Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Вино допито. Тітка — в повному драбадані.

Якби поруч стояла табличка, на ній би написали:

«Обережно: рівень гучності — +500%, координація — -200%».

Я намагаюся відібрати в неї телефон, але це, знаєш, ціла битва. Вона строчить повідомлення, записує голосові, намагається додзвонитися до дядька Саші, до його друзів, до його троюрідної сестри і, здається, вже збирається дзвонити меру — поскаржитися.

— Мала, — тягне по-п’яному, ворушачи пальцем, ніби мені погрожує. — Не заважай! Я повинна все йому сказати!

— Тітко… — починаю. — Ви вже йому все сказали сім разів за останні п’ятнадцять хвилин.

— Значить, засвоїть! — гордо відповідає.

Бодя сидить поруч і видихає так, ніби його душить вселенська несправедливість.

— Юлька, — бурчить він, підводячись. — Давай я.

Він бере мене за талію, відсуваючи м’яко, але так, що я одразу розумію:

«жінки, відійдіть, мужик працює».

Вириває з рук тітки телефон і ставить на верх холодильника.

Тітка кліпає очима.

Раз.

Два.

Три.

І починає волати:

— ЕЕЕЙ! Богданчику! А ну поверни телефон! Негайно! Що ти собі дозволяєш, молодий чоловіче?! Юлю свою контролюй, а я доросла!

Голос у неї такий, ніби вона режисер драмгуртка і оголошує початок вистави.

Вона різко встає — занадто різко — стіл здригається, чашка підстрибує, а я ловлю тарілку з шоколадом.

— Ой-йой-йой, — шепочу собі під ніс. — Апокаліпсис у домі.

Богдан тихо матюкається. Дуже тихо. Але я чую кожну літеру.

Він підхоплює тітку. На руки. Як мішок картоплі, але з повагою.

Тітка, зависнувши в повітрі, ахає:

— Ой, Боже ж мій… чоловік у домі…

І одразу:

— Постав! Я сама дійду!

Її ноги бовтаються, як у кота, якого несуть до ветеринара.

— Юля! — гарчить Бодя, навіть не дивлячись на мене. — Відкрий двері в зал.

Я відкриваю.

Тітка Олена ще щось намагається натхненно виголошувати, але Богдан не дає їй розвинути думку — просто кладе її на диван.

Не дуже акуратно. Але й не грубо. Швидше… ефективно.

Так, що вона замовкає, кліпаючи очима.

Він накидає на неї плед, ніби фіксує буйного пацієнта.

— Спати, Олено, — рявкає він, ніби вона собака, а він дресирувальник.

Тітка відкриває рот. І закриває. Різко. Підкоряючись цьому інтонаційному батогу.

Секунда тиші.

І вона заплющує очі, бурмочучи:

— Усі мужики однакові…

Бодя відходить на крок, руки в боки.

— Та вже ж, — тихо додає. — Шкода цього бідолаху. Сашка.

Я тихенько тягну його за футболку:

— Богдане...

— Що, сонечко?

— Дякую.

— За що? — він дивиться на мене, а очі… втомлені, але м’які.

— За допомогу.

Щось я сьогодні забагато дякую. Самій аж дивно.

Він усміхається. Підходить ближче.

Нахиляється так, що його лоб майже торкається мого.

— Юлю…

Голос низький, теплий, небезпечний у своїй інтимності:

— Для тебе — що завгодно. Тільки давай більше без родичів.

Я не встигаю відповісти — тітка ворушиться і гепається на підлогу.

— Блять… — не витримую і шепочу.

Бодя блискає очима, різко обертається до дивана.

Тітка починає бурмотіти щось обурене, намагається встати і вилізти назад на диван.

У неї виходить, але вона видає:

— А давайте музику ввімкнемо!

Господи, мамо, якби я знала, що тітка виконавиця головної ролі, я б додому не поверталася.

Я вимикаю світло і відповідаю:

— Світла нема. Спати.

— Правда? — уточнює вона, але лягає.

Бодя хапає мене за талію і тягне з кімнати.

Зачиняє двері — і ми обидва видихаємо.

Гіршого вечора і вигадати важко.

Мені соромно перед ним, що він няньчиться з моєю тіткою.

Бодя повертається до мене. Руки лягають на талію.

Гарячі. М’яко тримають.

— Як ти? — і нахиляється губами до мого чола.

Вдихаю його запах — і тепло розливається по тілу.

— Холодна, — шепоче він, трохи відсуваючись.

Наші погляди зустрічаються.

Він дивиться на мене так, ніби в голові крутиться щось дуже нецензурне.

Дихання стає важчим. Його погляд повільно зупиняється на моїх губах.

Секунда — і поцілунок. М’який, гарячий, повільний.

Поцілунок неквапливий — лагідний, ніби він зігріває мене всім своїм внутрішнім вогнем.

Кімната зникає. Світло, роздратування, тітка… усе розчиняється.

Є тільки він.

Його губи.

Його пальці на моїй талії — впевнені, стискають так, ніби створені, щоб тримати мене.

Я сама тягнуся ближче, вчіплююся пальцями в його волосся — і він задоволено видихає мені в губи. Так, що струм прокочується по всьому тілу.

Він трохи поглиблює поцілунок. На міліметр. Лише дражливо. Лише так, щоб у голові все попливло.

Губи рухаються ліниво, майже розтягнуто, але від цього — ще сильніше, ще гарячіше хочеться ще.

Його руки ковзають вище — до ребер, до плечей — і я втискаюся в нього, вигинаючись під його тіло.

Секунда.

Друга.

Бодя ледь відсторонюється, притискається лобом до мого лоба, дихання важке, ніби ми щойно втекли від зграї вовків.

— Сонечко… — хрипко.

Так хрипко, що мене прошиває струмом, стискаючи низ живота.

— Ти знаєш, як важко зупинитися?

Я ковтаю.

Пальці досі в його волоссі. Губи вологі після поцілунку — і кожна клітинка тіла просто кричить: «не зупиняйся».

Але я… я ж я.

— Трішки… трішки знаю, — видихаю.

Бодя усміхається кутиком губ.

Небезпечно.

Чоловік, який знає, що я тану.

— Я не жартую, Вередлива, — шепоче, повільно проводячи носом уздовж моєї щоки. — Ще секунда — і…

Легко прикушує мою губу, ніби карає. А в мене від цього туманиться мозок. Руки ковзають по його спині вниз, залазять під футболку. І я з насолодою торкаюся гарячої шкіри.

Він ковтає і протяжно видихає. Випрямляється, дивлячись на мене згори вниз.

— Поцілуй мене, Богдане, — шепочу, стаючи навшпиньки, щоб дотягнутися до його губ.

Брова в нього вигинається, очі набувають блиску передчуття.

— Юлька… за дверима твоя п’яна родичка.

Дивлюся в улюблені очі — і все, чого хочу, це бути поруч із ним.

Цілувати його губи.

Торкатися його тіла.

Тонути в його ніжних руках.

— Цілуй, — вперто повторюю.

Бодя бере мене міцніше за талію. Притискає до себе так, що я відчуваю кожну лінію його тіла.

Його бажання.

Його гаряче дихання.

— Сонечко… я ще тримаюся. Дивом тримаюся.

Він проводить долонею по моїй спині — неквапно, втискаючи мене в себе.

— Але якщо ти продовжиш просити…

Нахиляється. Лоскоче моє вухо теплим подихом.

— …це закінчиться твоєю спальнею.

Мені стає жарко до стану «несіть відро з льодом».

Коліна ніби ватяні.

Він бачить.

Бачить усе — і тихенько, майже невагомо, цілує мене у скроню.

Задираю голову, зазираючи в його очі.

Блискучі. Жадібні. Наче поглинають мене.

Притискає мене до себе ще сильніше, рука лягає на потилицю, і знову цілує — вже жорсткіше, впевненіше. Так, що вибиває повітря.

Тримаюся за нього так жадібно, що сама себе дивую.

Губи до губ, дихання збивається, пальці дряпають його спину — і я вже не думаю.

Точніше… думаю, але не тим місцем.

Підхоплює мене на руки. Різко. Наче моя вага — просто повітря. Спина відчуває стіну.

Його руки — палаючі. Жорсткі. Жадібні.

Поцілунок — уже не лагідний.

Голодний. Впевнений. Чоловічий.

Я стогну йому в губи.

Він теж.

Пальці стискають його спину, мої коліна самі піднімаються, обхоплюючи його стегна.

Його руки ковзають уздовж мого тіла, трохи стискають стегна — і піднімають вище, ближче. Кожен рух — наче вогонь під шкірою.

Я розчиняюся. Провалююся в нього, гублюся в його руках

Богдан притискається до мене стегнами — і я втрачаю повітря. Внизу живота все стискається солодко й боляче.

Губи рухаються повільніше, але глибше. Його язик ковзає по моєму, розпалюючи мене до межі.

Мене трусить. Тіло кидає то в жар, то в холод. А ми все цілуємося так, ніби дихаємо одне одним.

Кров перетворюється на рідкий вогонь. Бажання бере владу над тілом. Мурашки біжать по шкірі, наче струм.

Він опускає руку нижче, на стегно, притискає мене до себе. Я відчуваю його бажання, що втискається в мене.

І тут…

— ЮЮЮЮЮЛЕЧКОООО!!! Я вихід знайти не можу! — кричить тітка. — Писати хочу!

Бодя відривається від мене з гнівним стогоном. Ми важко, гаряче дихаємо.

Впираюся лобом йому в плече.

Ну це ж якась кара — зупиняти нас, коли ми горимо від пристрасті.

— ЮЮЮЮЛЕЕНЬКОООО! ДОПОМОЖИ! — пискляво тягне Олена, грюкаючи дверцятами книжкової шафи.

— Це не жінка, — хрипко бурмоче Бодя. — А справжній, ходячий, бісючий кошмар!

Згодна. Ще й як згодна. Але йому я шепочу:

— Пробач, Бодю.

Він повільно знімає мене з себе, стискаючи щелепу так сильно, ніби зуби в нього залізні.

Ставить на ноги — а вони ватяні, підкошуються. Але його руки на моїй талії тримають мене.

— Юлька, — хрипить, заплющуючи очі. — Пробач мене… але я краще піду.

Мені до неможливості соромно. Щоки вже палають не від пристрасті, а від сорому.

— Я розумію, — шепочу.

Бодя чмокає мене в щоку і швидко йде до виходу.

А я так і стою — вся палаюча від бажання, розуміючи, що ще трохи — і ми б уже були в моїй спальні.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
198 дн. тому
Розділ 1
1778263413
198 дн. тому
Розділ 2
1778263443
198 дн. тому
Розділ 3
1778263487
198 дн. тому
Розділ 4
1778263531
198 дн. тому
Розділ 5
1778263582
198 дн. тому
Розділ 6
1778263659
198 дн. тому
Розділ 7
1778263754
198 дн. тому
Розділ 8
1778263802
198 дн. тому
Розділ 9
1778263872
198 дн. тому
Розділ 10
1778264506
198 дн. тому
Розділ 11
1778665178
193 дн. тому
Розділ 12
1778665279
193 дн. тому
Розділ 13
1778665380
193 дн. тому
Розділ 14
1780600668
171 дн. тому
Розділ 15
1780600794
171 дн. тому
Розділ 16
1780600852
171 дн. тому
Розділ 17
1780600948
171 дн. тому
Розділ 18
1780601019
171 дн. тому
Розділ 19
1780726880
169 дн. тому
Розділ 20
1780726922
169 дн. тому
Розділ 21
1780895768
167 дн. тому
Розділ 22
1780895844
167 дн. тому
Розділ 23
1780895920
167 дн. тому
Розділ 24
1781079127
165 дн. тому
Розділ 25
1781079173
165 дн. тому
Розділ 26
1781079230
165 дн. тому
Розділ 27
1781819645
156 дн. тому
Розділ 28
1781819704
156 дн. тому
Розділ 29
1781819768
156 дн. тому
Розділ 30
1781819811
156 дн. тому
Розділ 31
1781819890
156 дн. тому
Розділ 32
1781819953
156 дн. тому
Розділ 33
1782750405
146 дн. тому
Розділ 34
1782752726
146 дн. тому
Розділ 35
1782752772
146 дн. тому
Розділ 36
1782752829
146 дн. тому
Розділ 37
1782752867
146 дн. тому
Розділ 38
1782752918
146 дн. тому
Розділ 39
1782752956
146 дн. тому
Розділ 40
1782753234
146 дн. тому
Розділ 41
1782753270
146 дн. тому
Розділ 42
1782753309
146 дн. тому
Розділ 43
1782753350
146 дн. тому
Розділ 44
1782753386
146 дн. тому
Розділ 45
1782753426
146 дн. тому
Розділ 46
1782753473
146 дн. тому
Розділ 47
1782753510
146 дн. тому
Розділ 48
1782753548
146 дн. тому
Розділ 49
1782753585
146 дн. тому
Розділ 50
1782753634
146 дн. тому
Розділ 51
1783166965
141 дн. тому
Розділ 52
1783167013
141 дн. тому
Розділ 53
1783167051
141 дн. тому
Розділ 54
1783167093
141 дн. тому
Розділ 55
1783167128
141 дн. тому
Розділ 56
1783167171
141 дн. тому
Розділ 57
1783167207
141 дн. тому
Розділ 58
1783167251
141 дн. тому
Розділ 59
1783167300
141 дн. тому
Розділ 60
1783167543
141 дн. тому
Розділ 61
1783167594
141 дн. тому
Розділ 62
1783167653
141 дн. тому
Розділ 63
1783167713
141 дн. тому
Розділ 64
1783167751
141 дн. тому
Розділ 65
1783167790
141 дн. тому
Розділ 66
1783167844
141 дн. тому
Розділ 67
1783167949
141 дн. тому
Розділ 68
1783167996
141 дн. тому
Розділ 69
1783168076
141 дн. тому
Розділ 70
1783168354
141 дн. тому
Розділ 71
1783168423
141 дн. тому
Розділ 72
1783168474
141 дн. тому
Розділ 73
1783168512
141 дн. тому
Розділ 74
1783168585
141 дн. тому
Розділ 75
1783168638
141 дн. тому
Розділ 76
1783168679
141 дн. тому
Розділ 77
1783168723
141 дн. тому
Розділ 78
1783168763
141 дн. тому
Розділ 79
1783168804
141 дн. тому
Розділ 80
1783168845
141 дн. тому
Розділ 81
1783168884
141 дн. тому
Розділ 82
1783168923
141 дн. тому
Розділ 83
1783168959
141 дн. тому
Розділ 84
1783169047
141 дн. тому
Розділ 85
1783169089
141 дн. тому
Розділ 86
1783169124
141 дн. тому
Розділ 87
1783169168
141 дн. тому
Розділ 88
1783169212
141 дн. тому
Розділ 89
1783169255
141 дн. тому
Розділ 90
1783169300
141 дн. тому
Розділ 91
1783169338
141 дн. тому
Розділ 92
1783169375
141 дн. тому
Розділ 93
1783169420
141 дн. тому
Розділ 94
1783169459
141 дн. тому
Розділ 95
1783169571
141 дн. тому
Розділ 96
1783169611
141 дн. тому
Розділ 97
1783172933
141 дн. тому
Розділ 98
1783173016
141 дн. тому
Розділ 99
1783173053
141 дн. тому
Розділ 100
1783173090
141 дн. тому
Розділ 101
1783173130
141 дн. тому
Розділ 102
1783173185
141 дн. тому
Епілог
1783173297
141 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
141 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
141 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!