Спочатку:
На сторінку книги
Вечір догляду за обличчям поступово перетворився на кіновечір.
Усі сиділи перед екраном із масками на обличчі.
Аліса, Ліветта, Ліліт, Аврора, Діана, Келар, Еліона, Сейбл та Веспера.
До компанії приєдналися Гвінет, Арахна та Ліора.
На екрані Белла вперше побачила Едварда.
У кімнаті запала тиша.
— Це той самий вампір? — пошепки запитала Діана.
— Так, — відповіла Аліса, навіть не відводячи погляду від екрана.
Фільм продовжився.
Едвард дивився на Беллу.
Дівчата синхронно зітхнули.
— Ох… — протягнула Ліора.
— Він дивиться на неї так, ніби вона єдина людина у світі, — прошепотіла Гвінет.
Аліса задоволено кивнула.
— От. Саме тому я люблю цю історію.
На екрані Едвард заговорив.
Аліса ледь помітно ворухнула губами, повторюючи його слова разом із ним.
Аврора повільно повернула голову.
— Ти знаєш цей фільм напам'ять?
— Ні.
Пауза.
— Я знаю книги напам'ять.
Ліліт тихо засміялася.
— А фільми вона переглядала стільки разів, що вже може дивитися із заплющеними очима.
— Не перебільшуй.
— Я ще применшую.
На екрані Едвард знову з'явився крупним планом.
Аліса трохи нахилилася вперед.
— Тихо. Зараз буде гарний момент.
— Для кого? — поцікавилася Арахна.
— Для мене.
Фільм продовжився.
І ось настав той самий момент.
Едвард вийшов на сонце.
Усі завмерли.
— Це шкіра вбивці, Белла.
Кілька секунд ніхто не говорив.
А потім…
— Боже… — схлипнула Ліліт.
— Я не можу… — прошепотіла Аврора.
Еліона прикрила рот долонею.
Гвінет просто застигла.
Діана вже витирала сльози разом із маскою.
Келар дивилася на екран із таким виразом, ніби щойно стала свідком найвеличнішої трагедії у світі.
— Він… блищить, — прошепотіла вона.
— Він блищить, — підтвердила Ліора.
— ВІН БЛИЩИТЬ! — схлипнула Ліліт.
Аліса сиділа абсолютно спокійно.
— А я ж казала, що він особливий.
Аврора витерла сльозу.
— Алісо, він буквально сяє на сонці.
— Так.
— Це не дивно?
— Це прекрасно.
Ліліт подивилася на неї.
— Ти зараз серйозно?
— Абсолютно.
До них саме в цей момент приєдналася чоловіча частина будинку.
Едвін, Каел та інші хлопці зупинилися біля дверей.
Едвін глянув на екран.
Потім на дівчат.
— Сутінки?
— Сутінки, — підтвердила Ліліт.
Едвін лише кивнув і сів поруч.
Він прекрасно знав, що якщо Аліса вже ввімкнула «Сутінки», то вечір закінчиться нескоро.
На екрані Едвард знову з'явився крупним планом.
Аліса замислено подивилася на нього.
Потім перевела погляд на Едвіна.
Знову на екран.
І знову на Едвіна.
— Едвін і Едвард дуже схоже звучить…
Едвін повільно повернув голову.
— Алісо…
Вона ще кілька секунд уважно його розглядала.
— Шкода, що ти не вампір.
У кімнаті запала тиша.
Едвін дивився на неї кілька секунд.
— Я навіть не знаю, що на це відповісти.
— Я знаю, — спокійно сказала Ліліт. — Вона хоче, щоб ти блищав на сонці.
— Я НЕ ЦЕ МАЛА НА УВАЗІ!
Гвінет тихо засміялася.
— А що саме ти мала на увазі?
— Я мала на увазі…
Аліса замовкла.
Подивилася на Едвіна.
Потім на екран.
— Ну… він красивий.
Едвін підняв брову.
— Дякую.
— Не ти.
— Я зрозумів.
Ліліт уже ледве стримувала сміх.
На екрані Белла та Едвард продовжували розмовляти.
Аліса знову повністю зосередилася на фільмі.
Едвін тихо подивився на неї.
— Вона знову на цьому моменті.
— Ага, — так само буденно відповіла Ліліт.
— Скільки разів вона вже це дивилася?
— Не знаю. Я перестала рахувати років десять тому.
Аліса, не відводячи погляду від екрана, поправила маску.
— Я все чую.
— Ми знаємо, — одночасно відповіли Едвін і Ліліт.
Гвінет засміялася.
— Ви навіть не дивуєтеся?
Едвін знизав плечима.
— Це Аліса.
— Саме так, — погодилася Ліліт.
На екрані прозвучала наступна репліка.
Аліса автоматично промовила її на секунду раніше за персонажа.
У кімнаті запала тиша.
Ліліт повільно повернула голову.
Едвін усміхнувся.
— Вона щойно сказала це раніше за нього.
— Я просто пам'ятаю сцену.
— Ти казала, що не знаєш фільм напам'ять, — нагадала Ліліт.
— Я не казала, що не знаю його дуже добре.
— Ага.
Діана захоплено дивилася на Алісу.
— А ти знаєш, що буде далі?
Аліса загадково посміхнулася.
— Знаю.
— А потім?
— І потім знаю.
— А після цього?
— Діано, — засміялася Аліса, — просто дивись.
Діана слухняно повернулася до екрана.
Ліліт похитала головою.
— Ось так вона поводиться щоразу.
Аліса вже навіть не реагувала.
Вона могла врятувати світ від чергової магічної катастрофи, сперечатися з демонами й ходити назустріч небезпеці без страху…
Але варто було заговорити про вампірські романи — і в ній прокидалася зовсім інша людина.
Фанатка.
Справжня, безнадійна й абсолютно щаслива фанатка цілої серії книг «Сутінки».
І зараз жодна магічна катастрофа не могла змусити її відірватися від екрана.
— Тихо, — раптом сказала Аліса.
Усі замовкли.
— Зараз найкраща сцена.
Едвін усміхнувся.
Він уже знав.
Вечір догляду за обличчям офіційно закінчився.
Почався марафон «Сутінків».
