Раді Вас бачити!

Нік

Ну що ж, я не був здивований — таке кіно справді варте «Оскара». Сестричка сьогодні перевершила саму себе. Я не вірив їй із самого початку, мені й камери були не потрібні, щоб зрозуміти, хто тут бреше, але я спеціально повів батьків до моніторів. Вони повинні були на власні очі переконатися в усьому, щоб потім не виникало жодних сумнівів чи недомовок.

Нарешті ми залишилися самі. Тірра притулилася до мене, наче маленьке кошеня, що потребує тепла, і я з радістю дав їй це тепло, міцніше притиснувши до себе. Весь цей вечір вона була на висоті, і я відчував, як сильно вона втомилася від цієї гри в «цивілізацію».

— Я так розумію, що масаж мені робити точно до ранку після такого дня? — прошепотів я їй на вухо, відчуваючи аромат її волосся.

Я почав повільно покривати її шию поцілунками, відчуваючи, як вона розслабляється в моїх руках. Вся напруга, яку вона накопичувала годинами, почала поступово зникати.

— Ти починай, а я скажу, коли зупинитися, — тихо засміялася вона, і в цьому сміху вже не було тривоги, тільки втома навпіл із ніжністю.

— Попереджаю, я дуже старанний виконавець, — усміхнувся я, продовжуючи покривати її шию короткими поцілунками. — І зупинятися я теж не дуже люблю.

Потім розвернув її спиною до себе, щоб розстебнути блискавку на сукні. Мої пальці торкнулися прохолодної шкіри, і я відчув, як по її тілу пройшли легкі сироти.

— Тірро, — покликав я її тихо, коли сукня м’яко впала до її ніг.

Вона озирнулася, і в її очах я побачив те, що змусило моє серце битися втричі швидше. Я знав, що цей масаж точно затягнеться до самого світанку.

Я прокинувся від легких, майже невагомих поцілунків у щоку. Відкривши очі, я побачив усміхнене обличчя Тірри. Вона виглядала неймовірно: без вчорашнього гриму, просто моя дівчинка в променях весняного сонця.

— Доброго ранку, вірніше, вже обіду, — прошепотіла вона, схилившись наді мною. — Вперше так довго спала. Ти погано на мене впливаєш.

Вона грайливо, зовсім легенько вкусила мене за губу, змушуючи моє серце знову прискорити ритм.

— Мені сподобалося погано впливати на тебе всю ніч. Обов'язково повторимо ще, — відповів я зі сміхом.

Я підняв руку й обережно заправив за вухо пасмо її волосся, яке за ніч розтріпалося і тепер лоскотало її обличчя. В її очах не залишилося й сліду від учорашньої втоми, зараз там була лише ніжність.

— Нам варто було б встати, — невпевнено мовила Тірра, хоча сама навіть не поворухнулася, щоб відсторонитися. Навпаки, вона наче ще затишніше вмостилася в моїх обіймах.

— Ти готова підкорювати місто? — раптом спитав я, і ця ідея здалася мені найкращою за весь тиждень. — Поїхали проведемо цей день там. Я покажу тобі багато чого цікавого.

Годі вже сидіти в чотирьох стінах. Час знайомити мою кішечку з великим містом. Вона здивовано підняла брови й подивилася на мене так, наче я запропонував їй полетіти на місяць.

— Сьогодні? — коротко засміялася вона. — Це такий хитрий план, щоб і наступну ніч заспокоювати мої нерви?

Вона знову поклала голову мені на груди й почала повільно водити пальцем по моєму тілу, малюючи невидимі візерунки.

— Як ти здогадалася? — я жартівливо вдав шок, хоча від кожного її дотику по шкірі пробігав цілий табун мурах.

— Добре, давай. Покажи мені свій світ, — вона нарешті підняла голову й лагідно подивилася на мене.

Я заворожено вдивлявся в її очі — глибокі, сповнені довіри. Не втримавшись, я припав до її губ палким поцілунком, у який вклав усе те, що неможливо висловити словами.

— Я наперед трохи заспокою твою нервову систему, і поїдемо, — прошепотів я, на мить відірвавшись від її губ.

Тірра пирхнула від сміху, але замість відповіді сама потягнулася за новим поцілунком, закидаючи руки мені за шию. Здається, наш «вихід у місто» трохи відкладався, але жоден із нас не був проти такої затримки.

За вікном шумів звичайний весняний день, але тут, у нашій спальні, час наче зупинився. Я знав, що попереду на неї чекає шок від багатоповерхівок, натовпів та шуму автівок, але поки вона зі мною — їй нічого не загрожує.