Раді Вас бачити!

Сьогодні чергова вечірка і я туди йду в новому амплуа.

В своєму новенькому чорному міні-платтячку.

Берта була в шоці, а Міна в захваті. Щоправда їхні обличчя мало відрізнялись. Ось тільки тон голосу в Берти і її слова звучали осуджуюче.

- Здається Асвадор пошкодував тканини на плаття. – відрубала вона.

- Берті, ти подивись як класно вона виглядає. – сплеснула руками Жасмін. – Дасиш поносити? Ой, жартую.

- Та вона майже гола! Довжина в середину бедра верх вульгарності. Якщо ти підеш в цьому, то я тебе не знаю.

- А по моєму це буде фурор. І взагалі зараз багато хто копіює Асвадора і в моду коротке увійшло ще з нового року. Ти просто відстала трохи від життя.

- Мода модою, а потрібно мати голову на плечах.

- Ага, і повні шухляди панталонів замість нормальної білизни. – це вже додала я, слова Берти трохи образили мене.

Виглядала я і правда шикарно. До плаття я обзавелась чорними туфлями на високому товстому каблуку і маленьким чорним клатчем. Зробила першокласний макіяж і виглядала стервом першої свіжості. Так і мало бути.

Асвадор не підвів. Він вловив мою зміну настрою, не дарма ми з ним спрацювались. І якби не доводилось їздити до нього разом з братом все було б взагалі ідеально. Седрик завжди поглядав на мене осуджуюче.

За Жасмін зайшов Віктор, то ж Берті довелось йти зі мною. Енріко дописував реферат в бібліотеці. Всю дорогу вона бубніла собі під ніс, як я непристойно виглядаю. А мені було смішно. Ще зовсім недавно я дивилась на Берту, як на кумира. І не скажу, що вона змінилась – ні. Змінилась я, а вона не могла прийняти цих змін, що зовсім не додавало їй моєї поваги і любові.

Жасмін мене приймала всякою і щось мені здається, почни я зустрічатись з Реймом-молодшим Берта засудила б мене, а Міна була б рада, що в мене все добре і я поряд з тим, з ким хотіла бути.

- Ауріка! – нас наздогнав Камонаран. – Привіт!

- Привіт. – мені стало смішно, він повністю проігнорував Аруту. – Чим можу допомогти?

- Я б не відмовився від танцю. 65 Взагалі двох, а краще взагалі всіх.

- Бромен! Ти забуваєшся. – я ткнула пальцем його плече. – Один танець твій, а от на рахунок решти – обіцяти не можу.

Він засміявся і чмокнув мене у щоку. А потім пришвидшив крок і зник за поворотом. 

Ми швидко опинились на вечірці. І я навіть встигла випити соку із фуршетного столу. А далі мене запросив на танець найбільший бабник академії – Харден. Оскільки поки що більше кандидатів не було, то я погодилась. Мені було цікаво що він вигадає цього разу.

І я не прогадала – цей хлопець явно підвищив мою самооцінку, розхвалюючи платтячко, і туфлі, і зачіску і мої незвичайної краси очі, і ніжки, що притягують зір, і губи, які він так мріє поцілувати. До кінця танцю я мало не опісялась від сміху. Так мене не веселили давно.

Далі мене запросив Ладор. Його пасія танцювала з кимось іншим, тож я не відмовляла другу. Він поцікавився чому я увесь час сміялась. А після моєї розповіді сам ледве стримувався і до кінця танцю ми ржали обоє, наче коні. Здається від фуршету на нас злегка ошарашено поглядав Харден Арбезон.

А потім з’явився Камо. І історія повторилась. В мене вже болів живіт від сміху. Тож ми обоє відправились за фуршет ний стіл. Він дістав мені креманку з морозивом і маленьку ложечку. Тож всю наступну пісню я насолоджувалась холодним десертом. Куди зник Камонаран, не маю уявлення, та в якийсь момент я залишилась сама.

Потім на сцені з’явилась група мого брата і почулись знайомі акорди. Грала моя пісня.

- Потанцюєш зі мною? – прошепотів прямо на вухо Єн.

- В тебе є дівчина, з нею й танцюй. – сама здивувалась різкості свого тону.

- А я хочу з тобою. – заперечив він, після чого видер креманку і ложечку в мене з рук і поставив на стіл, а потім витер великим пальцем морозиво в кутику губ. Хоча, я не певна, що воно там було взагалі. Зачаровано стояла і спостерігала за ним, не маючи моральної сили дати відпору. – Ходімо. 

Все що діялось було більше схоже на сон. І навіть коли він притис мене до себе надто близько.

- Малютка Ауріка вирішила вирости? – запитав він.

- Вона вже виросла. Тільки от ти не цікавиш її дорослу.

Він усміхнувся мені на вухо.

- З чого веселощі? – перевів він тему.

- Просто так. Знаєш, ти якийсь неправильний. – мене ніби прорвало. – Не розповідаєш мені, яке в мене сексуальне платтячко і привабливі ніжки, які шикарні туфельки. І взагалі, які чаруючі очі, густі вії і манливі губки, які так і хочеться поцілувати.

- Ще одне слово і ти нарвешся. – рикнув Єн притискаючи мене ще ближче, хоч було реально нікуди.

- Лякай свою блондинку. 

- Можеш не ревнувати, вона мене таки кинула.

- Єн, музика закінчилась. – я спробувала вирватись з обіймів та він не дав.

- Проте, я ще не закінчив...