 дн. тому
2.1
1783354454
139 дн. тому
3
1783354793
139 дн. тому
3.1
1783355154
139 дн. тому
3.2
1783355504
139 дн. тому
4
1783355681
139 дн. тому
5
1783356054
139 дн. тому
6
1783357753
139 дн. тому
6.1
1778152430
199 дн. тому
7
1783357939
139 дн. тому
7.1
1783358108
139 дн. тому
8
1783358291
139 дн. тому
9
1778152768
199 дн. тому
10
1779892308
179 дн. тому
10.1
1779892322
179 дн. тому
11
1779892356
179 дн. тому
12
1778153108
199 дн. тому
12.1
1778153151
199 дн. тому
13
1783358564
139 дн. тому
14
1783358713
139 дн. тому
15
1783358918
139 дн. тому
16
1783359067
139 дн. тому
17
1783359137
139 дн. тому
18
1783359205
139 дн. тому
19
1783359293
139 дн. тому
20
1783356540
139 дн. тому
21
1783356960
139 дн. тому
22
1783357096
139 дн. тому
23
1783357301
139 дн. тому
24
1783357440
139 дн. тому
25
1781967180
155 дн. тому
25.1
1783359502
139 дн. тому
26.
1783359608
139 дн. тому
26.1
1783004880
143 дн. тому
26.2
1783378755
138 дн. тому
27
1783848915
133 дн. тому
28
1783849196
133 дн. тому
28.1
1784713933
123 дн. тому
29
1784714075
123 дн. тому
29.1
1785071572
119 дн. тому
30
1785071805
119 дн. тому
31
1785849741
110 дн. тому
31.1
1785850043
110 дн. тому
31.2
1786266891
105 дн. тому
32
1787054879
96 дн. тому
32.1
1788290023
82 дн. тому
32.2
1788290072
82 дн. тому
32.3
1791380417
46 дн. тому
33
1791380505
46 дн. тому
34
1791380568
46 дн. тому
35
1791380739
46 дн. тому
36
1791380856
46 дн. тому
37
1791380970
46 дн. тому
38
1791381045
46 дн. тому
39
1791381120
46 дн. тому
40
1791303120
47 дн. тому
41
1792271729
35 дн. тому
42
1792271842
35 дн. тому
43
1792322640
35 дн. тому
44
1793103139
26 дн. тому
45
1793118780
26 дн. тому
46
1793446680
22 дн. тому
47
1793810520
18 дн. тому
48
1794138300
14 дн. тому
49
1794502140
10 дн. тому
50
1794934380
5 дн. тому
51
1795338600
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!