Раді Вас бачити!

В колонії суворого режиму, за тяжкі злочини перед Богом і людьми, відбував своє довічне покарання колишній столичний «рішала» Маркіян Дем’янович Процюк.

Ця страшна й підступна особа з самого початку заважала й не подобалася Шеремету. Але довгий час Богдан дивився на його беззаконні дії крізь пальці. Мій коханий людина відкрита для спілкування й довіряє тим, хто працює й приносить користь собі та суспільству. І неважливо скільки в нього підлеглих та серед яких країв, головне аби трудилися чесно й сплачувати державі необхідні внески. Це життєвий принцип бізнесу Шеремета.

А той гад принижував та чинив всілякі перепони в роботі київського осередку компанії Inwey. Він складав темні схеми для відмивання вкрадених грошей, а наостанок вирішив спустошити рахунки Шеремета й тоді на заваді бандитам стала бідолашна Вероніка. Її смерть назавжди каменюкою залишиться в наших серцях та вже ніколи не зникне. Навіть щастя появи крихітної Вероніки не затьмарила тієї гіркоти.

Тепер пригадаймо ще одну потвору, на ім’я Лариса Тарнавська. Після виходу з колонії вона більше не бажала відчувати аромати тюрми, але туди її інколи кликав колишній подільник. Кілька разів Лара ігнорувала побачення та коли їй передали записку з погрозами, на зустріч вона погодилась.

– Засудженого Процюка, номер такий-то, до переговорної на десять хвилин! – скрикнув охоронець підлеглому й той повів дідугана похмурими коридорами тюрми.

Дивлячись на рухи цього підлого сучого сина, ні в якому разі не можна сказати, що в неволі він став немічним чи слабким. Може це тому, що у своєму ницому житті він ніколи не працював, а лише крав і влаштовував собі пристойне життя за чужі гроші? Навіть тут він добре спав та їв; звісно не працював, а замовляв книжки й регулярно розважався біля блакитного екрана...

Ось і вилізло боком проігнороване Шереметом моє прохання: не з’являтися на телеекрані. А тим більше хвалитися досягненнями та щасливим життям на землі. На іншому кінці світу, у променях чарівного кохання, Богдан геть забув про темний бік, де вештаються страшні потвори...

– Вітаю тебе, Маркушо! – промовила в трубку за склом розмальована, наче повія, Лариса Тарнавська. – Бачу, дорогенький, ти в хорошій формі, тому запитувати про здоров’я немає сенсу. Часу в мене обмаль, чого ти хотів?

– Ну, привіт, хвойдо! Кажуть, ти вже довгенько на волі? То ось тобі завдання від мене. Не бійся, колонією тут не тхне. На виході хлопці передадуть носій з одним записом. Подивишся на дозвіллі, а потім зателефонуєш та скажеш: сподобалося тобі кіно чи ні, – коротко і владно віддавав команди колишній коханці Процюк.

– Ти вирішив мене здивувати старечою порнухою? – розсміялася Тарнавська.

– Головою думай, бабо. Вона в тебе на гидоту дуже гарно працювала колись. Тепер іди собі, не ширяй перед очима... І вмийся, бо дивитися ж гидко! – першим піднявся й пішов до камери зек.

– От же тупий козел! – плюнула йому слід Лариса й також пішла на вихід.

Дійсно черговий біля залізної хвіртки непомітно всунув їй до рук флешку та випустив на волю. А вдома Лара запхала носій до USB ноутбука й побачила таке, від чого вже не могла відірвати лютого погляду.

У променях софітів сидів красивий, дещо змужнілий її колишній кавалер і розповідав про своє щасливе життя в Сполучених Штатах Америки. Звісно, він говорив англійською та Лариса була не зовсім дурною й розуміла все сказане. Богдан Шеремет зваблював камеру своїми жовто-зеленими хижими очима і впевнено говорив про успішний бізнес, двох прекрасних дітей та кохану дружину…

На цьому моменті Лара клацнула стоп-кадр. У неї всередині вирував такий гнів, що в горлі пересохло й вона пішла попити води. Але передумала. Дістала з холодильника коньяк, налила в склянку по самі вінця й одним духом випила. Хмільний напій миттю пішов жилами, але думки залишилися гнівними.

– Та що ж це діється на землі? Я тут пережила страхіття тюрми, залишилася без копійки, на ринку принижуюся кожен день, а Він цвіте й пахне на пів світу! – осатаніло розірвала в руках хустинку Лариса й не знала куди подіти свою божевільну ненависть.

Вона пошукала очима що-небудь і раптом схопилася за телефон. Ясно, що Процюк їй відповів. А хіба на зоні працює мобільний зв’язок? Якщо треба - працює безвідмовно!

Першими словами Лариси був відбірний мат. З них підлий гад зрозумів, що пекуча отруйна стріла досягла бажаної цілі та вкотре похвалив себе в думках.

– Привіт, Ларочко! Чую, що ти вже вмикала ноутбук? Так красуне? – підливав гарячу смолу в казан страждань Тарнавської вправний маніпулятор.

– Кажи, поганцю, що робити? Все на світі зроблю... Життя віддам аби лишень стерти оту гордовиту посмішку з фізіономії самовпевненого капіталіста! – неочікувано швидко зайняла потрібну Дем’яновичу позицію колишня коханка.

А далі події закрутилися, наче у страшному сні. Тільки нормальна людина, на жаль, снів своїх передбачити не може!

Строк Лара відсиділа чесно й ніяких порушень за собою не мала. А тому вона зняла з рахунка все, що там було й трішки привела себе до ладу. Та демонструвати справжню особистість вона не бажала. Тарнавська дещо попрацювала над зміною іміджу й замовила, через знайомого, закордонний паспорт. Склала валізку й помчала до Жулян, аби з аеропорту «Київ» взяти шлях до далекого краю.

Долетіла вона в Штати без особливих пригод. Ну, хіба що після прильоту в перуці ходити було страшенно жарко. Та скоро жінка позбулася її й зустрілася з афроамериканкою, на ім'я Леслі Джонсон.

У будь-кого наразі виникне справедливе запитання: як ці гадюки знайшли одна одну? Люди, а навіщо ж тоді Інтернет? Адже з часу, коли красунчик-Шеремет відмовив Ларі в сексуальних домаганнях та кліщем вчепився у свою довгоногу помічницю, Тарнавська весь час копала на нього компромат. Вона добре знала біографію підприємця. А вже про двох колишніх дружин навіть мені натякала, коли відмовляла закохуватися в нього.

Тільки француженка Мішель - Ларису геть не цікавила. Мерзотники якось відчувають хороших людей або тих, що мають схожу отруту. Ось і відшукала Тарнавська телефон Леслі та запитала: як тій живеться без грошей Шеремета? А в невиліковної наркоманки всі залишені Богданом кошти закінчилися доволі швидко й саме тому горе-модель зголосилася Ларі допомагати. Звісно не безплатно! Та ні, не з туристичним оглядом Нью-Йорка, а з кривавою помстою Шереметам.