Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Київ у вересні 2010 року видався доволі спекотним, літо ніяк не хотіло поступатися осені.

Аннет Степанівна сиділа у вітальні розкішного номера у готелі в центрі міста. За вікном шумів золотоверхий Київ, але вона почувалася тут чужою, ніби її, як ту бур’янину в каньйоні, з корінням вирвали з рідного ґрунту. 

Її справжня імперія — фармацевтична фабрика «Подільське зілля”, де вона вже кілька десятиліть перетворювала дикі трави каньйону на дорогі еліксири й патентовані ліки, і розкішний за сучасними мірками особняк — залишилися там, у Кам’янці-Подільському, серед скель і туманів каньйону. Та вона знову приїхала у столицю лише тому, що тривога за доньку й онуку стала нестерпною, перетворившись на фізичний біль у грудях. 

За панорамним вікном догорав багряний захід сонця, розливаючись над Дніпром важким, наче розплавлена мідь, світлом. Сучасні висотки Печерська відкидали довгі хижі тіні, але Аннет їх не помічала. 

На її столі, поруч із кришталевим келихом червоного вина й звітами про постачання трав, які секретарка надіслала їй з Кам’янця, лежав предмет, що здавався тут абсолютно чужорідним. Це був важкий фоліант у потемнілій від часу шкіряній оправі. Папір усередині був жовтим, крихким, із нерівними краями, що пахли болем, полином і чимось таким древнім, від чого серце мимоволі сповільнювало свій біг.

Аннет торкнулася обкладинки кінчиками пальців, і в ту ж мить її пронизав невидимий розряд — такий різкий, що пальці мимоволі сіпнулися, а по передпліччю прокотилася хвиля крижаних мурашок. Разом з цим з’явився глухий ниючий біль у суглобах, який раптово вибухнув у кістках, наче вона щойно цілий день порпалася руками без рукавичок у мокрій подільській землі вісімнадцятого століття.

Цей біль був знайомим, як старий ворог. Він тягнув за собою запах сирого коріння й противний присмак іржі на язиці.

— Звідки ти знала, Ганно? — прошепотіла Аннет у порожнечу готельного номера. — Звідки я… 

Її власний голос здригнувся, раптом ставши скрипучим, наче то й не голос людський зовсім, а терлася гілка старої липи об другу гілку, таку само стару й крихку. Вона заплющила очі, і гул київських машин, який доти вривався у номер крізь розчинені вікна, просто зник, як наче його й не було. 

Розчинився у часі й просторі… 

Замість нього вона почула іржання коней, далекий крик сича й шелест очерету біля Смотрича. Це було там, де зараз стоять цехи її сучасної фабрики, де вона вирощує трави для свого зілля, яким рятує тисячі людей.

Вона не просто читала ці рядки. Вона їх згадувала. Бо це був не щоденник її далекої родички. Це була її власна сповідь, залишена самій собі як оте “послання у пляшці”, що добралося до неї крізь океан часу.

Кожна буковка, кожна загогулина на ній, виведена саморобним чорнилом, звареним колись із дубових горішків і ягід бузини, відгукувалася в її тілі фізичним відчуттям. Коли Аннет читала про «вузлувате коріння старості», вона відчувала, як її власні пальці, прикрашені дорогими перснями з натуральним камінням, стають важкими, зашкарублими, пахнуть полином і вологою мазаною долівкою знахарської хати на краю Кульчиївців. 

— «Не втримаєш ти цей вогонь, дитино...» — прочитала вона вголос фразу з цього древнього щоденника.

У цю мить межа між далеким 1711-м роком і сьогоденням остаточно стерлася. Аннет відчула на губах смак гіркого диму. Перед її внутрішнім зором постала Маріка — дике дівча з очима кольору передгрозового неба. 

— Ти — це я, — прошепотіла Аннет, думаючи про ту, чия рука багато десятиліть тому писала ці рядки, і по її щоці поповзла одинока солона сльоза, точнісінько така ж, яку Ганна змахнула триста років тому. — А Маріка... Маріка — це ж моя Марися. Моя онука, яку я так відчайдушно намагалася сховати від тіней минулого.

Аннет… а по-простому Ганна Степанівна раптом усвідомила жахливу істину: цей щоденник, який зберігався у її родині упродовж трьох століть, був не просто спадком. Це був спомин про неминучу катастрофу, яку вона вже одного разу пережила. 

Та Ганна, яка ледь знала грамоту, записувала події, щоб попередити себе майбутню, щоб зараз, коли Войцехівські знову з’явилися на горизонті зі своїми претензіями на землі агромагната Чортополоха, вона встигла підставити руки під удар. Або бодай пом’якшити його. Якщо вийде… 

Аннет здригнулася. Вона пам’ятала той холод, що йшов від маєтку пана у минулому житті. Вона пам’ятала, як той шляхтич із крижаним поглядом і залізним серцем дивився на її онуку. І вона знала, що те, що діється зараз у житті її єдиної онуки, теж неспроста… 

— Цього разу, — Аннет стиснула кулаки, і її великий перстень з обсидіаном зблиснув у світлі лампи хижим блиском, — я не стоятиму на призьбі, склавши від безсилля руки. Тепер я маю власну силу й не дозволю попелу знову засипати наші очі. 

Аннет перегорнула сторінку, де кривим почерком було виведено: «Я, Ганна Галаганиха, прозвана по-вуличному Чорною, пишу це для тих, хто прийде по моїй крові...» 

Вона провела пальцем по власному прізвищу в паспорті, що лежав поруч на столі. Прізвище з тим самим коренем. Тільки тепер воно було викарбуване на золотих табличках її офісів, а тоді його тихо вимовляли по закутках як ім'я тієї, що знає таємницю життя і смерті.

Ворожка знову схилилася над товстим зошитом, переплетеним тонким дротом. Її очі, які вона ховала за темним склом окулярів, щоб не лякати людей, набули кольору потемнілого срібла. 

Аннет почала читати першу главу своєї власної сповіді, відчуваючи, як дух старої відьми Ганни Галаганихи повністю опановує її свідомість. Бо вона теж повернулася… Тепер остаточно.  

 

Лія ЛОРЕЛЯЙН
Чорна Марія

Зміст книги: 133 розділа

Спочатку:
Передмова
1777992900
201 дн. тому
Глава 0. Сповідь для себе…
1777992995
201 дн. тому
Глава 1. Баба Ганна Галаганиха(1.1)
1778038200
200 дн. тому
1.2.
1778122800
199 дн. тому
Глава 2. На дев’ятому місяці (2.1)
1778295600
197 дн. тому
2.2.
1778382000
196 дн. тому
2.3.
1778492357
195 дн. тому
Глава 3. Маріка (3.1)
1778554800
194 дн. тому
3.2.
1778641200
193 дн. тому
3.3.
1778727600
192 дн. тому
Глава 4. Народження Марисі (4.1.)
1778814300
191 дн. тому
4.2.
1778900400
190 дн. тому
4.3.
1778986800
189 дн. тому
Глава 5. Залізо і борошно (5.1)
1779073200
188 дн. тому
5.2.
1779159600
187 дн. тому
5.3.
1779246000
186 дн. тому
Глава 6. Династія Чортополохів (6.1)
1779336000
185 дн. тому
6.2.
1779422400
184 дн. тому
Глава 7. Кам’яне серце села (7.1)
1779505200
183 дн. тому
7.2.
1779591600
182 дн. тому
Глава 8. Вдома у Чортополохів (8.1)
1779678000
181 дн. тому
8.2.
1779764400
180 дн. тому
8.3.
1779850800
179 дн. тому
Глава 9. Стара Ганна рятує малого шляхтича (9.1)
1779937200
178 дн. тому
9.2.
1780023600
177 дн. тому
Глава 10. Марися починає згадувати (10.1)
1780110000
176 дн. тому
10.2.
1780196400
175 дн. тому
Глава 11. Сільський ярмарок на Спаса (11.1)
1780286400
174 дн. тому
11.2.
1780372800
173 дн. тому
Глава 12. Столичне життя (12.1)
1780459200
172 дн. тому
12.2.
1780545600
171 дн. тому
Глава 13. Гіркий присмак осени (13.1)
1780632000
170 дн. тому
13.2.
1780718400
169 дн. тому
Глава 14. Сліпий Ворон (14.1)
1780804800
168 дн. тому
14.2.
1780891200
167 дн. тому
Глава 15. За тиждень до весілля… (15.1)
1780999200
166 дн. тому
15.2.
1781064000
165 дн. тому
Глава 16. Тіні на жорнах (16.1)
1781150400
164 дн. тому
16.2.
1781236800
163 дн. тому
Глава 17. Розпач дівчини (17.1)
1781323200
162 дн. тому
17.2.
1781409600
161 дн. тому
Глава 18. Генетичний код шляхти (18.1)
1781496000
160 дн. тому
18.2.
1781582400
159 дн. тому
Глава 19. Що сказала стара відьма (19.1)
1781668800
158 дн. тому
19.2.
1781755200
157 дн. тому
Глава 20. Точка перетину (20.1)
1781865174
156 дн. тому
20.2.
1781924400
155 дн. тому
20.3.
1782010800
154 дн. тому
Глава 21. Маріка скаржиться Данилу… (21.1)
1782124786
153 дн. тому
21.2.
1782183600
152 дн. тому
Глава 22. Вільне місце біля прірви (22.1)
1782270000
151 дн. тому
22.2.
1782356400
150 дн. тому
22.3.
1782442800
149 дн. тому
Глава 23. Очікування хижака… (23.1)
1782529200
148 дн. тому
23.2.
1782615600
147 дн. тому
Глава 24. Оранжерея з таємницями (24.1)
1782702000
146 дн. тому
24.2.
1782788400
145 дн. тому
24.3.
1782874800
144 дн. тому
Глава 25. Рішення пана (25.1)
1782961200
143 дн. тому
25.2.
1780455600
172 дн. тому
Глава 26. Закони тяжіння й опору (26.1)
1783113487
141 дн. тому
26.2.
1783220400
140 дн. тому
26.3.
1783306800
139 дн. тому
Глава 27. Розмова з паном (27.1)
1783393200
138 дн. тому
27.2
1783479600
137 дн. тому
27.3.
1783566000
136 дн. тому
Глава 28. Скляна маска провидиці (28.1)
1783652400
135 дн. тому
28.2.
1783738800
134 дн. тому
Глава 29. “Хто отруїв мого коня?!” (29.1)
1783825200
133 дн. тому
29.2.
1783911600
132 дн. тому
Глава 30. “Крові можна наказати…” (30.1)
1783998000
131 дн. тому
30.2.
1784084400
130 дн. тому
30.3.
1784170800
129 дн. тому
30.4.
1784257200
128 дн. тому
Глава 31. Вінчання… (31.1)
1784343600
127 дн. тому
31.2.
1784430000
126 дн. тому
31.3.
1784516400
125 дн. тому
Глава 32. Право сильного (32.1)
1784602800
124 дн. тому
32.2.
1784689200
123 дн. тому
32.3.
1784775600
122 дн. тому
Глава 33. “Справедливість” у казематах (33.1)
1784862000
121 дн. тому
33.2.
1784948400
120 дн. тому
Глава 34. Нарада за зачиненими дверима (34.1)
1785034800
119 дн. тому
34.2.
1785121200
118 дн. тому
34.3.
1785207600
117 дн. тому
Глава 35. Тортури й таємниця баби Ганни (35.1)
1785294000
116 дн. тому
35.2.
1785380400
115 дн. тому
35.3.
1785466800
114 дн. тому
Глава 36. У ритмі джайву… (36.1)
1785553200
113 дн. тому
36.2.
1785639600
112 дн. тому
36.3.
1785726000
111 дн. тому
Глава 37. Остання межа (37.1)
1785812400
110 дн. тому
37.2.
1785898800
109 дн. тому
Глава 38. Прийом у Войцехівських (38.1)
1785985200
108 дн. тому
38.2.
1786071600
107 дн. тому
38.3.
1786158000
106 дн. тому
38.4.
1786244400
105 дн. тому
38.5
1786330800
104 дн. тому
Глава 39. Судилище (39.1)
1786420800
103 дн. тому
39.2.
1786507200
102 дн. тому
Глава 40. Подвійна гра (40.1)
1786593600
101 дн. тому
40.2.
1786680000
100 дн. тому
40.3.
1786766400
99 дн. тому
Глава 41. Остання ніч (41.1)
1786852800
98 дн. тому
41.2.
1786939200
97 дн. тому
Глава 42. Юридична війна триває (42.1)
1787025600
96 дн. тому
42.2.
1787112000
95 дн. тому
42.3.
1787198400
94 дн. тому
Глава 43. Батько рятує сина (43.1)
1787284800
93 дн. тому
43.2.
1787371200
92 дн. тому
Глава 44. Найголовніша ніч… (44.1)
1787457600
91 дн. тому
44.2.
1787544000
90 дн. тому
44.3.
1787630400
89 дн. тому
Глава 45. Чаша самотності (45.1)
1787716800
88 дн. тому
45.2.
1787803200
87 дн. тому
45.3.
1787889600
86 дн. тому
Глава 46. Марися дізнається про свою вагітність (46.1)
1787976000
85 дн. тому
46.2.
1788062400
84 дн. тому
46.3.
1788148800
83 дн. тому
Глава 47. Скляні очі пана (47.1)
1788235200
82 дн. тому
47.2.
1788321600
81 дн. тому
47.3.
1788408000
80 дн. тому
Глава 48. Плани Яна (48.1)
1788494400
79 дн. тому
48.2.
1788580800
78 дн. тому
48.3.
1788667200
77 дн. тому
Глава 49. Вогнище для відьми (49.1)
1788753600
76 дн. тому
49.2.
1788840000
75 дн. тому
49.3.
1788926400
74 дн. тому
Глава 50. Аварія (50.1)
1789012800
73 дн. тому
50.2.
1789099200
72 дн. тому
50.3.
1789217528
71 дн. тому
50.4.
1789272000
70 дн. тому
Післямова…
1789358400
69 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!