Раді Вас бачити!

Жадана

 Я сиділа за столиком в елітному ресторані, який спеціалізується на прийняті істот з Іншосвіття. Такі, як я можуть тут себе почувати вільно, навіть прибуваючи в справжньому вигляді. Такий собі острівець магії серед кіберджунглів. Тож і місця сюди треба бронювати хіба що не за місяць. І то кого зря не приймуть – тільки відомі, поважні роди сюди спокійно можуть потрапити.

 Я дуже колись хотіла сюди прийти, бо наслухалася про вишукані страви і красиву подачу, але зараз я не могла насолодитися ні атмосферою закладу, ні смачними стравами. Бо мене сюди запросив мій колишній – дякую що наречений. Коли я взнала про справжнє до мене відношення і що він трахає все що ворушиться, а що не ворушиться – ворушить і трахає, я помахала йому ручкою і зникла. Навіть, довелося тікати в Харсіті, бо в Віктора впливова сім’я і він мені проходу не давав. Бо щиро не бачив причин розриву наших стосунків. Ну подумаєш, його член знає майже кожну піхву в нашому місці – це ж такі мєлочі! А я дура його любила. Перше сильне кохання і все таке.

 Ой, дурна-а!

 А чого я з ним вимушена зустрітись? А все просто… моя маман теж не бачила особливих причин для нашого розтавання. Головне – що чоловік з поважної, багатої сім’ї. Таку партію втратила. Матінка мені ще рік мозок маленькою ложечкою виїдала, смачно смакуя – чого я кинула такого красеня. Для такої, як я, втратити таку вигідну партію це трагедія повинна бути. Бо я то без магії. А відьма без магії – це жалюгідне створіння, яке кожен хто забажає може скривдити. Тож або такі без магічні знаходять собі могутніх покровителів, або виходять вдало заміж, або стають легкою здобиччю тих хто магією не ображений.

 Звісно є купа оберегів, талісманів, артефактів, щоб якось захистися такій, як я. Але вони не панацея, їх можна «зламати». Самий дієвий варіант вище перераховані.

 Я важко видохнула, підклавши під щоку руку і ковиряючи страву: пасту з морепродуктами.

 Віктор вихвалявся як класно весь час жив, чого досяг, який в нього успішний успіх. Короче… він тільки він, а про мене нецікаво взнати, як я жила ці роки. А було спочатку важко, бо то було перше кохання. Я так страждала.

 Бо що? Бо дурна!

– Жадано, ти мене слухаєш? – перепитав цей сноб.

– Угу…– відповіла я.

 Дякую, ниттю і бурчанню мамці, я вимушена слухати його нудіння. Бо якщо б я не погодилась на цю зустріч. То маман, яка може бути переконливою і набридливою, коли їх конче щось треба – перетворила моє життя на пекло. А так відслухаю, що Віктор мені скаже і зваллю тихцем додому. Далі жити своє найкраще життя, сірої невдахи.

 Віктор то так гарний. Точені, як наче висічені з білого цінного мармуру риси обличчя, мужнє підборіддя з ямочкою. Брюнет, акуратна стрижка, начесана волос до волоску, ідеально виголений в напахчений. Карі очі, що з презирливо дивляться на немагічних істот і людей. Підкачане тіло, як у бога краси і сексу. Та достоїнство багатого розміру і видатне вміння їм користуватися. На додачу йде мерзенний, підлий і чванливий характер.

 Де в чому маман права – якби я була нормальною, могла вибирати собі будь-яку пару. Коли ти дефектна – твій вибір дуже вузький. І мені ще пощастило, що Віктор гарний і при грошах, іншим без магічним взагалі і так навіть не везло.

 Я чула, що одну безталанну відьму тримає секс рабинею нижчий демон: має по всякому, принижуючи і знущаючись. Безталанні відьми гарні, розумні і талановиті, знаємося на зіллях, травах, ядах, артефактах. Тож навіть без магічна відьма – цінне надбання, але вона не може нічого вимагати для себе. Бо неможе себе захистити. Це не вона диктує умови контакту – тільки їх приймає і ставить мовчки підпис.

 Мені ще пощастило, що я поки під захистом маман, але мабуть вона вирішила збагрити мене вже комусь.

– Так ось…як ти зрозуміла, я не просто так тобі розпинаюся про свої достоїнства і надбання, бо я хотів тобі знов запропонувати вийти за мене. Ну годі тобі, я дав час прийти до тями і звикнутися з тим, який я. Але я ж не дивлячись на свої помилки тут і даю тобі другий шанс, – почав переходити до справи Віктор, відпиваючи з бокалу червоне вино.

 О, як знала! Ну чого б ще Віктор приперся в Харсіті, а до того вступав в змову з маман. Я важко видохнула.

– Вікторе, я ціную твою пропозицію, – почала я намагаюсь не робити занадто сильним сарказм, – Але це було вже. Ми розійшлись, бо ти не можеш тримати член в штанах. А я не хочу після твоїх походеньок лікуватися і терпіти прокляття твоїх коханок, – і я подивилася уважно йому в очі.

 Він розслаблено відкинувся на спину шкіряного крісла, граючи вином в бокалі.

– Знов ти вмикаєш моралістку! З ким не буває. Ну у кожного є свої темні сторони, у мене така. У тебе, он, відсутність магії. Але ж я великодушно це приймаю і мене це не лякає, – гмикнув він і кутики рота іронічно піднялися вверх.

 Я стиснула вуста в одну лінію і зібрала руки в кулаки. Шкода, що я без магії – так хотіла на нього зараз срачку чи ригачку накликати! Але він правий, в мене теж є основний і страшний мінус.

– О, ти будеш не проти, якщо я теж оберу коханця? Мені навіть достатньо буде одного, – іронічно бовкнула я, примружив очі.

– О, ні! Я чоловік: мені природньо бути альфа самцем, але жінка повинна бути вірною і цнотливою. Але я реаліст, тож мені досить вірності, – зверхньо промовив Віктор.