Спочатку:
На сторінку книги
-Усім по місцях, — Гвінет розпочала спектакль.
Усі розійшлися відповідно до своїх ролей.
Гвінет підійшла до Аліси й тихіше сказала:
— Ти можеш імпровізувати, тому почувайся вільно. Головне — в кінці.
Аліса впевнено кивнула.
— Так точно, капітане.
Гвінет ледь усміхнулася.
— І постарайся не зламати мені сюжет.
Аліса озирнулася на інших.
— А якщо сюжет сам почне ламатися?
Гвінет на секунду замислилася.
— Тоді… імпровізуємо разом.
Аліса усміхнулася.
— Домовилися.
І спектакль почався.
— Еліза, ти сьогодні неймовірна. Чомусь день без тебе здавався вічністю, — Гвінет взяла Алісу за руки. — Не знаю чому, але з тобою мені спокійніше.
— Гвен, моя прекрасна, як завжди, — усміхнулася Аліса. — І мої почуття такі ж.
Раптом двері відчинилися.
У кімнату зайшов Едвін.
— Що ви тут робите? — нахабно посміхнувся він. — Еліс, ти тільки моя. І навіть не думай мені зраджувати.
Аліса різко змінилася в обличчі.
— Ні. Я ніколи не була твоєю. Те, що мій батько пообіцяв мене тобі, не робить мене твоєю власністю.
Гвінет одразу обійняла Алісу й стала перед нею, закриваючи її собою.
— Не смій так говорити. Вона не річ. А ти просто нахабний чоловік без манер і виховання. Попрошу тебе вийти.
— Твої почуття до Еліс ненормальні, — холодно відповів Едвін. — Чоловік і жінка. Іншого не дано.
Він ударив долонею по столу.
Гвінет навіть не здригнулася.
— Не тобі вирішувати, кого мені любити.
Едвін ще кілька секунд дивився на неї, а потім розвернувся й вийшов.
У кімнаті запала тиша.
Аліса подивилася на Гвінет.
— Гвен… це правда? Те, що він сказав?
Гвінет повільно кивнула.
— Так. Ти для мене більше, ніж просто подруга.
Вона подивилася Алісі просто в очі.
— І тільки коли ти поруч, моє серце завмирає. Ти єдина, хто зміг розтопити моє холодне серце.
Гвінет ніжно приобійняла Алісу за талію.
А потім поцілувала.
На мить усе навколо завмерло.
І раптом перед ними з'явилися слова:
КІНЕЦЬ ГЛАВИ
Едвін витріщився на напис.
— Ти казала, що в кінці треба поцілуватися!
Гвінет спокійно подивилася на нього.
— Я не казала, що тільки в кінці.
— Буде важко, — тихо промовила Аврора.
— Не те слово, — погодилася Ліліт.
Діана ж, навпаки, усміхнулася.
— А мені подобається.
Вона встала зі стільця й підійшла до Аліси.
— Так красиво було.
Гвінет подивилася на Діану.
Вперше за весь час її обличчя по-справжньому розквітло від цих простих слів.
Не через похвалу сюжету.
А тому, що Діана побачила в ньому саме те, що Гвінет боялася показати.
Почуття.
— Друга глава наближається. Всі на місця, — Гвінет продовжила свій спектакль.
Локація змінилася.
Тепер вони опинилися у затишній спальні.
Аврора й Аліса сиділи на ліжку.
— Я, здається, закохалася в дівчину, — опустивши очі, тихо промовила Аліса.
Аврора усміхнулася.
— Яка різниця, хто вона? Головне, що ти маєш ці почуття. І я завжди, як подруга вас обох, підтримуватиму.
Аврора обійняла подругу.
Раптом до кімнати вбігла Діана.
— Еліза, ти сьогодні почитаєш мені? Без тебе мені не заснути.
Аліса одразу підвелася й притулила дівчинку до себе.
— Звісно. Ти ж мій скарб.
До кімнати зайшла Гвен.
— Я вам не завадила?
— Ні.
Аліса відпустила Діану, і та пішла до іншої кімнати.
Гвен трохи помовчала.
— Я подумала… Давай вийдемо в сад і там поговоримо.
Локація знову змінилася.
Перед ними постав затишний сад: дерева, маленький столик і безліч квітів.
Аліса подивилася на Гвен.
— Гвен, я багато думала над твоїми словами. І… сама давно про це думала.
Еліза підійшла до Гвен ближче.
Ще ближче.
— Я теж тебе люблю.
Гвен завмерла.
Потім підійшла настільки близько, що Аліса відчула її подих на шкірі.
Вона обвила руками талію Аліси й тихо промовила їй на вухо:
— Я тільки уві сні бачила цей момент.
Серця обох завмерли.
А десь за межами сцени сторінки книги самі перегорнулися.
У кімнаті було темно. Лише місячне світло проникало крізь вікно, освітлюючи двох дівчат.
Вони лежали на ліжку, обіймаючи одна одну.
За вікном цвіркуни грали свою нічну мелодію.
Тишу порушила Гвен.
— А ти б хотіла втекти зі мною від усіх?
Їхні руки переплелися.
— З тобою — куди завгодно. Якщо ти поведеш, я піду за тобою.
У кімнаті знову стало тихо.
Еліза трохи піднялася, наблизилася до обличчя Гвен і прошепотіла:
— Кохана… сьогодні вся ніч тільки наша.
Вона ніжно поцілувала Гвен у шию, а потім торкнулася губами її губ.
Гвен не витримала й, повалила Елізу назад на ліжко.
— Ти тільки моя.
Їхні губи знову зустрілися.
І на цьому сторінка сама перегорнулася.
КІНЕЦЬ ГЛАВИ.
— Мені здається, чи ми стали свідками того, як Гвінет зваблює Алісу? — з невдоволеним обличчям сказав Едвін.
Ліліт уважно подивилася на сторінки.
— Я б тут посперечалася.
Едвін повернувся до неї.
— У сенсі?
Ліліт ледь усміхнулася.
— Мені здається, Аліса зовсім не проти.
Едвін невдоволено схрестив руки.
— Це я й бачу.
Діана, не відриваючись від блокнота, тихо додала:
— Я б сказала, що вони одна одну зваблюють.
Едвін подивився на неї.
— Діано, ти чому взагалі це записуєш?
— Для історії.
Ліліт засміялася.
— Оце правильний підхід.
Едвін важко зітхнув.
— Я єдиний тут, кого це турбує?
Аврора, навіть не піднімаючи очей від книги, відповіла:
— Так.
Книга перегорнулася на останню главу.
Аліса стояла на березі моря.
Гвінет ніжно обіймала її ззаду за талію.
Теплий, лагідний вітер огортав їх, а море тихо шуміло десь поруч.
Надворі ще було темно, але обом подобалася ця тиша.
Та вже починало світати.
— Сьогодні почнеться наше нове життя, — прошепотіла Гвінет. — І коли ми поїдемо звідси, назавжди забудемо все, що було до.
Аліса усміхнулася.
— Нове місто. Нове життя. Тільки ти і я, моя кохана Гвен.
Перші сонячні промені осяяли їхні обличчя.
Аліса повернулася до Гвінет.
І поцілувала її.
Її серце знову забилося швидше.
Від її губ.
Від її дотиків.
Від самої її присутності.
КІНЕЦЬ.
Сяйво раптово спалахнуло навколо них.
Наступної миті вони з'явилися в кімнаті.
Аліса важко дихала.
Її серце билося настільки швидко, що вона сама не могла його заспокоїти.
Гвінет знову повернулася в її серце.
Але разом із нею там залишився ще хтось.
Аліса подивилася на Едвіна.
Підійшла до нього.
І, не сказавши жодного слова, поцілувала його просто на очах у всіх.
Запала тиша.
Абсолютна.
Едвін застиг.
Гвінет теж мовчала.
Аліса відступила на крок і приклала руку до грудей.
Що зі мною не так?
Вона заплющила очі.
Чому моє серце хоче бути з двома?
