Спочатку:
На сторінку книги
Еліс ніколи не вважала свій дім чужим.
Так, у їхній родині траплялися сварки, були образи й питання, на які ніхто не поспішав відповідати. Але хіба в інших сім'ях усе було інакше?
Вона любила Кароліну. Знала її звички, пам'ятала, як та хвилювалася через найменші дрібниці, як могла серед ночі прийти перевірити, чи Еліс укрилася ковдрою, і як завжди намагалася приховати власні сльози.
Саме тому почуте за дверима здавалося неможливим.
Її мама не була її біологічною матір'ю.
Еліс не пам'ятала, як дісталася кімнати, не могла пригадати, чи зустріла когось дорогою. Вона просто зачинила за собою двері й опустилася на край ліжка.
— Цього не може бути…
Слова прозвучали тихо й безпорадно.
Вона хотіла розсердитися на Кароліну за те, що та приховувала правду. Хотіла звинуватити батька, вимагати пояснень, знайти людину, яка могла б сказати, що все це якась жахлива помилка.
Але найбільше їй хотілося повернутися в ранок, коли вона ще нічого не знала.
Тоді її життя було зрозумілим.
Тепер кожен спогад здавався загадкою.
У вітальні Джоанна саме проводжала Кароліну.
— Дякую, що вислухала мене, — сказала та, затримавшись біля дверей.
— Ти завжди можеш прийти до мене.
Кароліна сумно всміхнулася.
— Я просто хочу, щоб Еліс ніколи не сумнівалася в тому, що її люблять.
Джоанна на мить опустила очі.
— Тоді продовжуй любити її так, як любила досі.
Вона не сказала більше нічого.
Не тому, що їй було байдуже. Навпаки, Джоанна надто добре знала, скільки болю може принести правда, якщо її відкрити невчасно.
Вона знала, як усе почалося.
Кароліна пережила кілька викиднів. Потім була ще одна вагітність, яка закінчилася народженням мертвої дівчинки. Карл бачив, як його дружина втрачала сили, як намагалася триматися заради нього, хоча сама ледве витримувала горе.
А потім дізнався, що в сусідній палаті народилися близнята.
Аліса й Еліс.
Дві дівчинки, які мали зростати разом, навіть не підозрюючи, наскільки різними виявляться їхні долі.
Карл підкупив акушерку.
Він переконав себе, що рятує дружину від ще однієї втрати. Що одна маленька брехня дозволить Кароліні знову відчути радість материнства.
Але він не подумав про Олівію.
Через непередбачувані пологи її забрали, і Карл скористався нагодою. Коли він дізнався, кому насправді належала дитина, то вивіз Еліс до світу, де не було магії.
Він називав це захистом.
Анабет називала це тим, чим воно було насправді.
Чужим рішенням, яке змінило життя двох родин.
Королева знайшла Еліс навіть там. Від неї не вдалося приховати правду, хоч би як далеко Карл намагався втекти.
Проте повернути дівчинку силою означало б знову перевернути її життя. А розповісти Олівії, що донька жива, але росте в іншій родині, коли та й без того ледве оговталася після пологів, могло стати ударом, якого вона не витримала б.
Тому Джоанна й Анабет чекали.
І сподівалися, що колись настане час, коли правда вже не зруйнує все навколо.
— Джоанно?
Голос змусив жінку обернутися.
На порозі стояла Еліс.
Її обличчя було блідим, а погляд — таким, ніби вона щойно дізналася щось страшне.
Джоанна відразу зрозуміла: дівчина чула розмову.
— Еліс, люба…
— Це правда?
Джоанна не стала вдавати, що не розуміє запитання.
— Що саме ти почула?
— Що Кароліна не моя біологічна мама.
На мить Джоанна заплющила очі.
Вона могла збрехати. Могла сказати, що Еліс помилилася, що все не так просто, що їй потрібно заспокоїтися.
Але дівчина вже мала достатньо причин не довіряти дорослим.
— Так, — тихо відповіла Джоанна. — Це правда.
Еліс зблідла ще більше.
— Ти знала?
Джоанна не відвела погляду.
— Так.
Одне коротке слово виявилося болючішим за довгі пояснення.
— Давно?
— Давно, Еліс.
Дівчина відступила на крок.
— І ти нічого мені не сказала?
— Я не могла розповісти тобі все бездумно, не знаючи, що ти вже готова почути.
— Але це моє життя! — голос Еліс зірвався. — Моє! Чому всі вирішували за мене, що мені можна знати, а що ні?
Джоанна прийняла її гнів, не намагаючись виправдовуватися.
— Ти маєш право сердитися.
— Я навіть не знаю, хто я!
— Ти — Еліс.
— Не кажи мені цього! — дівчина відвернулася, стискаючи кулаки. — Я хочу знати, хто мої справжні батьки. Чому мене віддали іншій родині. Чому Кароліна нічого не знала. І чому ти знала, але мовчала!
Джоанна повільно підвелася.
— Я відповім на твої запитання. Але не сьогодні всі й не так, щоб завдати тобі ще більшого болю.
— Ти знову вирішуєш за мене!
— Ні, — тихо сказала Джоанна. — Цього разу я хочу, щоб ти сама вирішила, чи готова почути решту.
Еліс замовкла.
Вона не очікувала такої відповіді.
— Ти справді знаєш, хто мої батьки?
— Так.
— І можеш сказати їхні імена?
Джоанна затримала подих.
Вона знала, що цей момент колись настане. Просто сподівалася, що до нього буде більше часу.
— Можу, — відповіла вона. — Але перш ніж я це зроблю, ти маєш зрозуміти одну річ. Тебе ніхто не залишив тому, що ти була непотрібною. Твоє життя змінили чужі рішення, а не твоя цінність для тих, хто тебе любив.
Еліс опустила голову.
— Тоді чому мені здається, що все моє життя було брехнею?
Джоанна підійшла ближче, але не торкнулася її без дозволу.
— Бо ти щойно дізналася, що не знала частини правди. Це не означає, що любов, яку ти отримувала, була брехнею.
Еліс мовчала довго.
Потім підняла очі.
— Я хочу знати все.
Джоанна кивнула.
— Добре. Але не тут і не поспіхом. Є люди, які мають бути присутні під час цієї розмови. І є речі, які ти повинна почути від них самих.
— Хто?
Джоанна не відповіла одразу.
Перед її очима постало обличчя Олівії. Потім — Анабет, яка роками несла тягар цієї таємниці. І нарешті Аліса, яка поки навіть не здогадувалася, що її життя ось-ось зміниться.
— Скоро ти дізнаєшся, — сказала Джоанна.
Еліс гірко всміхнулася.
— Знову скоро.
— Я розумію, що ти мені не віриш. І не вимагатиму, щоб ти повірила одразу.
Джоанна зробила паузу.
— Але обіцяю тобі: більше ти не залишатимешся з цими запитаннями наодинці.
Еліс нічого не відповіла.
Вона ще не могла пробачити. Не могла зрозуміти. Не могла навіть уявити, як дивитиметься в очі Кароліні після цієї розмови.
Проте вперше за весь день їй здалося, що перед нею відчинили двері.
За ними чекали відповіді.
І, можливо, люди, про яких вона ще нічого не знала.
Десь в іншому світі Аліса продовжувала жити своїм життям.
Вона ще не знала, що в неї є сестра.
І що колись їм обом доведеться зустрітися з правдою, яку дорослі намагалися вберегти від них роками.
