Раді Вас бачити!

Як виявилося із сімдесяти двох існуючих на нашій планеті держав практично всі присилають до нас навчатись своїх майбутніх владик. Бо престижно, бо магічні здібності для володаря в державі важливі так само, як і політичні якості та інші знання. Як виявилось, успадковують трон тільки ті діти, а інколи онуки чи правнуки, у яких проявляються магічні здібності, принаймні достатньо сильні для вступу хоча б в магічну школу. А проявляються вони далеко не у всіх. Тому, сьогоднішній правитель Нареншара обрав собі за спадкоємця саме Камонарана – свого правнука. 

Тож я майже не здивована, що у нас водночас навчаються спадкоємці тронів двох країн. Особливо, якщо врахувати, що їх цілих сімдесят дві.

-Першому курсу взагалі цього не говорять, - додала Берта. – Ця інформація секретна і не може розголошуватись. Тільки під клятвою. 

-І що ж там такого? – мені стало ще цікавіше. Два принци і так круто, а тут імовірно щось ще крутіше. – Яку клятву треба дати?

Вимовивши ці слова, я нашорошила вуха.

-Наша академія приймає студентів не тільки з нашої планети, а й з інших світів і вимірів. – усміхаючись видала Берта.

-Це як? – щось я не зрозуміла. Ніколи не чула про подібне. Взагалі не чула, що можуть бути ще якісь світи, крім нашого.

-Для них вступний конкурс трохи інший. Хоча інформація для тестів надається. Ну і платять вони за тарифом в п’ять разів дорожчим за наш.

-Хочеш сказати, що тут є студенти не з нашого світу?

-Звісно, десь третина. – усміхнулась сусідка.

-Седрик ніколи нічого не говорив.

-Так він же під клятвою. – додала Міна. – Не турбуйся, всі вони виглядають так як звичайні люди. Специфіка магії трохи інша. Але наш підхід їм близький і зрозумілий. Вони практично завжди закінчують АЗ. Все-таки з них беруть купу грошей та й не залишаються вони у нас жити і працювати.

-Звісно, половина з них ті ж аристократи, принци, діти послів чи воїнів. Рідко кому такі суми під силу заплатити.

-Тому ти так хочеш за когось заміж? – запитала я Міни.

-Звісно. Я навіть на переїзд готова. Моя сім'я не така багата, щоб нашкребти мені ще й на пристойне придане після академії. – похнюпилась сусідка. – А от вона не готова. – врешті ткнула пальцем на Берту.

-Тобто той славнозвісний Віктор, інопланетянин? – здивуванню не було меж.

-Та говоримо ж тобі! Вони такі самі. Тільки сила в них не від Купелі Зодіаків. – закотила очі Берта. – Навіть не уявляю, як так буває. Я думала, що енергію дають тільки Зодіаки, а тут виявляється є й інші джерела. Ви уявіть собі, що було б, коли б ми отримували дар не від Купелі, а просто так.

-І що? – не втрималась я. – Світ би не зрушився. Вони ж отримують і живуть собі. І ми б жили.