Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Кінець робочого дня настав занадто швидко. Я вперше не хочу виходити з будівлі й готова працювати понад норму. У два рази. А то й у три.

— Юляш, — копирсається в сумці Катя. — Чого сидиш? Збирайся.

Я неохоче згортаю текст, на який дивилася і нічого не розуміла. Мозок зараз протестує і думати не хоче.

Катя фарбує губи блиском і щось бурмоче про Ваньку. Я беру свою сумочку і машинально киваю, коли вона питає: 

«Так?»

— Чудово, — вигукує. — Зайдемо в магазин. На сусідній вулиці супермаркет.

Повертаю голову.

— Навіщо?

Катя причмокує губами, дивлячись на себе в дзеркало, потім прибирає його й дивиться на мене.

— Як це навіщо? — дивується. — Ми ж домовлялися — купимо вино.

Брова в мене вигинається, але я мовчу. Цілком можливо, що я погодилася на щось, навіть не почувши питання.

— Так, подружко, ходімо, — встає з-за столу. — Мені тебе з депресії витягнути треба. А це справа тонка і довга.

Депресія?

Не думаю.

Тут швидше — страх, шок, нерозуміння.

Підводжуся слідом за нею, підсовую стілець до столу й беру пляшечку з водою, яку вона принесла мені з автомата.

Йдемо до ліфта останніми, але нам притримують двері.

— Дівчата, швидше! — гукають.

Ми пришвидшуємося.

— Дякую, — бурмочемо в один голос із Катею, вбігаючи всередину.

Дівчата перемовляються, а я засовую пляшку в сумку, створюючи видимість зайнятості, і хвилююся, щоб охорона нічого не запитала — при всіх. 

І щоб Руслана там не було.

Двері відчиняються.

Йдемо до турнікета — і я ловлю на собі погляд Назара Петровича.

Серце пришвидшується, але я прикладаю картку.

— Юліє Ігорівно, можна вас на хвилинку? — тихо питає він.

Киваю, краєм ока поглядаючи на колег. 

Ті йдуть до виходу, нічого не помічаючи, окрім Каті, звісно. Але, на щастя, вона не подає виду — йде разом із ними.

Підходжу до будки, нервово стискаючи ремінець сумки.

Наш «пропускний» — добрий дядько років п’ятдесяти. Навряд чи буде пліткувати, але, можливо, начальству повідомить про інцидент.

— Вам допомога потрібна? У нас записи є. І хлопці підтвердять, якщо що, що допомагали. Я як свідок піду.

Я здивовано кліпаю.

Як свідок?

— Ви в поліцію будете звертатися? — продовжує він. — Він же домагався вас.

Щоки починають палати. Ніяково до неможливості.

Я про поліцію навіть не думала. Зовсім.

Це ж Руслан. Він не маніяк, щоб на нього заявляти. Він просто… став дивним.

— Ні, — тягну, намагаючись усміхнутися, але впевнена — виходить натягнуто. — Дякую за допомогу, але до поліції звертатися не потрібно. Ми… просто посварилися. Він не небезпечний.

Впевнена — так і є.

Назар Петрович кілька секунд мовчить, не зводячи погляду з мого обличчя.

— Дитино, стосунки з аб’юзером — це дуже страшно, — щиро каже він. — І соромитися цього не потрібно. І вже точно не варто приховувати чи виправдовувати його.

Стосунки?

Аб’юзер?

У мене брови повзуть угору.

— У мене Ірочка з таким прожила три роки, приховуючи від нас, — з вологими очима додає він. — І поки в лікарню не потрапила — мовчала.

Я відкриваю рот і закриваю — настільки не очікувала такого.

— Тому не потрібно про таке мовчати. Знайте — вас підтримають. Обов’язково. Ви не залишитеся сама.

У мене смикається повіка, і я мимоволі замислююся над його словами. А раптом Руслан саме такий?

Хоча я давно його знаю і ніколи не помічала за ним нічого подібного.

— Дякую за допомогу, — бурмочу якомога спокійніше й бадьоріше. — Руслан просто трохи випив і тому перегнув. Таке вперше.

Брешу, щоб це не стало великою проблемою. І точно не дійшло до поліції.

Краще просто забути. Він навряд чи таке ще раз зробить. Це випадковість. Не більше.

Охоронець важко видихає і трохи хмуриться.

— Ну, як знаєте. Але якщо передумаєте — я допоможу вам.

Киваю.

— Дуже дякую, — щиро відповідаю. — Гарного вечора.

— І вам, Юліє Ігорівно.

Швидко йду до виходу, і в голові гул такий, ніби стою біля літака. Після слів охоронця всі дії Руслана тепер здаються дивними й підозріло схожими на аб’юз.

Підходжу до дверей, а Катя сама відчиняє їх мені з вулиці.

— Що охоронець тобі сказав? — одразу питає.

Я озираюся по сторонах і беру Катю під руку, направляючи в бік парку.

— Питав, чи буду писати заяву в поліцію, — чесно відповідаю.

Катя зупиняється як укопана.

— На Русю? — скрикує голосно. — Він так серйозно чіплявся?

— Та тихіше ти, — шиплю на неї. — Чого кричиш?

І мій погляд летить на той бік вулиці. Десь там готель в якому він оселився.

— Та я в шоці! — трохи тихіше, але все одно голосно. — Все настільки серйозно?

Я вже не рада, що їй сказала.

— Ні, Катя, — тягну її в бік парку. — Він вирішив, що Руслан — мій хлопець-аб’юзер. І сказав, що це небезпечні люди.

Катя хмикає.

— Та ні-і-і, Рус точно не такий. Він лапочка.

Тепер уже я завмираю від почутого.

Якщо він лапочка — чому мені зараз страшно?

— Кать… — дивлюся їй в очі. — Він тобі подобається?

Вона знизує плечима.

— Ну… він симпатичний. Дуже навіть.

Я кліпаю очима, а потім з’являється нервова усмішка.

— Чудово. Забирай собі.

Катя фиркає.

— Він закоханий у тебе, як пес у свого господаря. Я в прольоті.

Я здивовано зиркаю на неї. Не думала, що вона взагалі дивиться на Русю в такому ключі.

— То нехай на тебе переключиться, — щиро кажу.

Катя цокає язиком.

— Не кажи дурниць. І наліво звертай, — відсуває мене трохи. — У супермаркет зайдемо.

Видихаю, але слухняно йду. Куплю собі морозиво і складу їй компанію. Іноді краще погодитися, ніж довго сперечатися.

Підходимо до дверей — і я завмираю, ніби вросла в асфальт.

Руслан.

У метрі від мене, п’є воду і, помітивши нас, опускає пляшку, ледь не обливаючись.

Очі червоні, втомлені, руки тремтять, і кришку закрутити в нього не виходить.

Двері відчиняються — і він робить два великі кроки вперед. А в мене серце підскакує до горла. Я сильніше вчіплююся в руку Каті, ніби це якось може мене врятувати.

— Юлю, — нервово каже Руслан, стискаючи кришку в руці, так і не закрутивши її. — Я… пробач мені, будь ласка. Я не хотів тебе образити. Чесно.

Його погляд метається по моєму обличчю.

— Я був під… — запинається. — Мені справді дуже шкода. Розумію, що налякав тебе. Але… я не хотів, — знову повторює те саме.

Роблю вдих, розуміючи, що весь цей час не дихала. У скронях пульсує, і нудота знову підступає.

— Русю, — строго каже Катя. — Ти б думав, що робиш, і п’яним не ліз до Юлі!

— Я був не п’яний, — відповідає він.

— Та що ти? — Катя робить маленький крок до нього, адже я все ще тримаюся за її руку. — Значить, ти тверезим її образив? Це ще гірше.

Він ковзає очима по мені, потім по Каті.

— Катюх, не лізь. Добре? — трохи роздратовано.

Катя невдоволено фиркає.

— Ми поспішаємо, — упирається рукою йому в груди й відштовхує. — Не перегороджуй дорогу. І йди додому відходити після похмілля.

Тягне мене за собою, але Руслан хапає мене за руку.

— Юль, будь ласка, давай поговоримо, — вдивляється мені в очі з надією. — Обіцяю — більше такого не повториться.

Тягну руку до себе, і він неохоче відпускає.

— Я не хочу з тобою говорити, Руслане. Їдь додому.

Він дивиться на мене з таким жалем, що десь у душі щось стискається. Але це не скасовує того, що він зробив.

— Мені дуже шкода, — тихо каже. — Так вийшло… Усе складно. Але повір, такого більше не буде.

Я знизую плечима.

— Я все тобі сказала. Бувай.

Роблю кроки в бік магазину, а за спиною:

— Юль, будь ласка…

Але я не обертаюся, а швидко заходжу до магазину.

Вже не має значення все, що він говорить. Вчинки гучніші за слова. І вони в нього лякаючі.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
198 дн. тому
Розділ 1
1778263413
198 дн. тому
Розділ 2
1778263443
198 дн. тому
Розділ 3
1778263487
198 дн. тому
Розділ 4
1778263531
198 дн. тому
Розділ 5
1778263582
198 дн. тому
Розділ 6
1778263659
198 дн. тому
Розділ 7
1778263754
198 дн. тому
Розділ 8
1778263802
198 дн. тому
Розділ 9
1778263872
198 дн. тому
Розділ 10
1778264506
198 дн. тому
Розділ 11
1778665178
193 дн. тому
Розділ 12
1778665279
193 дн. тому
Розділ 13
1778665380
193 дн. тому
Розділ 14
1780600668
171 дн. тому
Розділ 15
1780600794
171 дн. тому
Розділ 16
1780600852
171 дн. тому
Розділ 17
1780600948
171 дн. тому
Розділ 18
1780601019
171 дн. тому
Розділ 19
1780726880
169 дн. тому
Розділ 20
1780726922
169 дн. тому
Розділ 21
1780895768
167 дн. тому
Розділ 22
1780895844
167 дн. тому
Розділ 23
1780895920
167 дн. тому
Розділ 24
1781079127
165 дн. тому
Розділ 25
1781079173
165 дн. тому
Розділ 26
1781079230
165 дн. тому
Розділ 27
1781819645
156 дн. тому
Розділ 28
1781819704
156 дн. тому
Розділ 29
1781819768
156 дн. тому
Розділ 30
1781819811
156 дн. тому
Розділ 31
1781819890
156 дн. тому
Розділ 32
1781819953
156 дн. тому
Розділ 33
1782750405
146 дн. тому
Розділ 34
1782752726
146 дн. тому
Розділ 35
1782752772
146 дн. тому
Розділ 36
1782752829
146 дн. тому
Розділ 37
1782752867
146 дн. тому
Розділ 38
1782752918
146 дн. тому
Розділ 39
1782752956
146 дн. тому
Розділ 40
1782753234
146 дн. тому
Розділ 41
1782753270
146 дн. тому
Розділ 42
1782753309
146 дн. тому
Розділ 43
1782753350
146 дн. тому
Розділ 44
1782753386
146 дн. тому
Розділ 45
1782753426
146 дн. тому
Розділ 46
1782753473
146 дн. тому
Розділ 47
1782753510
146 дн. тому
Розділ 48
1782753548
146 дн. тому
Розділ 49
1782753585
146 дн. тому
Розділ 50
1782753634
146 дн. тому
Розділ 51
1783166965
141 дн. тому
Розділ 52
1783167013
141 дн. тому
Розділ 53
1783167051
141 дн. тому
Розділ 54
1783167093
141 дн. тому
Розділ 55
1783167128
141 дн. тому
Розділ 56
1783167171
141 дн. тому
Розділ 57
1783167207
141 дн. тому
Розділ 58
1783167251
141 дн. тому
Розділ 59
1783167300
141 дн. тому
Розділ 60
1783167543
141 дн. тому
Розділ 61
1783167594
141 дн. тому
Розділ 62
1783167653
141 дн. тому
Розділ 63
1783167713
141 дн. тому
Розділ 64
1783167751
141 дн. тому
Розділ 65
1783167790
141 дн. тому
Розділ 66
1783167844
141 дн. тому
Розділ 67
1783167949
141 дн. тому
Розділ 68
1783167996
141 дн. тому
Розділ 69
1783168076
141 дн. тому
Розділ 70
1783168354
141 дн. тому
Розділ 71
1783168423
141 дн. тому
Розділ 72
1783168474
141 дн. тому
Розділ 73
1783168512
141 дн. тому
Розділ 74
1783168585
141 дн. тому
Розділ 75
1783168638
141 дн. тому
Розділ 76
1783168679
141 дн. тому
Розділ 77
1783168723
141 дн. тому
Розділ 78
1783168763
141 дн. тому
Розділ 79
1783168804
141 дн. тому
Розділ 80
1783168845
141 дн. тому
Розділ 81
1783168884
141 дн. тому
Розділ 82
1783168923
141 дн. тому
Розділ 83
1783168959
141 дн. тому
Розділ 84
1783169047
141 дн. тому
Розділ 85
1783169089
141 дн. тому
Розділ 86
1783169124
141 дн. тому
Розділ 87
1783169168
141 дн. тому
Розділ 88
1783169212
141 дн. тому
Розділ 89
1783169255
141 дн. тому
Розділ 90
1783169300
141 дн. тому
Розділ 91
1783169338
141 дн. тому
Розділ 92
1783169375
141 дн. тому
Розділ 93
1783169420
141 дн. тому
Розділ 94
1783169459
141 дн. тому
Розділ 95
1783169571
141 дн. тому
Розділ 96
1783169611
141 дн. тому
Розділ 97
1783172933
141 дн. тому
Розділ 98
1783173016
141 дн. тому
Розділ 99
1783173053
141 дн. тому
Розділ 100
1783173090
141 дн. тому
Розділ 101
1783173130
141 дн. тому
Розділ 102
1783173185
141 дн. тому
Епілог
1783173297
141 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
141 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
141 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!