Раді Вас бачити!

- Привіт, ти як? – запитав Седрик, мій брат.

- Седрику, скажи чесно, ти ж тут, щоб мене забрати? – я шукала відповідь на обличчі брата.

- Майже.

- Що означає майже!? Невже нам не по кишені заплатити штраф?

- Та ні. Тобі призначили виправні роботи на тиждень. Ще не сказали?

- Та щоб його.

- Радій, що і так легко обійшлось. Попередження вже виписане, ще один такий фокус і тебе посадять на два місяці за грати.

- Чудесно. А ти мені щось приніс? – скривила я миле личко.

- Їздитимеш відробляти з дому. Так що ходімо.

І все?

- Все, тільки відпрацьовка тебе не порадує. Краще б вже штрафом обійшлось. – він запнувсь. – Ауріка, тобі доведеться підмітати вулиці.

- Навіть так…Добре що не туалети мити. 

Седрик полегшено видихнув. І ми відправились додому.

В нашій місцевості ходить багато легенд. Та одна з найстаріших – про Зодіаків.

В ній говориться, що було дванадцять вищих істот – чи це були маги небувалої сили, чи боги, а може навіть, деміурги, нікому невідомо. Ніхто не певен, що вони були навіть трохи схожі на людей. 

Кажуть тільки, що після створення нашого світу вони наповнили своєю силою дванадцять джерел, які били неподалік одне від одного. І стікались досередини, утворюючи озеро. Невелике і дуже чисте. Всі хто окунався в його води благословлялись ними, отримували добре здоров’я і вкрай рідко магічні сили. Сили були стихійними і завжди відповідали знаку свого народження, частково асценденту і ще багатьом нюансам. Кожна людина отримувала унікальні по своїй природі здібності (якщо отримувала, звісно). Щоправда було одне але – окунутись потрібно було ще немовлям, до одного місяця. 

З часом люди збудували там величезний храм. Співали молитви і приймали матерів з дітьми. З усіх-усюд з’їжджались сюди люди, щоб скупати своїх дітей. Служителі видавали їм невеличке посвідчення - сертифікат, про те, що вони їх відвідали.

З часом обитель Зодіаків обросла величезним містом, куди приїздили не тільки батьки з немовлятами, а й породіллі з далека, щоб окунути малюка одразу після народження.

Місцеві жителі на цьому пристойно наживались. Місто вважалось найдорожчим із усіх існуючих. Але воно було того варте. До храму майже завжди стояла черга з малюками.

Мені ж не довелось скупатись у цьому озерці. І не тому, що ми бідні. Звісно, майже третя частина доходів сім'ї йде на оплату навчання Седрика в Академії Зодіаків. Та зараз він навчався на сьомому курсі. І, тоді, коли народилась я вільних фінансів було ще більше.

Причина дуже проста – я народилась завчасно. Таке буває. За два місяці до терміну. А їхати туди півтора. Мої батьки просто не встигали. І я мала лишитися без магії та все склалось по іншому.

І мене досі не спіймали тільки тому, що я чаклувала разом із Седриком. Як і самого першого разу. Саме тоді ми обоє дізнались про мої здібності, а може – про мою дефектність.

У зодіакальній школі ми вчили не тільки загальні предмети – рахування, письмо, читання, а й багато іншого, в тому числі і сам зодіакальний круг і його таємниці. Хоча, які таємниці - це були загальні знання і їх вивчали незалежно від того хто ти був – чи дитина ремісника, чи банкіра. 

Також ми розбирали натальні карти кожного і могли приблизно знати якими ми можемо стати в майбутньому і як на це вплинуть планети. Ті, хто отримував магічний дар, могли знати направленість своїх сил.

Я народилась на стику Терезів і Скорпіона, з асцендентом Овна. Страшне поєднання, як виявилось трохи пізніше.

Мій брат був Водолієм, з асцендентом Овна. Тож він люб’язно навчив мене одного фокусу, того, що я й показала комісії. Седрик говорив, що це потрібно, адже лише так я зможу довести комісії, що я кажу правду і врешті мене обов’язково візьмуть.