Раді Вас бачити!

Марат стояв у коридорі, обережно натягуючи чисту чорну футболку. Тіло вже не так боліло, і синці були не такими страшними, але різкий рух нагадав про дні в камері. Проте зараз усередині замість напруги розливався спокій.

Він глянув у бік спальні — Мія спала. Він підійшов і подивився на її спокійне, трохи змарніле обличчя. Вона загорнулася в ковдру і тихо, смішно сопіла... Він хотів залізти до неї і оберігати її сон, але треба було йти.

Телефон у кишені коротко завібрував.

Марат повернувся в коридор і тихо прочинив вхідні двері ще до того, як гість встиг подзвонити.

На порозі стояв Андре, а з-за його спини одразу випірнула Софі. Вона виглядала стурбованою, в руках тримала якийсь паперовий пакет — здається, з випічкою чи солодощами.

— Вона в спальні, — тихо сказав Марат, відступаючи вбік.

Софі лише кивнула, швидко скинула кросівки і безшумно побігла коридором, залишаючи по собі лише руде марево своєї сонячної корони волосся.

Андре залишився на порозі. Він окинув Марата уважним поглядом. Помітив розбиту губу, синці на вилицях, але головне — він побачив його очі. Там більше не було тієї порожнечі, яка лякала ще сьогодні зранку. Марат виглядав виснаженим, але абсолютно живим і спокійним.

Андре сперся плечем на одвірок і, переконавшись, що дівчата їх не почують, ледь помітно посміхнувся куточком губ.

— Ну що, — тихо кинув він, дістаючи ключі від машини й чекаючи, поки Марат взується, — трохи заспокоїв свого звіра солодким?

Марат на секунду завмер, застібаючи куртку, а потім тихо хмикнув. Це була його звична іронічна посмішка, проте цього разу вона вийшла якоюсь надто щирою.

Він поправив комір і глянув на друга.

— Поїхали у відділок. Треба закрити це питання раз і назавжди, поки я не передумав і не розібрав його на запчастини власноруч. Хоча ця ідея мені подобається більше. Я б краще його десь у лісі прикопав, — сказав він уже холодним тоном. Уся теплота від згадки про Мію миттєво зникла.

Андре кивнув, і вони тихо прикрили за собою двері.

На кухні пахло завареним ромашковим чаєм.

Мія вже прокинулася і сиділа за столом, підібгавши під себе ноги. На ній була завелика чорна футболка Марата, яка пахла його гелем для душу і тютюном. Вона обхопила гарячу чашку обома руками, намагаючись зігріти пальці. Тіло все ще іноді пробивало дрібним тремтінням — адреналін виходив повільно, залишаючи по собі важку втому.

Софі сиділа навпроти. Вона не лізла з розпитуваннями, не намагалася обіймати щохвилини чи заспокоювати банальними фразами. Вона просто була поруч, підсуваючи Мії тарілку з нарізаним яблуком і печивом.

— Пий потроху, — тихо сказала Софі, роблячи ковток зі своєї чашки.

Мія слухняно зробила ковток. Гаряча рідина приємно обпекла горло.

— Я думала, що більше його не побачу, — її голос прозвучав хрипко, майже пошепки. Вона дивилася на темну поверхню чаю, не піднімаючи очей. — Коли вони показали те відео... Софі, вони били його так, ніби хотіли вбити. А він просто дивився в камеру. Ніби... ніби знав, що я це побачу.

Софі повільно поставила чашку на стіл. Її обличчя стало серйозним. Вона, як ніхто інший, розуміла цей тваринний страх, коли твоє життя опиняється в руках чужих людей.

— Вони для того це і робили, Міє. Щоб зламати тебе. Щоб ти пішла на ту угоду і навіть не думала пручатися.

— Я і не пручалася, — гірко засміялася Мія, відкидаючи волосся з обличчя. — Я стояла там, у цій дурній сукні, і просто чекала, коли все закінчиться. Мені було байдуже на себе. Я хотіла тільки одного: щоб вони його відпустили.

Вона нарешті підняла погляд на подругу. В очах блищали сльози, але вона швидко змахнула їх тильним боком долоні.

— Усе тепер добре. Він буде покараний.

— А коли відчинилися двері... І він зайшов — весь у синцях, але такий... справжній. У мене аж перехопило подих. Я думала, що маю галюцинації від стресу.

Софі тепло усміхнулася і потягнулася через стіл, щоб накрити її холодні пальці своїми.

— Ці хлопці вміють з'являтися вчасно, — сказала вона вже легше. — Андре теж ледь не розніс пів міста, коли шукав мене. Вони здаються жорсткими, Міє. Іноді навіть жорстокими. Але заради своїх вони випалять землю. Ти тепер його. Назавжди.

Мія тихо видихнула, опускаючи погляд на свої руки. Слова Софі були правдою. Вона відчула це сьогодні, коли він притискав її до себе у ванній, коли змивав із неї чужі погляди, коли кохав так відчайдушно, що в голові не залишилося жодної думки, крім його імені.

— Як там Кеннет, цікаво? Його ж посадять? — раптом запитала Мія, відчувши, як від одного імені по спині пробіг холод.

— Андре сказав, що Кейт забрала його у відділок. Там багато доказів. Фіктивні компанії, шантаж, викрадення. Вони поїхали туди, щоб переконатися, що він не викрутиться. Усе закінчилося, Міє. Справді закінчилося.

Клацання замка у передпокої прозвучало гучно.

Дівчата одночасно повернули голови. У коридорі почулися чоловічі голоси, звук ключів, які кинули на тумбочку, і важкі кроки.

Мія інстинктивно підвелася з-за столу.

Марат зайшов на кухню першим. Він скинув шкіряну куртку і залишився в одній чорній футболці. Він виглядав ще більш втомленим, ніж кілька годин тому, але його плечі були розслабленими.

Його погляд одразу знайшов Мію. Він не звертав уваги на Софі чи Андре, їх уже просто не існувало. Він просто підійшов до неї, обхопив її обличчя своїми великими, гарячими долонями і міцно, по-хазяйськи поцілував в уста.

— Усе, — його голос вібрував низьким басом, від якого по тілу розливалося тепло і концентрувалося внизу живота. Він притиснув її до своїх грудей, ховаючи обличчя в її волоссі. — Він закритий. Адвокати йому не допоможуть. Йому тепер ніхто не допоможе.

Мія заплющила очі, вдихаючи його такий рідний запах, і обхопила руками його за талію, міцно притискаючись у відповідь.

Андре, який стояв біля дверей, зловив погляд Софі. Він ледь помітно кивнув їй у бік коридору.

— Збирайся, — тихо сказав він своїй дівчині. — Не будемо заважати. Їм ще є про що помовчати.

Софі розуміюче усміхнулася, тихо піднялася з-за столу і, не кажучи ні слова, прослизнула повз них у коридор. Вхідні двері тихо зачинилися, залишаючи Марата і Мію наодинці в їхньому спільному, нарешті безпечному світі.

Андре повів Софі до ліфта, і поки вони спускалися, він не на жарт завів її своїми поцілунками та руками під сукнею.

Швидко сівши у своє авто, він хотів зірватися з місця і гнати додому. Але його маленька хитра лисиця перекинула ногу і вже осідлала його. Він протяжно застогнав, вриваючись у неї глибоким поцілунком.

Як же давно в нього не було сексу в машині. Але зараз не було часу думати про це — всі думки крутилися в одному бажанні: володіти нею, вриватися в неї жорстко, до зривання її голосу.

Він різко відсунув сидіння, сильніше притис її до свого таза, показуючи всю свою твердість. Вона терлася об нього і тихо стогнала просто в губи. Потім сильно прикусила його нижню губу, відчувши смак крові, і різко подивилася в очі, сама злякавшись свого пориву.

Він гортанно засміявся, схопив її за потилицю й нахилив до себе:

— Ах ти ж моя сучка... Хочеш жорстко? Зараз я тебе відтрахаю...

Він різко розірвав її трусики, розстібнув пасок, дістав член і, тримаючи її однією рукою, а іншою скеровуючи себе, з силою насадив її. Вони обоє гортанно застогнали. Він одразу почав жорстко вбиватися в неї.

— Давай, маленька, насаджуйся сильніше... Так... Ось так...

Він різко почав її піднімати й опускати, міцно тримаючи за стегна. Вона вже кричала, відкинувши голову. Він підняв одну руку, потягнув виріз її сукні, просто розірвавши верх, вивільнив груди і жадібно почав пестити язиком соски, гостро їх прикусуючи.

Вона ще сильніше стиснула його своїми м'язами і затремтіла, коли він зробив серію надто міцних і глибоких випадів. Вигнулася і закричала. Він смикнув її на себе і впився в губи сильним, глибоким поцілунком, імітуючи язиком рухи члена, яким продовжував жорстко вриватися в неї.

На секунду він до болю стиснув її стегна і завмер, кінчаючи в неї і відкидаючи голову назад. Вона обм'якла і просто впала йому на груди.

Він ніжно гладив її по волоссю, міцно притискаючи до себе. Потім вона підняла голову і подивилася на нього своїм розфокусованим поглядом, опустила очі на ранку на губі, де щойно вкусила його.

— Я не спеціально, вибач.

Він лише низько засміявся і сказав:

— Ти будеш покарана за це. Сьогодні я попрацюю з твоїм ротиком жорстко.

Вона відчула, як знайоме збудження знову прокидається в ній, і її м'язи рефлекторно стиснули його. Він протяжно застогнав і дзвінко ляснув її по сідниці.

—Хочеш його... Так...?

Вона закотила очі, коли він опустив руку нижче і обережно ввів палець у її другу дірочку, давши час звикнути, просунув його трохи далі і прокрутив.

— Я буду розривати всі твої солодкі дірочки сьогодні...

Вона дивилася на нього, затамувавши подих, і легенько піднялася, прогинаючись. Його член знову був твердим і готовим, але вона вже передчувала для себе щось зовсім нове. Він обережно розробляв її пальцем, а поглядом обіцяв абсолютне, неземне задоволення. Не знаючи свого тіла до кінця, Софі повністю довірилася своєму сильному і незламному чоловікові.