Раді Вас бачити!

На весні справляли пишне весілля. Все навколо цвіло, пахло теплом і свіжістю. Все починало новий цикл життя. Так, ніби навмисне. Аби ще раз, востаннє нагади Індаро ту минуло весну біля старого дерева. Але тепер для неї це були лише холодні спогади, чужого минулого. Так, ніби це зовсім не її а чиїсь, когось іншого.

Єпископ в дорогих шатах, морщачись чи то від огиди, що молода вже на сьомому місяці, чи то просто через те, що вже не добачає букв через свій старечий вік, щось бурмотів по латині. Втім, це лише обряд, котрий треба пройти аби стати законною дружиною. От і все. І байдуже що там собі читає, чи може говорить з пам’яті цей старий служитель культу. Він теж не святий.

Індаро стояла поруч з новоспеченим чоловіком. Ще мить і цей старець в дорогому хітоні об’явить їх чоловіком і дружиною. І все, від нині у неї нове життя. Звісно, не таке як вона собі уявляла. Але нема на що жалітися. Доля прихильна до неї. А що вони би зараз робила в Константинополі? Ховалася від усіх десь в кутку дому! Боялася вийти в люди. І залишалася б на все життя розпусною дівкою, з бастардом на руках. А тут все зовсім інакше!

На дворі була сонячна, тепла погода. Так, наче спеціально під заказ. Вітер гнав легенькі хмарки по небу. Всі вийшли з храму. Площа біля храму була залюднена. Багато хто хотів бачити молодих. Ну, це цілком зрозуміло. Більшість хотіла знати що собою являє цей новий торговець. В чому хто буде одягнутий. І скільки, в цілому, грошей було потрачено на весілля. Це ж так цікаво. Аби було про що потім поговорити. А заодно і глянути оком на молодят.

Дорога сукня скривала все, чого не мала бачити і знати юрба. Тож всі лише насолоджувалися тим, що бачили молоду в дорогому одязі, наче якась заморська принцеса.

А ще, Нікодем розщедрився почастувати всіх бідняків міста з такої нагоди і заради благополуччя його дочки. Така щедрість була високо оцінена в місті. Навіть ті, хто косо дивився до цього часу на новоприбулого вискочку, змінили своє ставлення до цього сімейства.

Ні, він не прогадав, коли вирішив покинути все і вирушити у невідомість. Тут йому щастить більше аніж на колишній батьківщині. Причому щастить в усьому. Аж не віриться.