Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
- Що ти робиш на одному коліні перед МОЄЮ дружиною? - кожне слово було просочене отрутою.
- Не бачите? Тримаю холодний компрес.
- Ти працюєш охоронцем чи вже й наглядачем?
Леона хотіла якось виправдатися, та, не дожувавши, вирішила ковтнути шматок тістечка пошвидше. Він відразу застряг посеред горла, і їй нічого не залишалося, як почати сильно кашляти. Алекс миттєво підвівся, налив води у склянку й підставив їй. Не думаючи, вона перехопила й почала запивати.
Тим часом охоронець вирішив не мовчати цього разу й озвучити те, що було в нього на думці:
- Що ж… якщо потрібно, я для неї ким завгодно буду.
Від почутого навіть у Леони округлилися очі — що вже казати про розлюченого Віктора. Шатен із усієї сили гримнув дверима так, що мало не прибив зівак, які за лічені секунди виросли на горизонті. Потім повернув погляд до брюнета й запитав:
- Скажи мені на милість: хто ж іще потрібен моїй дорогоцінній дружині?
- Це вже сама пані Леона скаже, - і так вони дивилися один на одного не зводивши погляди.
Віктор склав руки на грудях, стискаючи біцепси, щоб утриматися й не перейти від слів до дій, і продовжив із глузуванням:
- Думаю, ти надто багато на себе береш.
Говорячи це, він розім’яв шию й, нахиливши голову, врізався поглядом у сірі очі Алекса. Той у тон відповів:
- Це вже не вам вирішувати, - відрубав він у відповідь, показуючи, що не збирається відступати.
- Справді? А хто тоді має вирішувати, коли якийсь самонадіяний мужик починає тягнутися до чужого? - щелепи Віктора то стискалися, то розтискалися.
Накопичений за день стрес розганяв адреналін по венах, пульсуючи по всьому тілу. Кожна наступна провокація доливала масла у й так розпалене багаття емоцій шатена. Та Алекс цього разу вирішив йти до кінця, пам’ятаючи ранкову образу.
- Не помітив, щоб це взагалі було чиїмось. Як на мене, те, що маєш, треба цінувати й охороняти. А за весь час моєї роботи, окрім мене, цього ніхто не робив.
- Хех… Тебе саме для того й найняли — щоб охороняв. Щодо «цінував» — це ти вже перебільшуєш. Якщо ти вірний пес і служіння для тебе є цінністю — цінуй. Але якщо вважаєш себе рівним мені, то сильно помиляєшся.
- Як на мене, рівняти себе з таким, як ви, нижче моєї гідності, - кинув Алекс, не помітивши, як сильно перейшов межу.
І це виявилося фатальним. Наступної секунди Леона з усієї сили вдарила кулаками по столу, миттєво привернувши увагу обох чоловіків до себе.
- По-перше — я для вас що, якась кістка, за яку треба гризтися? По-друге — хто. дозволив. тобі. рівняти. себе. з. моїм. чоловіком? - кожне слово вона навмисно виділяла голосом. - Алекс, ти звичайний найманий співробітник. Як я взяла тебе на роботу, так можу й звільнити. Тому вийди звідси й залиш мене з моїм чоловіком наодинці. Завтра хочу бачити на столі пояснювальну записку щодо твоїх дій.
