Раді Вас бачити!

Віктор посміхнувся — повільно, хижо, з тією самою темною обіцянкою в очах.

Він схопив велику м’яку подушку і кинув її на ліжко. Не даючи Хелені навіть секунди на подих, міцно взяв її за плечі, різко розвернув спиною до себе та одним потужним рухом кинув її обличчям униз на матрац.

Хелена тихо ахнула, коли її груди й щока притиснулись до прохолодної тканини.

Віктор відразу підсунув подушку під її стегна, трохи піднявши круглу попку вгору. Тепер вона лежала перед ним ідеально — відкрита, вигнута, готова.

Він нахилився над нею всім тілом і почав ніжно цілувати її спину — від попереку повільно вгору, гарячими, вологими поцілунками. Кожний дотик губ залишав на шкірі легкі мурашки. Хелена тихо застогнала, вигинаючись під ним.

Раптом він запустив пальці в її розпатлане волосся, міцно стиснув і легенько, але впевнено потягнув назад. Голова Хелени відкинулась, шия вигнулась красивою дугою.

— Обожнюю тебе… — хрипко прошепотів він їй на вухо.

Він різко увійшов у неї — глибоко, одним сильним поштовхом. Хелена голосно простогнала, пальці судомно стиснули простирадло.

Віктор почав рухатись — спочатку повільно й глибоко, майже ніжно, цілуючи її спину, плечі, потилицю. Але вже за кілька секунд ритм став жорсткішим. Він тягнув її за волосся сильніше, притискаючись грудьми до її спини, і вривався в неї потужними, швидкими поштовхами.

Хелена стогнала голосніше, тіло її тремтіло під ним.

Віктор раптом знову потягнув її за волосся, змушуючи повернути голову до себе, і жадібно вп’явся в її губи — грубо, пристрасно, з язиком. Поцілунок був мокрим, голодним, майже кусаючим. Він продовжував шалено рухатись в ній, не відриваючись від її рота, ніби хотів ковтати кожен її стогін.

Потім він відпустив її губи, але не волосся. Знову нахилився до її спини, цілував її між лопатками, покусував шкіру.

Він схопив її за стегна сильніше, пальці вп’ялись в її ніжне тіло, і почав трахати грубо, швидко, жорстко. Кожний поштовх був потужним, глибоким, аж до самого кінця. Сідниці Хелени гучно ляскали об його стегна, а вона вже не стримувала голосні стогони.

— Вітю… Вітю … — видихала вона, вчепившись пальцями в простирадло.

Віктор посміхався від її криків. Раптом він зупинився, нахилився до неї всім тілом і прошепотів їй на вухо хрипко й гаряче:

— Я хочу бачити твоє обличчя, коли ти знову будеш кінчати…

Він вийшов з неї, одним рухом перевернув Хелену на спину і знову підсунув подушку під її таз. 

Віктор дивився на неї, не відриваючи погляду. Хелена лежала перед ним повністю відкрита — ноги широко розсунуті, коліна трохи зігнуті. Вона важко, жадібно дихала, і від цього її пишні груди шалено підіймались й опускались, соски були тверді від збудження. Щоки горіли яскравим рум’янцем, губи були припухлі й розкриті, а очі — затуманені, гарячі, майже благаючі. Вона виглядала неймовірно — розпатлана, мокра, розпалена до краю.

Віктор відразу нахилився і жадібно поцілував її в губи — глибоко, з язиком, ніби хотів випити всі її стогони. Потім почав рухатись знову — тепер пристрасно, але вже не так грубо. Ритм був швидким, глибоким, кожен поштовх супроводжувався поцілунками в шию, груди, губи.

Хелена обхопила його ногами за поперек, а руками міцно вп’ялась в його спину. Вона вже не контролювала себе. Коли насолода почала наростати до неможливості, нігті глибоко дряпали всю його спину. Віктор засичав від болю і задоволення, але тільки сильніше вдарився в неї.

— Так… Хелено… — прохрипів він, не зупиняючись.

Хелена вигнулась, голова відкинулась назад, рот розкрився в беззвучному крику.

— Я… я вже скоро… Вітю!

Віктор відчув, як вона починає відпливати — повіки Хелени затремтіли та почали повільно закриватись.

Він миттєво схопив її обличчя обома долонями, міцно, але не боляче, притиснувши пальці до її гарячих щік. Його обличчя було прямо над нею, очі в очі.

— Дивись на мене, коли будеш кінчати! — майже прокричав він їй у саме обличчя хрипким, напруженим голосом. — Я хочу бачити твоє задоволення!

Хелена широко розплющила очі, зіниці були величезні, затуманені від насолоди. Губи її затремтіли, дихання стало уривчастим, майже судомним.

І в ту ж мить оргазм накривав її з новою силою. Спочатку її тіло сильно напружилось, м’язи живота стиснулись, спина вигнулась дугою. Вона міцно вчепилась нігтями в його плечі, ніби боялась впасти. Потім почала тремтіти — дрібно, швидко, неконтрольовано. Губи розкрились, з горла вирвався довгий, хрипкий стогін, який швидко перейшов у голосний, пристрасний крик:

— А-а-а… так! Я зараз… зараз…

Її очі не відривались від його очей — мокрі, блискучі, повністю віддані. Віктор бачив у них кожну хвилю, кожний спалах насолоди.

Хелена раптом відкинула голову назад, шия вигнулася, рот розкрився в беззвучному крику. Її тіло почало битись в сильних конвульсіях. Стегна судомно стискались навколо його попереку, внутрішні стінки сильно пульсували й стискали його член, ніби хотіли висмоктати все до останнього. Вона тряслась вся — груди важко здригались, живіт сіпався, пальці ніг загинались.

— А-а-а! Вітю! — кричала вона голосно, хрипло, майже по-зв’язному, поки хвиля оргазму прокочувалась через неї знову й знову.

Віктор продовжував рухатись в ній, продовжуючи витягувати з неї кожну секунду блаженства. Він не зводив погляду з її обличчя, поки вона тремтіла й кричала під ним.

Дівчина важко дихала, все ще тремтячи, а по її щоках розтікалась щаслива посмішка. Віктор нахилився, м’яко поцілував її в губи та тихо, але з хижою ніжністю прошепотів:

— Ти така красива, коли кінчаєш… 

Хелена намагалась засміятись, але важке дихання не давало їй цього зробити.

Віктор відчув, як у ньому самому починає закипати остання, найсильніша хвиля. Ритм його рухів став глибшим, швидшим, більш напруженим. Він увійшов у неї ще сильніше, притискаючись усім тілом, ніби хотів злитись з нею повністю.

— Хелено… — хрипко видихнув він їй у губи.

Його дихання стало уривчастим, м’язи напружились, руки міцно стиснули її стегна. Хелена обхопила його ногами ще міцніше, ніби запрошуючи глибше.

І тоді Віктор не витримав. З горла вирвався низький, хрипкий стогін. Він увійшов у неї максимально глибоко й застиг на мить, а потім його тіло сильно здригнулось. Гаряча, густа насолода потужними поштовхами виливалась в неї — знову й знову, заповнюючи її всередині своїм теплом. Кожний спазм супроводжувався тихим, глибоким стогоном, а губи шукали її губи в жадібному, майже відчайдушному поцілунку.

Хелена відчувала кожен його пульсуючий спалах усередині себе — гарячий, сильний, такий інтимний. Вона тихо застогнала йому в рот, обіймаючи його за шию і спину, приймаючи всю його насолоду.

Коли остання хвиля пройшла, Віктор важко опустився на неї, ще досі не виходячи. Його серце калатало так сильно, що вона відчувала його удари своєю груддю.

Він поцілував її в скроню, потім у щоку, потім знову в губи — вже м’яко, ніжно, з нескінченною теплотою.

— Ти моя… Вся моя… — тихо прошепотів він. — Моя пташко…

Хелена тільки посміхнулась, запустивши пальці в його волосся.

***

Ніч вже тихенько відступала, поступаючись місцем ніжному світанку. Перші промені сонця обережно просочувались крізь штори, малюючи на стінах м’які золотаві смуги. 

Хелена так й не змогла заснути.

Спочатку Віктор просто не давав їй цього зробити. Він кохав її знову й знову — повільно, пристрасно, ненаситно. Кожного разу дарував їй нову хвилю неймовірної, солодкої насолоди, від якої в неї паморочилось в голові та тремтіло все тіло. Вона забувала навіть, як дихати.

А зараз Хелена лежала, притулившись до нього, і слухала його рівне, спокійне дихання. Вона ніжно провела долонею по його теплих, міцних грудях, відчуваючи спокійні, сильні удари серця. Від її легкого дотику Віктор здригнувся уві сні, міцніше пригорнув її до себе і тихенько зітхнув, ще глибше поринувши в сон.

Дівчина м’яко посміхнулась. Як же їй було добре з ним. Вона лежала нерухомо, не відводячи погляду від його обличчя. Дивилась на розслаблені риси, як спокійно підіймаються й опускаються його груди. Посмішка на її губах ставала все ширшою, теплішою. 

Вона почувалася такою захищеною, такою бажаною і такою… своєю в його обіймах. Хелена обережно притулилась щокою до його плеча, заплющила очі й тихо, майже беззвучно прошепотіла:

— Я така щаслива з тобою…

Віктор уві сні ще міцніше обійняв її.

А за вікном уже повільно займався новий день — тихий, теплий і повний обіцянок.