Раді Вас бачити!

Останній місяць пройшов без особливих пригод. Я нікуди не влипла, жодного разу не наразила своє життя на небезпеку і мої близькі були цілком задоволені мною.

І я теж була задоволена собою, особливо зданими екзаменами. Майже всі на відмінно. Навіть у Стокс.

Ось сьогодні був останній. І то чисто формальний для мене. Бойова магія, яку мені зарахували автоматом за отримане четверте місце у змаганнях. Ладору також, тож ми просто відвідали екзамен. Рефін Гатор черговий раз привітав нас з таким неймовірним успіхом, а потім зайнявся нашими однокурсниками.

Коли закінчився екзамен ми всі відправились на пікнік – святкувати успішну здачу екзаменів. На диво їх здали всі і цього року нікого не вигнали. Та що там говорити. Єдиною дівчиною яка мала хоча б якісь шлюбні зобов’язання була тільки я, решта поки планували вчитись, а там видно буде. Дарія Вермар ненадовго приєдналась до нас, привітала всіх і була дуже задоволена нашими успіхами, адже тільки наша група втрималась у повному складі. Їй навіть премію начислили. 

- З водників вигнали трьох, у вогневиків – двох, а з землі аж чотири. Хоча, що може бути простіше!? – розповідала вона.

А я навіть загордилась, адже після турніру ми трохи підтягнули відстаючих. Вони не дуже бажали підтягуватись, але не був би Ладор майбутнім князем…Князь сказав – всі виконують. Інколи я навіть задумувалась, чого не він мій хлопець…

Але, завжди ловила себе на думці, що знаю чому – адже яка б не була людина гарна і талановита, який би титул не носила – ми любимо не титули і таланти, а душу і свої відчуття поряд з тією людиною. І якби я не сердилась на наших батьків, та Єна я все ж любила. І дарма, що він і далі був такий же відлюдькуватий до інших. Зі мною він сміявся, гуляв і був справжнім собою. Та і з друзями майже такий же. Не обов’язково всіх любити, достатньо тримати нейтралітет – говорив він.

У Седрика цього річ випускний і він найкращий студент курсу і АЗ. Наші батьки приїхали на випускний і Академія давала заключний бал. А опісля ми мали роз’їхатись по домах.

Плаття, як і завжди мені зробив Асвадор, а для Стокс – сам Седрик. Після вручення дипломів він планував офіційно представити свою наречену батькам і я була тільки за. Втомилась відписувати мамі в листах, що не знаю хто це, та і обманювати погано.

Бал, як і всі попередні вечірки був неймовірний. Тут були всі студенти і батьки випускників. Величезна маса народу, на яку було виділено декілька залів під танці і здавалось, що це ще мало.

- Ти така гарна сьогодні. – похвалила мене мама. – Може й добре, що Седрик працюватиме дизайнером. Тільки хто ж тоді очолить сімейну справу?

- Онуки мам. Ви з татком ще молоді і думаю прекрасно зможете все втримати і навіть розкрутитись ще більше, поки в Седрика народяться і виростуть діти.

- А ти?

- А що я? ти знаєш, я хочу стати магом. Для початку.

- А Єн?

- Я не знаю. Якщо я вийду за нього це буде інша країна, інший світ. Це страшно.

- То може, ти побудеш влітку в них.

- Я обіцяла Асвадору.

- Ти можеш взяти участь у показі, а потім і туди відправитись.

- Навіть не знаю. – я потисла плечима. – Мені здається, ми поспішаємо. Маги живуть трохи довше, принаймні якщо з ними нічого не стається, а Єн говорив, що у них досить небезпечно. Його першу наречену зжер ратрон.

- Не плутай. Ти непоганий маг і вже більш менш зможеш себе захистити. Та і будеш знати, чого чекати. Може взагалі варто розірвати контракт відразу, а не очікувати шість років. Тоді в тебе було б більше свободи.

- Ти говориш так раціонально. – мама засміялась.

- Ну, я трошки старша за тебе. – вона погладила мене по волоссі. – Давай я поговорю з батьком, а потім вирішимо. А зараз ходімо на бал. Вразиш там всіх!

Єн приїхав на мій показ! Точніше – на показ Асвадора. Не думала, що його батько дозволить, адже переміщення між світами досить важка справа і відбирає масу енергії. Але він перекинув сина.

Показ був тріумфальний і неймовірний. Окрім мене виступали ще чотири моделі. А між нашими виступами грала Седрикова група, правда вже без Віктора. Він відбув одразу після випускного, а ще через тиждень – Жасмін. Ми з Бертою і її батьками проводили її до телепорту. Тоді подруга ще висловила надію, що я все ж приїду.

А тепер Єн стояв обіч куліс і чекав поки я востаннє виступлю, разом з іншими дівчатами і дизайнером. Адже маестро мав вийти на сцену перед закінченням.

Пізніше ми гуляли на вечірці, влаштованій дизайнером. Він підписував контракти і рекламував не тільки себе, а й мого брата. Який був щасливий і задоволений життям. Тиждень тому вони зі Стокс одружились. Не дуже шикарно, але цілком непогано, тож він сяяв, як новенька монета прямо зі станка.

- Ти вже зі всіма попрощалась?

- Так. Тільки хочу, щоб брат і батьки провели мене, адже я не кожен день стрибаю телепортами в інші світи.

- Це не так страшно. І він безпечний.

- Тоді поспішай.

Біля телепорту зібрались мої батьки і Седрик з дружиною. Берта поїхала додому та й не дуже ми з нею дружили. Ладор теж давно поїхав. Та дарма. Мені досить тих, хто є.

- Тільки не вздумай нити, ти ж тільки на півтора місяця в гості. – потріпав мене брат по голові, а я змахнула його руку.

- Не псуй зачіску!

- З тебе сувеніри. – засміялась мама. – Ми тебе любимо. Звісно. Але поїхати сама розумієш – не зможемо.

- Нічого. Все ок.

- Ходімо, а то батько зачекався. – стис мою руку Єн.

Я кивнула, ще раз оглянула моїх близьких і вступила разом з двома мужчинами в телепорт.

Куди я потраплю? В світ, де повсюди ходять ратрони? З фіолетовими туманами і токсичними мохами? Де літають казкові фарани? І сіяє Аргентон? Яка буде моя пригода? Мені невідомо, та дуже хочеться ніколи не шкодувати.

Дякую всім хто дочитав історію до кінця) сподіваюсь, що сподобалося, буду вдячна за лайки♥️, коменти та підписку, оскільки пишеться друга частина і пригоди продовжуються????